Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У 2014 році виповнюється 200 років від дня народження Т. Г. Шевченка (1814-1861) – українського поета, художника, мислителя. Тому Президент України оголосив 2014 рік в Україні Роком Тараса Шевченка. Відповідний Указ від 16 квітня 2012 року № 257 «Про додаткові заходи з підготовки до відзначення 200 річчя з дня народження Тараса Шевченка» (у 2014 році) Глава держави підписав з метою гідного відзначення 200-річного ювілею Кобзаря, підтримки заходів із вивчення і популяризації його спадщини в Україні та за її межами.
Починаючи з 1918 року, вшанування пам’яті Великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Було відкрито пам’ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та в інших містах України, могилу великого Тараса оголошено заповідником, ім’я Шевченка присвоєно Київському університетові, театру опери та балету; масовими тиражами видаються його твори, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка, його ім’я присвоєно навчальним закладам і науковим установам, вулицям, бульварам, площам. А з 1962 року щорічно присуджуються Державні премії імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні такі відомі українські поети і прозаїки, як Павло Тичина, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Григір Тютюнник, Юрій Збанацький, Павло Майборода, Андрій Малишко, Іван Драч, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський, Василь Стус та інші митці. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т. Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу. У багатьох державах вийшли переклади «Кобзаря» національними мовами. Таким чином, Шевченко став одним із символів України в очах світової спільноти.
Ряд щорічних виставок Харківського історичного музею («Співець народної долі», «Слобожанський уклін», «Пам’яті Кобзаря») покликані вшанувати пам’ять великого митця, а співробітниками науково-освітнього відділу ХІМ у 2012 році до річниці народження поета розроблений захід «Геній Шевченка вічно живий».
Захід розрахований на старшу шкільну аудиторію і складається з декількох частин. У першій частині заходу учасникам пропонується мультимедійна презентація, яка нагадує про деякі сторінки з біографії Т. Шевченка. Після цього науковий співробітник відділу знайомить гостей з експонатами із фондів музею, які представлені на міні-виставці. Серед експонатів – численні літографії графічних творів Шевченка, рідкісні видання «Кобзаря» (1886 р.) та поеми «Гайдамаки» (1911 р.), трьохтомне видання Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, заснованого за ініціативою харків’ян Д. П. Пильчикова та М. В. Жученка у 70-х роках ХІХ ст. у Львові, «Ілюстрований Кобзар», виданий Санкт-Петербурзьким Товариством допомоги місцевим українським студентам тощо.
У другій частині заходу гості дізнаються про творчі зв’язки Тараса Шевченка з нашим містом. На жаль, Великий поет ніколи не був у Харкові, але наше місто відіграло значну роль в його житті, оскільки поет мав багато друзів із Харкова. Свідченням цього є копії листів до Тараса Григоровича від відомого харківського письменника та театрального діяча Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Писав до Кобзаря з Харкова й відомий український поет і видавець Олександр Олексійович Корсун. До другого тому його альманаху «Сніп» Шевченко надіслав свою поему «Мар’яна-черниця». Також Слобожанщина першою привітала повернення Тараса Григоровича в Україну із заслання. Під час перебування в 1859 році у своїх друзів у Сумах та Лебедині, які тоді входили до складу Харківської губернії, Тарас Григорович увічнив у своєму альбомі ці місця кількома пейзажами [1].
Наступна частина заходу доповнена у 2013 році і саме в ній гостям пропонується ознайомитися з інтимною лірикою Шевченка. Всі ми знаємо, що Тарас Григорович присвятив усе своє життя служінню рідній Україні. Він постає для нас усіх, насамперед, поетом-борцем. За блискучим зображенням героїчного минулого та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помітити «іншого Шевченка» – тонкого лірика, якому не чуже усе людське, у тому числі й кохання.
Проте Тарас Шевченко мав свій ідеал жінки, він кохав і був коханий. І хай інтимна лірика за обсягами поступається творам, присвяченим іншій тематиці, його балади, вірші та поеми про кохання являють собою чудові зразки ліричної поезії, і саме в цій частині заходу подані відомості про жінок, що полонили серце поета [2].
У 2014 році захід доповнений літературною грою, яка викликає інтерес до постаті Кобзаря та його творів. Учасникам гри потрібно дати відповіді на питання і про дитинство Шевченка, і про літературну спадщину, і про тяжкі роки заслання поета, а також за запропонованими уривками потрібно згадати назву твору. Наприклад, де народився Шевченко? (відповідь: у Моринцях, 1814 року); коли видана перша збірка Т.Шевченка та як вона називалась? (відповідь: 1840р., «Кобзар»); з якого твору цей уривок?
«....Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих....» (відповідь: «Садок вишневий коло хати») і т.д. [3]
Особливо вражає гостей завершення зустрічі, де учасникам пропонується прослухати пісні на вірші Тараса Шевченка «Зацвіла в долині», «Гомоніла Україна», «От села до села», «Полюбила чорнобрива», «Ой, не цвіте буйним цвітом» у супроводі бандури.
Отже, в духовній історії України Тарас Шевченко посів і досі посідає виняткове місце. Значення його творчості для української культури важко переоцінити. Його «Кобзар» започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його граверська творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва. І захід ХІМ «Геній Шевченка вічно живий» вже котрий рік вшановує пам'ять поета саме тому, що Тарас Шевченко представляє нас, українців, народам світу. Він є нашою гордістю, честю і славою.
Література
1. Співак О. П. Сценарій музейного заходу «Геній Шевченко вічно живий» / О. П. Співак // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2012. – 5 с.
2. Співак О. П. Сценарій музейного заходу «Геній Шевченко вічно живий» / О. П. Співак // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013. – 7 с.
3. Співак О. П. Сценарій музейного заходу «Геній Шевченко вічно живий» / О. П. Співак // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2014. – 9 с.