Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Фактично всі музеї України зіткнулись з падінням кількості відвідувачів закладів. В цього є ряд причин: незадовільне матеріальне становище громадян, низька зацікавленість педагогічних колективів в організації відвідин музеїв, а також те, що сучасному поколінню і дітей і дорослих може бути просто нецікаво в традиційних експозиційних залах. Залучення більшої кількості відвідувачів до музеїв можливе лише за умови, що їм, цим відвідувачам, буде цікаво в музеї [1, с. 304-307]. Для зацікавлення необхідно використовувати всі наявні засоби – «розбавляти» розповідь цікавими фактами, хай навіть не 100% науковими; порушувати інструкції і правила та дозволяти доторкнутись до тих предметів, котрим це не зашкодить (або, як варіант, створити муляжі та копії); а також максимально використати потенціал сучасних технологій.
В експозиційних залах та в ході традиційної екскурсії майже неможливе використання сучасних технологій. Сучасний стан музейного обладнання не дозволяє використовувати навіть мультимедійний проектор. Але це можливо на музейних заняттях. Співробітники Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна вже довгий час розвивають такий напрямок роботи як музейна педагогіка [3, с. 119-124]. За цей час було розроблено декілька циклів музейних занять: «Оживають речі», «Абетка мистецтв», «Найдавніше минуле краю»; а також окремі заняття, котрі не входять до цих циклів. Всі заняття супроводжуються мультимедійними презентаціями. Для кожної вікової групи презентації відрізняються.
На заняттях з циклу «Найдавніше минуле краю» з початковими класами акцент робиться на максимальну візуалізацію. Так, використовуються фрагменти мультфільмів, яскраві картинки і мінімум наукового пояснення. Для старших класів підібрані більш змістовні картинки, мультфільми змінені науково-популярними фільмами (хоча деякі фрагменти освітніх мультфільмів вони також дивляться із задоволенням). Так, використано перший мультфільм з циклу «Занимательные уроки. Всемирная история. Древний человек». З мультфільму взято фрагменти, в котрих йдеться про вибір давніми людьми місця проживання та матеріалів для знарядь праці; поширення первісних культур та племен по всій планеті; а також про використання глини для виготовлення керамічних виробів. Крім того, використовується мультфільм «Археологія» з мультсеріалу «Смішарики». Цей мультфільм за три хвилини демонструє шкоду від того процесу, котрий сьогодні спостерігається повсюди – руйнування пам’яток археології шукачами скарбів. Але разом з тим, в згаданій серії мультсеріалу цікаво і змістовно говориться про те, що ж на справді є скарбом.
Якщо останній мультфільм можна використати в занятті для старшокласників, то мультфільм «Занимательные уроки» необхідно замінити серйознішим матеріалом. Для цього використано фільм «Одіссея первісної людини», підготований французьким каналом France`3. Не дивлячись на те, що фільм виготовлений на основі західноєвропейського матеріалу, певні моменти з нього абсолютно придатні для використання.
В ході розповіді про археологічні епохи, ми розповідаємо дітям, що на нашу територію люди приходили і з Кавказу, і з Центральної Європи. А також розселялися звідси на значні території. Тому, наш край ніколи не був ізольований від загальноісторичного процесу. Розповідь про кожну історичну епоху, представлену в регіоні, супроводжується демонстрацією дітям відповідних артефактів.
Тут ми стикаємось з проблемою відсутності відеоматеріалів. Якщо для висвітлення епохи неоліту підходять фільми, зняті навіть в Західній Європі, то в подальшому кожен регіон розвиватиметься в своїй ніші. Для епохи енеоліту не підходять навіть фільми, зняті про Правобережжя Дніпра. В цей період на Лівобережжі розвиваються культури ямної культурно-історичної спільноти. А Правобережжя стає ареалом розповсюдження всім відомої трипільської культури. Через багатство матеріального світу останньої саме на неї звертають увагу виробники фільмів. Для цієї епохи обрано фільм № 7 з циклу «Невідома Україна», що був створений Національною кінематекою України – «Ті, що приборкали коня». Фільм було знято в 1993 році. Незважаючи на професійний підбір інформації, надзвичайно змістовний текст, а також на професійне озвучення, у фільму є один великий недолік – однотипний відеоряд. Показано зйомки природних ландшафтів, натурні зйомки. Проте немає яскравості та живості. З циклу «Невідома Україна» нами використано декілька фільмів, але до всіх них було підібрано власний відеоряд. Цей відеоряд складається з зображень, а також різних візуальних прийомів. Все це – звук з фільму «Невідома Україна», ілюстрації на тему «Епоха бронзи в Східній Україні», а також окремі кадри з археологічних розкопок, скомбіновано в єдиний фільм за допомогою компоненту Movie Maker. Ця програма використовується неодноразово.
Наступним періодом в історії людства є так званий ранній залізний вік. Для Східної України він пов’язаний з таким народом, а точніше союзом племен, як скіфи. Про скіфів відеоматеріалів достатня кількість. Крім того, є навіть фільми, зняті на основі місцевого матеріалу. З урахуванням того, що скіфоїдні культури були схожими на теренах від Кавказу до Дніпра, можна використовувати навіть фільми, зняті в Росії. Разом з тим, більшість фільмів звертає увагу на скіфське золото та на військову могутність цих племен. Якщо золота немає у фондах згаданого музею, то предмети озброєння представлені більше як 40 наконечниками стріл, а також коротким мечем-акінаком. Також в Музеї є декілька зразків дрібної скіфської пластики. Отже, обрані наступні фільми: «Скіфи. Воїни степу», знятий в 2007 році Національною телекомпанією України; перша серія з циклу «Країна. Історія українських земель», а також фільм № 8 з уже згадуваного циклу «Невідома Україна».
Після занепаду культур скіфського часу терени Подонців’я заселяють носії черняхівської культури. Про саму культуру жодного фільму не знято. Тому довелось іти іншим шляхом. Шукати фільми про окремих її носіїв. Відомо, що це було поліетнічне утворення, до складу якого входили германські племена, сармати та слов’яни. Власне, щодо нашої території актуально було звернути увагу на сарматів та слов’ян. Про початки історії наших безпосередніх предків фільмів більше ніж достатньо. Але ряд з них не витримує критики. Тому з усього масиву нами було використано серії № 3 «Звичаї слов’ян» та № 19 «Ремесла» з циклу «Історія України», озвученого Богданом Ступкою та серії № 15 «Як народжувалась наша Держава» та № 20 «Спроба Мономаха» з циклу «Невідома Україна». Щодо сарматів, то тут відеоматеріалу значно менше. Нами було використано серії № 11 «Сармати і Сарматія» та № 12 «Тут переходили народи» з циклу «Невідома Україна» та окремі кадри фільму «Warriors. Attila the Hun», знятого в 2007 році студією ВВС.
Останній період, котрий ми включаємо до розповіді про найдавніше минуле краю, це період салтівської (салтово-маяцької) археологічної культури або ж хозарського панування. Єдиний фільм, котрий підійшов нам за змістом, це «Аланы. Дорога на Запад». Проте, при підготовці цього фрагменту розповіді нами було максимально використано власні матеріали. Адже період раннього середньовіччя є чи не єдиним археологічним періодом в історії міста, котрий цілеспрямовано досліджувався.
Використання такого значного масиву відеосюжетів несе в собі загрозу заміщення у пам’яті слухачів (частіше за все школярів) всього іншого, про що йде мова під час музейного заняття. Тому доводиться обирати, на які саме епохи демонструвати фільми. Вибір залежить від замовлення самої аудиторії. Якщо їх цікавить все найдавніше минуле краю, то демонструються лише знакові моменти – досягнення людей в епоху неоліту; яскравість скіфоїдних культур; поява перших слов’ян в регіоні і їх боротьба зі степом, а також прихід сюди аланів та побудова першого укріплення на Чугуївському плато. Про всі інші епохи говориться коротко і без фільмів. Якщо ж замовники просять зробити акцент на якомусь одному періоді, тоді фрагменти фільмів розширяються.
Крім музейних занять, відеосюжети було вирішено задіяти і для проведення свята Музейна ніч. З огляду на те, що виставку «Найдавніше минуле краю» було відкрито в березні і вона користувалась значною популярністю, було вирішено основне дійство в краєзнавчому відділі музею розгорнути саме довкола неї.
Є ще одне завдання, постановка котрого на сьогодні стоїть досить гостро з огляду на поширення так званої «чорної археології». Безкарність таких дій криється не лише в недосконалості законодавства. Проблема ще і в низькій археологічній грамотності населення. Тому досить важливо пояснити громадськості цінність всього археологічного матеріалу, а не лише «золота». Необхідно пояснити, що порушений одного разу культурний шар вже ніколи не буде таким, витягнуті з землі речі назад вже не покладеш [2, с. 11-12.]. Наша пам’ять – одна з ознак, за котрою людина відрізняється від тварин. Необхідно пам’ятки історії оберігати, зберігати для наступних поколінь [6, с. 7].
Аби продемонструвати минуле з його традиціями було залучено дитячий вокально-хореографічний колектив «Каблучок» з культурного центру «Імідж». Дівчата та хлопці досить ефектно з’явились з темряви, освітлюючи собі дорогу смолоскипами. Виконали декілька народних пісень та сплели вінки з трави. А потім зникли за музейними дверима. Цим самим вони символізували, що минуле не зникло безслідно, а зберігається в музеях.
Потім відвідувачам було запропоновано переглянути фільм про археологічне минуле Чугуївщини. Фільм був підготований співробітниками музею на основі наявних відеоматеріалів. В ході роботи над ним, постали наступні проблеми:
• Жоден із фільмів не влаштовував повністю. Це пояснюється тим, що територія Подонців’я мало цікавить кінематографістів і такого фільму просто не існує.
• Не лише картинку, але і текст жодного з фільмів не можна було використати для створюваного фільму. В мережі важко знайти хоча б два однотипних фільми про різні епохи. Текст довелось записувати окремо на місцевій радіостанції.
• Головна проблема – низька розподільна якість матеріалів, викладених до всесвітньої павутини. Це є своєрідним захистом авторських прав, адже використати такі фільми досить важко. А також просто економить місце на серверах.
Для того, аби відібрати необхідні матеріали для фільму, довелось переглянути значну кількість документальних і художніх фільмів. Проте з’ясувалось, що оптимальними є все ж ті, котрі використовувались для ілюстрацій музейних занять. В якості прологу до фільму було застосовано кадри сюжету «Політ над Дінцем», знятого з кабіни вертольота. Саме в цей момент голос за кадром пояснює глядачам, чому саме означена територія користувалась значною популярністю серед давнього населення. Надалі в фільмі йдеться про те, що археологія і археологи здатні розповісти нам багато цікавого про наше минуле. В цей момент на екрані з’являються кадри з археологічних розкопок. Ці кадри були зняті на Більському городищі, що на Полтавщині, для новостійного сюжету одного з місцевих телеканалів. Проте кадри типові і за великим рахунком могли бути зняті на будь-якому археологічному пам’ятнику. А вже далі йшли кадри зі згаданих вище відеофільмів. Щоправда, як зазначалось вище, в супроводі оригінального тексту, підготованого співробітниками музею та записаного на радіостанції.
В ході підготовки свята гостро постала ще одна проблема. Вона відчувалась і раніше, але тепер виросла фактично до розмірів Всесвіту. І ця проблема – відсутність необхідної техніки у Музею. І мова не про кінокамери та звукозаписувальні пристрої. Зрозуміло, що подібна техніка музею не є необхідною. Йдеться про мультимедійні проектори, екрани та озвучувальну техніку. Якщо питання з екраном вирішилось досить просто – його замінив звичайний банер, то іншу апаратуру довелось орендувати у ще одного партнера дійства – агентства організації свят «ROUT».
Отже, краєзнавчий матеріал має великий потенціал в ході вивчення історії в школі. Історичне краєзнавство є одним із джерел збагачення знаннями про рідний край, виховання любові до нього і формування громадянських понять і навичок. Саме через такий матеріал розкривається взаємозв’язок загальноісторичного і конкретного в історії. Саме археологічні джерела, в зв’язку з їх наочністю, можливістю доторкнутись до них, але, разом з тим, і загадковістю, викликають у відвідувачів найбільший інтерес. А з огляду на те, що на Чугуївщині представлені всі археологічні епохи, починаючи з неоліту, історію цього регіону можна досить повно пов’язати з історією України і Харківщини. Проте для повноти сприймання необхідно ілюструвати цей матеріал фрагментами фільмів та мультфільмів.
Сучасність ставить перед музейниками нові вимоги. Їм вже не достатньо вміти використовувати комп’ютер як друкарську машинку. Необхідно освоювати ряд інших додатків, таких як Movie Maker, Photoshop та інші. А також максимально використовувати мережу Internet. Крім того, стає зрозуміло, що музеї не можуть розвиватись відокремлено від всього суспільства. Необхідно йти в ногу з прогресом і використовувати все, що він пропонує для задоволення вимог відвідувачів. До того ж, як стало остаточно зрозуміло в ході підготовки свята Музейної ночі, необхідно шукати партнерів як серед закладів освіти та культури, так і серед приватних підприємців міста.
Література
1. Карасенко В. Ю. Як повернути дитину в музей, або як повернути музей дитині? [Текст] / В. Ю. Карасенко // Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. – Д. : АРТПРЕС, 2009. – Вип. 11 : Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького. – 608 с.
2. Классова О. А. Музейна педагогіка: проблеми і досягнення [Електронний ресурс] / О. А. Классова. – Режим доступу: http://www.artmuzeum.kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=115%3A-q-q&catid=34%3Ademo-category&Itemid=53
3. Мартем’янова Н. С. До питання про умови особистісно-орієнтованої, розвиваючої освіти у музейному середовищі [Текст] / Н. С. Мартем’янова // Вісімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХVIII Сумцовських читань), 18 квітня 2012 р. – Х. : Майдан, 2012. – С. 119-124.
4. Юрченко А. В. Археологія в музейній педагогіці [Текст] / А. В. Юрченко // Вісімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХVIII Сумцовських читань), 18 квітня 2012 р. – Х. : Майдан, 2012. – С. 130-137.