Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У 2014 році Харківщина відзначає 85-річчя утворення в Україні першого культурологічно-мистецького вищого навчального закладу – Харківської державної академії культури та 25-річчя започаткування підготовки музеєзнавців-істориків у ХДАК. Створене у 1989 р. за ініціативи тодішнього завідувача кафедри загальної історії професора Г. Й. Чернявського музейне відділення стало не тільки першим в Україні навчальним підрозділом з підготовки музейних фахівців вищої кваліфікації, випускники якого працюють у провідних музейних установах України, Росії, країн далекого зарубіжжя. Випускові кафедри музейного відділення (кафедра музеєзнавства і пам’яткознавства та кафедра всесвітньої історії) стали важливим осередком наукових досліджень у галузі музеєзнавства, пам’яткознавства та пам’яткоохоронної діяльності, центром підготовки нової генерації молодих науковців завдяки відкриттю ще у 1994 р. аспірантури, діяльності в ХДАК спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
Серед розмаїття музеєзнавчих проблем, які постійно досліджувалися викладачами кафедр, можливо виділити декілька пріоритетних напрямів. Це вивчення музейної справи в Україні і, зокрема, в Харкові; сучасна мережа музейних закладів Харківщини, їх стан, основні напрями діяльності, проблеми та перспективи розвитку; теоретичні засади розвитку музейництва; пам’яткознавство та пам’яткоохоронна діяльність; підготовка музейних кадрів.
Історії формування та розвитку мережі музейних закладів України, окремим елементам їх діяльності присвячені наукові статті, виступи на наукових конференціях доцентів Л. М. Воронової, В. В. Зінченка, Н. С. Мартем’янової, І. С. Плахтія, Г. О. Романенко, В. З. Фрадкіна. Так, Г. О. Романенко вивчала умови особливості зародження музейних колекцій, діяльність наукової інтелігенції України по створенню музеїв наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. [21, с. 16-17; 22, с. 49-50]; І. С. Плахтій досліджував проблеми розвитку музейництва в Україні у ХІХ ст., діяльність українських меценатів у цьому напрямі [23, с. 41-43; 21, с. 121-122]; В. З Фрадкін проаналізував виникнення та діяльність музею Харківського історико-археологічного товариства [26]. Розвиток музейного будівництва на Харківщині у к. ХІХ – поч. ХХ ст., музейна діяльність Д. І. Багалія висвітлені у роботах Н. С. Мартем’янової [14]. В. В. Зінченко показав роль В. І. Леніна як організатора пограбування музейних фондів [23]; І. С. Плахтій зібрав та проаналізував нові дані щодо пограбування Харківських музеїв, архівів, бібліотек у 1941-1943 рр. [20, с. 126-132].
Плідним дослідником музейного будівництва в Україні у 70-80-ті роки ХХ ст. є Л. М. Воронова. Її роботи присвячені аналізу державної політики в галузі музейництва [21, с. 49-51] та ін., розвитку екскурсійної справи в музеях, місцю і ролі музеїв в системі туристичної діяльності [5, с. 13-15].
Сучасний стан музейних закладів України, нові форми і напрями їх діяльності меншою мірою досліджувалися науковцями ХДАК. Результати таких наукових розробок, як правило, оприлюднювалися на наукових конференціях різних рівнів. Так, Г. Й. Чернявський та В. В. Зінченко зосередили увагу на нових формах музейної роботи, питаннях деідеологізації діяльності музеїв, висвітленні музейними засобами деяких «білих плям» вітчизняної історії [23, с. 12-13; 22, с. 42-43; 21, с. 33-34].
Цікавим і перспективним напрямом наукових досліджень в галузі музеєзнавства є розробка основних питань музейної педагогіки. Саме значенню музейної педагогіки у сучасній діяльності музеїв, їх освітній місії присвячені праці Н. С. Мартем’янової: «Музейна педагогіка в культурно-освітній діяльності музею», [16, с. 230-232], «До питання про умови особистісно-орієнтованої розвиваючої освіти у музейному просторі», [15, с. 11-12], «Музейна педагогіка в організації культурно-освітньої діяльності музею» [17, с. 257-264] та ін. Окремі питання експозиційної роботи музеїв висвітлювались у роботах Л. П. Великої [4, с. 7-9], О. В. Жукової [11, с. 25-30;], А. А. Комшукова [23, с. 30-31], М. О. Малиновського [13, с. 166-170]; відображенню історії соціал-демократії музейними засобами присвячені публікації М. В. Тортіки [25, с. 44-46].
Викладачами академії був запропонований також проект створення музею юдаїки Міжнародного центру хазарознавства Східноукраїнської філії Міжнародного Соломонового університету [19].
Важливим етапом у розвитку теоретичних засад музеєзнавства стала наукова діяльність Л. П. Великої, яка зуміла поєднати досконалі знання музейного фахівця-практика з розумінням тенденцій розвитку сучасної музеології. Як теоретик музейництва вона розробила концептуальні засади музейного експозиційного мистецтва, визначила музейну експозицію як цілісне просторово-речове середовище, наділене певними культурними смислами, художньо-образну модель дійсності, образ і креативне поле культури. У 2000 році у спеціалізованій вченій раді Харківської державної академії культури Л. П. Велика першою в Україні захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 17.00.08 – «музеєзнавство; зберігання художніх цінностей та пам’яток архітектури» на тему «Роль образної побудови експозиції у системі музейної комунікації (аспект розбудови української школи музеєтворення)» [2]. Цією дисертацією було започатковано мистецтвознавчий напрям досліджень в українському музейництві, вперше розроблено систему алгоритмів музейного експозиційного мистецтва як нового виду синтетичної художньої творчості і унікального засобу культурно-історичної комунікації, окреслено можливість побудови якісно нової образної системи вітчизняних музейних експозицій. Розвитку теорії музейного експозиційного мистецтва присвячена також монографія Л. П. Великої [3] та ряд наукових статей [7, с. 37-38; 8, с 23-24; 9, с. 33].
Дослідження в галузі пам’яткознавства, пам’яткоохоронній діяльності представлені, перш за все, роботами доцента кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства О. В. Жукової та публікаціями старшого викладача кафедри історії України і всесвітньої історії О. Ю. Бірьової. О. В. Жукова в спеціалізованій вченій раді ХНУ ім. В. Н. Каразіна у 2007 р. захистила кандидатську дисертацію «Замкові комплекси ХІІ – ХVІІ ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження і використання» [10]. У роботі прослідковується історія виникнення та подальшого функціонування дванадцяти збережених мурованих замкових комплексів Хмельниччини, висвітлюються загальні проблеми музеєфікації, характерні для пам’яткоохороньої справи України, подаються пропозиції щодо існуючих на сьогодні в Хмельницькій області замкових комплексів з подальшим використанням у туристичній галузі.
Саме проблемі замкових комплексів Хмельниччини і їх включенню до музейного простору України присвячена і переважна більшість наукових публікацій автора [9, с. 74-75] та ін. Предметом наукових пошуків О. Ю. Бірьової стало дослідження історії та сьогодення колишніх садиб Харківської губернії. Результатом наукової діяльності став захист кандидатської дисертації «Поміщицькі садиби Харківської губернії (перша половина ХVІІІ – початок ХХ століття)» та публікація низки статей, присвячених садибним комплексам Слобожанщини, парковому мистецтву, церковній архітектурі [1]. До питань пам’яткоохоронної діяльності також звертались у своїх окремих роботах Л. М. Воронова, Н. С. Мартем’янова, І. С. Плахтій.
Ще один напрям наукових досліджень – це вивчення основних етапів історії та розвитку музейного відділення ХДАК як унікального навчально-наукового осередку, його досягнень, проблем та перспектив розвитку у контексті модернізації вищої культурно-мистецької освіти в Україні. Першими звернулись до цієї теми засновники та провідні викладачі музейного відділення Г. Й. Чернявський, В. М. Шейко, В. З. Фрадкін, А. А. Комшуков [21, с. 3, 131-133; 22, с. 9-10; 23, с. 4-5].
До десятиріччя відкриття музейного відділення ХДАК колективом авторів була підготовлена стаття «Музеєзнавче відділення ХДАК – провідний осередок української школи музеєзнавства» [12, с. 176-183], у якій аналізувалися здобутки та проблеми підготовки музеєзнавців у ХДАК. Наступний етап активізації вивчення досвіду роботи академії з підготовки фахівців музейної сфери пов’язаний з підготовкою до 85-річного ювілею академії та 80-річчям з дня народження його засновника – Г.Й. Чернявського. Серед таких публікацій – статті М. М. Каністратенка, Н. М. Кушнаренко, В. М. Шейка «Підготовка фахівців музейної справи у ХДАК (1989-1998 рр.)», [28, с. 59-70], М. М. Каністратенка і В. М. Шейка «Вища культурно-мистецька освіта України: проблеми та перспективи» [27, с. 11-21], М. М. Каністратенка, Г. Ю. Новікової «Підготовка дисертаційних досліджень викладачами Харківської державної академії культури (1964-1991 рр.)» [18, с. 49-58], М. М. Каністратенка та О. М. Сошнікової «Співпраця Харківської державної академії культури і Харківського історичного музею у підготовці фахівців музейної справи» [24, с. 3-8 ], а також роботи, присвячені Г. Й. Чернявському [6].
Знаковим явищем на шляху активізації музеєзнавчих та пам’яткознавчих досліджень не тільки викладачами музейного відділення, а й, в цілому, науковою спільнотою України, стало проведення на базі ХДАК трьох наукових конференцій з проблем музеєзнавства та історичного краєзнавства.
Перша така конференція відбулась у 1993 р. Обговорення наукових питань проходило у рамках двох секцій: «теорія та практика музейної справи» та «історія музейної справи та історичне краєзнавство» із загальною кількістю учасників – 57. На пленарному засіданні виступили 3 учасники: Г. Й Чернявський «Про характер та зміст підготовки фахівців для музеїв України», М. П. Оленовський «Про наукову роботу в музеях України», В. В. Зінченко «В. І. Ленін – натхненник і керівник пограбування музейних фондів». На конференції 1994 р. обговорювались питання музеєзнавства та історичного краєзнавства, переважно прикладного характеру, про що свідчать як назва конференції – «Проблеми музеєзнавства, збереження та відновлення історичної пам’яті», так і тематика доповідей, представлених на першому пленарному засіданні: «Системний підхід в аналізі музейних фондів» Б. М. Смоляницького, «Музеєфікація пам’яток історії та культури Харкова: проблеми і перспективи» Л. П. Великої, «М. Ф. Сумцов – вчений енциклопедист (до 140-річчя з дня народження)» В. З. Фрадкіна, «Про створення і розвиток регіонального навчально-наукового комплексу «Східноукраїнська академія культури» М. М. Каністратенка та В. М. Шейка. Загальна кількість учасників збільшилась майже удвічі – до 108. На конференції 1995 року розширилось коло питань, що обговорювались її учасниками, виокремилась секція «Проблеми збереження історичної пам’яті та краєзнавства», зросла загальна кількість доповідачів (149), число учасників, що виступили на пленарному засіданні (6). Серед останніх слід відзначити доповіді Л. П. Великої та О. М. Єлагіної «Діапазон музейних комунікацій на сучасному етапі», Л. Б. Стародубцевої «Історична пам’ять у просторі культури» та В. М. Шейка «Музейна справа та безперервна освіта на сучасному етапі» [21; 22; 23]. У подальшому питання музеєзнавства обговорювалися на відповідних секціях традиційних наукових конференцій ХДАК «Культура та інформаційне суспільство на зламі тисячоліть», «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття». Важливе значення для подальшого розвитку музеєзнавчих та краєзнавчих досліджень мало відкриття у ХДАК у 1994 р. аспірантури зі спеціальності 17.00.08 – «Музеєзнавство, реставрація, консервація та зберігання художніх цінностей», яка в подальшому була трансформована у нині діючу спеціальність 26.00.05 –«Музеєзнавство. Пам’яткознавство». На сьогоднішній день аспірантуру з відривом і без відриву від виробництва закінчило майже 20 випускників музейного відділення ХДАК та інших ВНЗ Харкова. Серед захищених колишніми аспірантами робіт – дисертаційні дослідження Є. С. Ярошенка «Становлення державної системи охорони культурних цінностей в Україні: 1917-1919 рр.», громадянина Йорданії Хассан М. Х. Бані Мустафа «Історія, сучасний стан та перспективи розвитку музейної мережі Йорданії» та ін.
З метою удосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні, зокрема у галузі музеєзнавства, ХДАК ініціювала, за підтримки ВАК України і провідних українських учених, введення якісно нових наукових галузей – «Культурологія» і «Соціальні комунікації». Постановою Кабінету Міністрів України «Про доповнення переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь» від 13 грудня 2006 р № 1718 прийнято рішення щодо доповнення переліку, затвердженого ще в 1997 р., новими галузями знань: «Культурологія», «Соціальні комунікації». На виконання цієї урядової постанови провідні вчені ХДАК розробили і подали до ВАК України пропозиції щодо можливої номенклатури спеціальностей за затвердженими галузями науки, формули запропонованих спеціальностей і паспорти. До групи розробників у галузі культурології, яку очолив ректор ХДАК В. М. Шейко, увійшли М. В. Дяченко, М. М. Каністратенко, О. В. Кравченко, Л. В. Стародубцева, Л. Г. Тишевська, О. О. Тортіка, С. В. Потрашков, В. М. Ряполов. Групу розробників у галузі соціальних комунікацій очолила проректор з наукової роботи Н. М. Кушнаренко. До розробки документів були залучені В. О. Ільганаєва, А. А. Соляник, І. О. Давидова. Серед затверджених нових наукових спеціальностей саме тоді і з’явилася нині діюча – «Музеєзнавство. Пам’яткознавство», за якою передбачається захист дисертацій у галузі історичних наук, культурології та мистецтвознавства. Провідними науковцями музейного відділення були також розроблені типові та робочі програми кандидатського іспиту з означеної спеціальності. Дослідження науковцями ХДАК вузлових питань музейництва та пам’яткоохоронної діяльності стали значимим кроком на шляху подальшого розвитку музеєзнавства як науки в Україні
Література
1. Бірьова О. Ю. Поміщицькі садиби Харківської губернії (перша половина XVIII – початок ХХ століття) [Текст] : автореф. дис. ... канд. іст. наук : спец. 07.00.01 / Бірьова Ольга Юріївна. – Х., 2009. – 20 с.
2. Велика Л. П. Роль образної побудови експозиції у системі музейної комунікації (аспект розбудови української школи музеєтворення) [Текст] : автореф. дис. … канд. мистецтвознав.: спец. 17.00.08 / Велика Людмила Петрівна ; Харк. держ. акад. культури. – Х., 2000. – 20 с.
3. Велика Л. П. Музейне експозицiйне мистецтво [Текст] : монографiя / Л. П. Велика. – Х. : ХДАК, 2000. – 160 с.
4. Велика Л. П. Пошуки нового образу Харківського історичного музею [Текст] / Л. П. Велика // Шості Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, 14 квітня 2000 р. – Х. : [Видавництво ХДАДТУ], 2001. – С. 7-9.
5. Воронова Л. М. Розвиток екскурсійної справи в музеях України (60-ті – 80-ті рр. ХХ ст.) [Текст] / Л. М. Воронова // Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації : матеріал. міжнар. наук. конф. 22-23 листоп. 2007 р. – Х., 2007. – С. 13-15.
6. Георгий Иосифович Чернявский [Текст] : биобиблиогр. указ. / М-во культуры Украины, Харьк. гос. акад. культуры, Центр болгаристики и балкан. исслед. им. М. Дринова ; [сост.: Н. Н. Канистратенко, М. Г. Станчев, С. В. Евсеенко ; науч. ред. В. Н. Шейко]. – Харьков : ХГАК, 2011. – 93 с.
7. Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (1947-1998) [Текст]. [У 2 ч.]. Ч. 1 : бібліогр. покажч. / Харк. держ. акад. культури ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, О. М. Онуфрієва, Т. С. Раскіна, С. В. Рудім, Т. О. Шикаленко ; за ред. І. О. Вовченко, В. К. Удалової, І. М. Фоменка]. – Х. : ХДАК, 2000. – 398 c.
8. Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (1999-2003) [Текст] : бібліогр. покажч. / Харк. держ. акад. культури ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, Г. М. Лях, О. М. Онуфрієва, Т. О. Шикаленко ; за ред. Л. П. Семененко]. – Х. : ХДАК, 2004. – 190 с.
9. Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (2004-2008) [Текст] : бібліогр. покажч. / М-во культури і туризму України, Харк. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, К. О. Литвин, Т. О. Шикаленко ; наук. ред. Т. О. Шикаленко]. – Х. : ХДАК, 2009. – 269 с.
10. Жукова О. В. Замкові комплекси XІІ–XVІІ ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження і використання [Текст] : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 17.00.08 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство / Жукова Олена Вікторівна ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2007. – 21 с.
11. Жукова О. В. Особливості побудови експозицій ансамблевих музеїв (на прикладі музею Чинадіївського замку в Закарпатті) [Текст] / О. В. Жукова // Шістнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею, 16 квітня 2010 р. – Х. : Оригінал, 2010. – С. 25-30.
12. Каністратенко М. М. Музейне відділення ХДАК – провідний осередок української школи музеєтворення [Текст] / М. М. Каністратенко, В. В. Кравченко, Л. П. Велика // Культура України : зб. наук. пр. – Х., 1999. – Вип. 5. – С. 176-184.
13. Малиновський М. О. Діяльність Харківського історичного музею по збереженню та популяризації пам’яток науки і техніки [Текст] / М. О. Малиновський // Вісімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХVIII Сумцовських читань), 18 квітня 2012 р. – Х. : Майдан, 2012. – С. 166-170.
14. Мартемьянова Н. С. Из истории музейного строительства в Харькове в ХІХ – начале ХХ в. [Текст] / Н. С. Мартемьянова // Проблемы истории и археологии Украины: К 140-летию со дня рождения акад. Д. И. Багалея : тез. докл. науч. конф., 18-19 апр. 1997 г. –Х., 1997. – С. 88-89.
15. Мартем'янова Н. С. До питання про умови особистісно-орієнтованої, розвиваючої освіти у музейному середовищі [Текст] / Н. С. Мартем'янова // Вісімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХVIII Сумцовських читань), 18 квітня 2012 р. – Х : Майдан, 2012. – С. 11-12.
16. Мартем'янова Н. С. Музейна педагогіка в культурно-освітній діяльності музею [Текст] / Н. С. Мартем'янова // Сімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції на тему: «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму» (проводиться в рамках ХVII Сумцовських читань), 18 квітня 2011 р. – Х. : Майдан, 2011. – С. 230-232.
17. Мартем'янова Н. С. Музейна педагогіка в організації культурно-освітньої діяльності музею [Текст] / Н. С. Мартем'янова // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. – Х., 1999. – Вип. 39. – С. 257-264.
18. Новікова Г. Ю. Підготовка дисертаційних досліджень викладачами Харківської державної академії культури (1964-1991 рр.) [Текст] / Г. Ю. Новікова // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. – Х., 1998. – Вип. 38. – С .49-58.
19. О формировании музея иудаики при Международном центре хазароведения Восточно-украинского филиала Международного Соломонова университета [Текст] / Мария Лобанова-Гулак // Доля єврейської духовної та матерiальної спадщини в ХХ столiттi : зб. наук. пр. : матерiали IХ мiжнар. наук. конф. «Єврейська iсторiя та культура в країнах Центр. та Сх. Європи», 28-30 серп. 2001 р. – К., 2002. – С. 298-300.
20. Плахтій І. С. Пограбування німецькими загарбниками музеїв, архівів і бібліотек Харкова в 1941-1943 рр. [Текст] / І. С. Плахтій // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. – Х., 2001. – Вип. 4. – С. 126-132.
21. Проблеми збереження та відновлення історичної пам'яті [Текст] : тези доп. наук. конф. з питань музеєзнавства та іст. краєзнавства, 24-25 трав. 1994 р. – Х. : ХДІК, 1994. – 136 с.
22. Проблеми збереження та відновлення історичної пам'яті [Текст] : тези доп. третьої наук. конф. з питань музеєзнавства та іст. краєзнавства, 23-24 трав. 1995 р. – Х. : ХДІК, 1995. – 164 с.
23. Проблеми музеєзнавства та історичного краєзнавства [Текст] : тези доп. наук. конф., 18-19 трав. 1993 р. – Х., 1993. – 74 с.
24. Сошнікова О. М. Співпраця Харківської державної академії культури і Харківського історичного музею у підготовці фахівців музейної справи [Текст] / О. М. Сошнікова, М. М. Каністратенко // Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013. – С. 3-8.
25. Тортіка М. В. Феномен соціал-демократії: проблема ідеології у сучасній музейній роботі [Текст] / М. В. Тортіка // Восьмі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з'їзду, 12 квітня 2002 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2003. – С. 44-46.
26. Фрадкін В. З. До історії створення і діяльності етнографічного музею ХІФТ [Текст] / В. З. Фрадкін // Зб. Харк. іст.-філол. т-ва. – Х., 1993. – Т. 1. – С. 5-14.
27. Шейко В. М. Вища культурно-мистецька освіта України: проблеми та перспективи [Текст] / М. М. Каністратенко, В. М. Шейко // Культура України : зб. наук. пр. – Х., 1999. – Вип. 42. – С. 11-21.
28. Шейко В. М. Підготовка фахівців музейної справи в ХДАК (1989–1998 рр.) [Текст] / В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко, Н. С. Мартем'янова // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. – Х., 1999. – Вип. 39. – С. 59-70.