Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Микола Федорович Сумцов – видатний український етнограф, літературознавець та громадський діяч. Він залишив велику творчу спадщину, яка має неоціненне значення для вивчення історії і культури України. Коло наукових інтересів М. Ф. Сумцова було досить широке. Головною галуззю його досліджень була українська етнографія та фольклор.
Друга галузь, де він зробив чимало – історія літератури, особливо малодосліджена українська література XVI-XVII століть.
Загальна кількість його наукових праць досягає більш ніж 800. Це були монографії, статті, рецензії та огляди. Фольклорно-етнографічні роботи М. Ф. Сумцова друкувались в таких періодичних виданнях, як «Киевская старина»; «Этнографическое обозрение»; «Сборники» и «Вестники» Харківського історико-філологічного товариства. Знайомство М. Ф. Сумцова з обрядовою поезією слов’янських народів дозволило йому у 1881 році успішно захистити магістерську дисертацію «О свадебных обрядах, преимущественно русских». В цій праці розглядаються проблеми походження та значення складових весільного обряду та пісень, які його супроводжують, додається систематизація їх по розділах з юридичного, історичного, а також міфологічного поглядів на ті чи інші дії, проводяться паралелі з весільними обрядами інших народів Західної та Східної Європи. Основну увагу вчений приділив ключовим обрядовим символам, навколо яких створювалось поле тяжіння ритуальних дійств, насичених різноманітним дійством. До їх числа відносяться, наприклад, українське весільне гільце та інші варіанти обрядового дерева, в котрих М. Ф. Сумцов бачить образ дерева життя. Образи рослинного світу (калина, яблуня, явір, береза, горобина, барвінок) незмінно присутні у весільних піснях, і автор детально описує контексти, в яких вони зустрічаються. Другий універсальний символ – дім і його частини. Дім – центр усього світу, найбільш освоєна його частина. Особливе значення приділяється двом його найбільш цінним (в обрядовому розумінні) частинам – червоному куту, в якому знаходиться весільне деревце, жертовний вівтар (стіл) та домашнє вогнище. Названа праця опублікована в збірнику Сумцов Н. Ф. «Символика слявянских обрядов: Избранные труды». – М., 1996. Видання має коментарі, післямову, присвячені творчому шляху вченого, а також містить бібліографію етнографічних праць М. Ф. Сумцова. В цьому ж збірнику опублікована інша праця вченого – докторська дисертація «Хлеб в обрядах и песнях», захищена у 1885 році. Цією роботою М. Ф. Сумцов фактично започаткував комплексне дослідження символіки хліба у святах та обрядах українців. Вчений вперше в науці узагальнив величезний фактологічний матеріал про форми побутування обрядового хліба та його символіку, теоретично обґрунтував місце і час його використання в сімейних обрядах та календарних святах українців, дослідив пов’язані з хлібом обрядові пісні, визначив його релігійно-міфічну функцію та звичаєво-правове значення.
В бібліотеці ХІМ є також прижиттєве видання цієї роботи М.Ф.Сумцова «Хлеб в обрядах и песнях : [докт. дис.] / предисловие Н.Сумцова». – Х., 1885.
Особливої уваги заслуговує праця М. Сумцова «Слобожане. Історико-етнографічна розвідка». – Х., 1918. В праці «Слобожане» проведено ґрунтовне дослідження історії заселення краю, матеріальної та духовної культури населення регіону, його соціальної структури. Особливу увагу дослідник приділив вивченню народного житла, одягу, харчуванню, народних промислів та ремесел, народної медицини, також розглядаються питання духовної культури, зокрема народного календаря, тижневого циклу, світогляду народу. Ця праця залишається і сьогодні єдиним етнорегіональним дослідженням цього регіону [2, с. 22]. В бібліотеці є перевидання цієї праці: Сумцов М. Ф. «Слобожане. Історико-етнографічна розвідка» / підготовка тексту й мовна редакція Л .Ушкалова ; слово до читача, примітки та післямова В. Фрадкіна. – Х., 2002.
Серед видань етнографічного змісту бібліотека має також такі праці М. Ф. Сумцова, як: «Этнографический очерк». – Х., 1918; «Современная малорусскя этнография». – К., 1897; «Досветки и посиделки». – К., 1886. В праці «Досветки и посиделки» Сумцов розповідає про організацію, учасників та проведення вечорниць. Він припускає, що «быть может вечерницы первоначально имели значение пробного брака» [7, с. 13], а пізніше перетворилися у вечірні зібрання молоді, де, разом з шиттям і прядінням, «играют в соседи, в веревку, поют веселые песни или импровизируют шутливые двустишья» [7, с. 6]. Його хвилює моральна сторона молодіжних зборів, яка залежить від системи морального виховання і цінностей, що панують у тому чи іншому суспільстві, а не від форми організації дозвілля.
У 2008 році в серії «Студії з фольклору та етнографії Слобожанщини» вийшов третій випуск, який являє собою збірку праць М. Ф. Сумцова під спільною назвою «Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України. Вибрані праці» / упорядкування, підготовка тексту, передмова, післямова та примітки М. М. Красикова. – Х., 2008. До збірки увійшла більша частина його етнографічних розвідок, присвячених рідному краю, а також окремі історико-культурні праці, що доповнюють і розширюють теми, означені в підсумковій книзі «Слобожане» (1918).
Усі тексти, що давно стали бібліографічними раритетами, репродукуються вперше. Книга є енциклопедією культурного буття слобожан з середини XVII ст. до початку ХХ ст. і стане незамінним джерелом для етнографів, істориків та всіх, кому цікаве минуле Східної України.
Ще за своє життя М. Ф. Сумцов став класиком фольклористики, дослідником і співцем народної поезії. Його спадщина на ґрунті народної словесності охоплює майже всі гілки цього великого дерева духовності людства. Від апокрифів і релігійних оповідань, колядок, щедрівок, веснянок коломийок, козацьких, чумацьких пісень до билинного епосу, історичних пісень і балад; від коротеньких прислів’їв, приказок, заговорів, заклять до легенд і казок – все знайшло висвітлення в працях М. Сумцова і принесло йому європейську популярність і визнання. Вчений звернув увагу дослідників на необхідність наукового вивчення коломийок, колядок, щедрівок, приказок. Коломийка для М. Сумцова була «сконцентрованим виразом народної поетичної творчості», а вивчення приказок, на його думку, відкривало таку багату і характерну давнину, якої не можна добути із письмових пам’яток давнього походження [8, с. 10].
Серед праць з фольклористики в бібліотеці ХІМ є праця М. Ф. Сумцова «Очерки истории южно-русских апокрифических сказаний и песен». – К., 1888. Під назвою апокрифічних оповідей відомі твори середньовічної літератури, які розробляли релігійну, насамперед біблійну, тематику, але не були прийняті церквою. Апокрифи виникли в народному середовищі і, часто, відбивали настрої пригноблених. Українські апокрифічні оповіді розкидані по різноманітним малодоступним етнографічним статтям і зовсім не піддавались науковому вивченню.
В дослідженні М. Ф. Сумцова вперше зібрані та розглянуті південноросійські апокрифічні оповіді та пісні з їх власною науковою цінністю. На початку дослідження розповідається про проникнення апокрифів у південну Русь із Візантії, Болгарії та Польщі через мандрівників-богомольців та літературні пам’ятки і розповсюджувачів апокрифів у південній Русі – козаках, дяках і богомольцях. Далі іде огляд найпоширеніших в Україні апокрифів: про створення світу та людини, про Адама та Єву, про велетнів і потоп, про Самсона, Давида та Соломона, Пресвяту Діву Марію та Спасителя, про «страшний суд» та «кінець світу». В останніх розділах розповідається про хибні молитви і ті оповіді про тварин та рослини, які побудовані на апокрифах. При розгляді апокрифів прийняті до уваги також твори Огоновського, Калитовського, Калужняцького та Франка.
Серед численних праць вченого з питань українського народного слова в бібліотеці ХІМ є такі раритетні видання, як: «Дума об Алексее Поповиче». – К., 1894; «Пожелания и проклятия (Преимущественно Малорусские)». – Х., 1896; «Песни о Травине». – Х., 1897; «Малюнки з життя українського народного слова». – Х., 1910; «Слово о бездождии». – Х.. 1914.
Саме М. Ф. Сумцов започаткував українське літературознавство. Наукова спадщина вченого в галузі історії літератури охоплює статті, дослідження, портрети, нариси, рецензії з питань давньої і нової української літератури. Вже у першій половині 80-х років ХІХ ст. одна за одною виходять друком його розвідки, присвячені видатним українським письменникам XVII ст.: Інокентію Гізелю, Іоанікію Галятовському, Іоанну Вишенському, Лазарю Барановичу, Григорію Сковороді. Розглядаючи поняття «литературные нравы», М. Ф. Сумцов на перший план висунув уявлення про ставлення письменника до читача, погляди освічених людей на значення мови та книги, прийоми літературної полеміки, форми книговидавництва, засоби поширення видань. На думку М. Сумцова, вивчення літературного життя дає можливість оцінити ступінь національної свідомості й політичної активності українських письменників XVI-XVII ст., виявити протиріччя між національними й політичними поглядами автора, дати моральну оцінку його особистості [4, с. 6]. Культурно-історичний метод дав можливість М. Сумцову відтворити історію давньої української літератури, закономірності літературного процесу в Україні XVI-XVII ст. Праці з історії давньої української літератури представлені в фонді бібліотеки ХІМ наступними виданнями: «Иоанникий Галятовский: (К истории южно-русской литературы XVII в.)». – К., 1884; «Обзор содержания проповедей Иоанникия Галятовского». – Х., 1913; «Характеристика южно-русской литературы семнадцатого века». – К., 1885; «О литературных нравах южно-русских писателей XVII ст.». – СПб., 1906.
У роботі «Иоанникий Галятовский» М. Сумцов принципово по-новому підходить до вивчення життя і творчості письменника. В уяві вченого Іоанікій Галятовський був людиною високої культури, ерудиції, таланту, пристрасним захисником інтересів свого народу. Всебічно досліджуючи проповіді письменника, М. Сумцов вказав на їх духовно-виховне значення і роль у розвитку національного самопізнання українського народу в середині ХVII ст. Іоаникій Голятовський удосконалив жанр проповіді як фактор духовного і морального очищення особистості. Його книга «Ключ розуміння» вважалася зразком проповіді в цей історичний період [4, с. 10].
М. Ф. Сумцов вивчав творчість українських письменників: Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Гоголя, М. Старицького, Г. Квітки-Основ'яненка, І. Манжури, Я. Щоголева, П. Кореницького. У фондах біліотеки є такі праці М.Сумцова з цієї тематики: «А. Л. Метлинский». – Х., 1904; «Культурний уголок Харковской губернии (Поповская Академия)». – Х., 1888; «Памяти И. И. Манжуры». – К., 1893; «И. И. Манжура, как поэт и этнограф». – Х., 1905; «Бытовая сторона «Энеиды» И. П. Котляревского». – Х., 1905; «Г. Ф. Квитка-Основьяненко, как этнограф». – Х., 1905; «Д. И. Эварницкий». – Х., 1913; «Субботы св. Дмытра. Я. Щоголева». – Х., 1905; «Памяти профессора Александра Ивановича Кирпичникова». – Х., 1904; «Памяти профессора С. В. Соловьева». – Х., 1913; «Життєпис Я.Щоголіва». – Х., 1919.
М. Ф. Сумцов виступив у ролі публікатора й популяризатора творчості Г. С. Сковороди, Т. Г. Шевченка. Перед Г. Сковородою М. Сумцов благоговів, вважаючи його знаковою фігурою, що стала камертоном духовного життя усієї країни [1, с. 31]. Великою заслугою перед сковородинознавством є публікація М. Сумцовим повного тексту першої біографії філософа – мемуарів улюбленого його учня Михайла Ковалінського «Житие Сковороды, описанное другом его М. И. Коваленским». – К., 1886.
М. Ф. Сумцову належить понад три десятка праць, пов'язаних з творчістю Т. Г. Шевченка. В них М. Ф. Сумцов розглядав творчість поета з демократичних позицій, виступав проти заборони вшанування пам'яті Шевченка, проти заборони вивчати його твори у недільних школах. Його працям про творчість Шевченка властива багатоплановість аспектів дослідження. М. Ф. Сумцов був одним з перших дослідників Шевченка, які вивчали зв'язок його поетичної творчості з фольклором. В бібліотеці ХІМ є наступні праці М. Ф. Сумцова, присвячені творчості Т. Г. Шевченка: «Сонце заходить» Т. Г. Шевченко». – Х., 1905; «Рисунки и картины Т. Г. Шевченко». – Х., 1905; «Харьков и Шевченко». – Х., 1911; «Последнее стихотворение Т. Г. Шевченко». – Х., 1911; «Дубы Т. Г. Шевченко». – Х., 1911.
М. Ф. Сумцов ніколи не обмежував своїх наукових розвідок національними рамками. Він вивчав також творчість російських письменників і поетів: О. Грибоєдова, В. Жуковського, В. Одоєвського, Л. Толстого, А. Чехова, М. Горького. Так, в бібліотеці та фондах ХІМ є наступні видання: «Князь В. Ф. Одоевский». – Х., 1884; «Литературная родня рассказа гр. Л. Н. Толстого «Чем люди живы». – Х., 1897; «И. Е. Мандельштам». – Х., 1911.
Для вивчення життя та творчості М. Ф. Сумцова будуть у пригоді видання, присвячені видатному вченому. Перші прижиттєві видання про Сумцова підготовані секретарем історико-філологічного товариства професором Є. К. Редіним з нагоди 25- і 30-річних ювілеїв науково-педагогічної і громадської діяльності М. Сумцова: «Профессор Николай Федорович Сумцов: К двадцатипятилетней годовщине его учено-педагогической деятельности». – Х., 1900; Редин Е. К. «Профессор Николай Федорович Сумцов: К тридцатилетней годовщине его учено-педагогической деятельности». – Х., 1906.
М. Ф. Сумцову присвячена стаття в бібліографічному словнику професорів Харківського університету: «Историко-филоло-гический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905)». – Х., 1908 та збірці на честь ювілею М. Сумцова «Пошана». – Х., 1909.
Спадщина М. Сумцова містить багато документальних матеріалів, які ніколи раніше не друкувалися. Це, насамперед, його листи, листи до нього вчених, громадських діячів та листи членів сім'ї Сумцова. Перелічені документи зберігаються у ЦДІА (м. Київ). Опис документальних матеріалів особистого фонду М. Ф. Сумцова за № 794 виданий окремою книгою у Києві в 1965 р. У ній зібрані документи 1876-1921 років. Увесь матеріал в опису розміщений по розділах. До першого розділу належать документальні матеріали, що містять біографічні дані М. Ф. Сумцова, а також висвітлюють його наукову й громадську діяльність. До другого розділу включене листування М. Ф. Сумцова. До опису додано список скорочень, іменний покажчик та список основних видань, що містять бібліографію праць М. Ф. Сумцова.
У 1999 році після тривалої копіткої роботи відділ україніки ХДНБ ім. В. Т. Короленка підготував бібліографічний покажчик «Микола Федорович Сумцов (1854-1922). Бібліографічний покажчик». – К., 1999. Посібник має науково-допоміжний характер і вмішує науковий коментар кандидата історичних наук В. З. Фрадкіна, який довгі роки досліджував діяльність М. Ф. Сумцова. Стислий аналіз наукової спадщини вченого дає змогу детальніше і глибше пізнати коло наукових інтересів видатної особи. Покажчик складається з двох частин: «Праці М. Ф. Сумцова» та «Література про М. Ф. Сумцова», має допоміжний апарат.
Дослідникам творчості вченого пропонуються розділи про наукову, педагогічну, музеєзнавчу та громадську діяльність М. Ф. Сумцова, його листування та ін.
Наукова робота, активна громадська позиція М. Ф. Сумцова є прикладом відданого служіння науці, відродженню української національної культури. Всі названі видання – перлини бібліотечного фонду ХІМ і будуть сприяти вивченню спадщини Миколи Федоровича Сумцова.
Джерела та література
1. Красиков М. Вдячний син Слобожанщини. Микола Сумцов – дослідник і громадський діяч краю [Текст] / М. Красиков // Сумцов М. Ф. Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України : вибрані праці / упорядкування, підготовка тексту, передмова, післямова та примітки М. М. Красикова. – Х. : Атос, 2008. – С. 3-41.
2. Мандебура О. С. Проблеми української етнографії в науковій спадщині Миколи Сумцова [Текст] : автореф. дис. ... канд. істор. наук: 07.00.05 / Мандебура Олеся Святославівна ; Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1997. – 24 с.
3. Микола Федорович Сумцов (Бібліографічний покажчик) [Текст]. – К. : Рідний край, 1999. – 240 с.
4. Пивоваров В. М. М. Сумцов як дослідник давньої української літератури [Текст] : автореф. дис. ... канд. філ. наук / В. М. Пивоваров. – К., 1992. – 15 с.
5. Редин Е. К. Профессор Николай Федорович Сумцов: К тридцатилетней годовщине его учено-педагогической деятельности [Текст] / Е. К. Редин. – Х., 1906. – 32 с.
6. Сумцов М. Ф. Слобожане [Текст] : історико-етнографічна розвідка / М. Ф. Сумцов ; підготовка тексту й мовна редакція Л. Ушкалова ; слово до читача, примітки та післямова В. Фрадкіна. – Х. : Акта, 2002. – 282 с.
7. Сумцов Н. Ф. Досветки и посиделки [Текст] / Н. Ф. Сумцов. – К., 1886. – 13 с.
8. Фрадкін В. З. Життя на користь України [Текст] / В. З. Фрадкін // Микола Федорович Сумцов (Бібліографічний покажчик). – К. : Рідний край, 1999. – С. 7-19.