Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
В сер. ХХ ст. в басейні Сіверського Дінця було досліджено невеликий могильник салтово-маяцької культури з кремаційним обрядом поховання [15] За цим некрополем подібні могильники отримали назву «пам’ятки Новопокровського типу». В подальшому було досліджено декілька аналогічних пам’яток в Подонцов’ї, а також в Кубано-Чорноморському регіоні [6; 21, с. 279-280]. Влітку 2011 р. експедицією Харківського історичного музею були проведені дослідження ранньосередньовічного кремаційного могильника біля С. Кицівка Печенізького р-ну Харківської обл. Могильник розташований на високому мисі лівого берега р. Велика Бабка, неподалік від її впадіння в р. Сіверський Донець. Над рівнем В. Бабки (+88.1 за балтійською системою висот) пам’ятка підвищена на 55 – 65 м. Могильник займає похилу площадку, що поступово знижується до річки в напрямку з південного сходу на північний захід. Некрополь віддалений від південної околиці села на 0,35 км; він має розміри не менше 300×100 м та площу біля 3 га. Було досліджено ділянку площею 200 м2, виявлено 6 кремаційних безурнових поховань та 1 тризну.
До фондів музею надійшло 152 предмети. Серед речей, що були знайдені на могильнику, представлені як залізні предмети, так і вироби з кольорових металів. Так, в досліджених похованнях були представлені прикраси (скляне та сердолікове намисто, браслети, сережки, пронизки), металеві деталі одягу (ґудзики, бубонці, фібули, ланцюжки), побутовий інвентар (ножі, металеві деталі піхов ножів, кресала, фрагменти залізних казанів), предмети озброєння (наконечники стріл, металеві деталі сагайдаку, наконечник списа), елементи поясної гарнітури. Серед залізних предметів інтерес викликають вудила з цвяхоподібними псаліями, пінцет, фібула, вите кільце від ручки «вилки для діставання м’яса з казана». Всі предмети носять сліди перепалення та збереглися надзвичайно добре. Колекція бронзових речей включала до себе половинки туалетних скриньок (рис. 1, 8); 2 чумбурні блоки шарнірного типу: у одного з них підвіска втрачена повністю (рис. 1, 13), у іншого вона сильно обламана (рис. 1, 14); бронзовий сагайдачний крючок (рис. 1, 15); крупну прорізну поясну бляшку (рис. 1, 17). Також в колекцію увійшли 2 пряжки: одна з них є кільцем з прямокутним щитком-рамкою (рис. 1, 10), друга відрізняється більшими розмірами та наявністю з протилежного боку кільця ще одного щитка-рамки (рис. 1, 11). Цікавим предметом є біметалеве кресало з литою бронзовою спинкою, до якої була закріплена залізна пластина. Бронзова частина кресала являє собою низьку п’ятикутну рамку, до якої включено зображення трьох лотосів (рис. 1, 9). Орнамент пророблений з обох боків кресала; центральна квітка є вищою за бокові (нахилені до центрального лотосу) за рахунок наявності стилізованого стебла-підставки. Оформлення квіток лотосу дозволяє датувати даний предмет 790 – 830 рр. н.е. [24, рис. 25, 12, 13]. Срібні предмети представлені залишками декількох поясних наборів: пряжкою (рис. 1, 1); лотосоподібними бляшками з колечком (рис. 1, 2) та без нього (рис. 1, 3); уламками 3 ідентичних пряжок-накладок (рис. 1, 4 – 6); бляшкою-накладкою (рис. 1, 7).
Інвентар, знайдений в досліджених похованнях, є досить характерним для пам’яток салтово-маяцької культури та має широкі аналогії в салтівських старожитностях [17, рис. 36; 37]. При цьому інвентар поховань могильника біля с. Кицівка демонструє найбільшу спорідненість з інвентарем салтівських кремаційних поховань басейну Сіверського Дінця та одночасних поховань Кубано-Чорноморського регіону. Особливо ця ідентичність проявляється в предметах озброєння, прикрасах, елементах одягу.
Так, з поховання 1 походить фрагмент рамчатого наконечника стріли. Такі ромбоподібні рамчаті наконечники стріл для салтівських пам’яток Подонцов’я є рідкісним типом: по одному екземпляру було знайдено в Новопокровському могильнику та в комплексі біля с. Кочеток [8, рис. 1, 13]. Значно більша кількість подібних наконечників знайдена в кремаціях могильників Кубано-Чорноморського регіону: Дюрсо, Казазово 2, Молдованівському, Ленінському Шляху [9, табл. 89, 32 – 35; 19, с. 22, рис. 4, 1-16; 20, с. 290, рис. 3, 22-24, 27-30].
В похованні № 3 були знайдені фрагменти золотих сережок. Їх можна реконструювати як дротяні кільця овальної форми з незамкнутими кінцями, у нижній частині яких розташовані пустотілі привіски у вигляді «булави», що складається з циліндра з припаяною до нього у нижній частині порожньою кулькою. Одна сторона дротяного кільця розплющена у пластину, що по зовнішньому боку прикрашена трьома вертикально розташованими низками зерні. Привіску сережки прикрашено зерню, що утворює геометричний орнамент у вигляді трикутників. Сережки цього типу мають дуже вузьке коло аналогій. Подібні сережки добре представлені в кремаційних похованнях могильника Суха Гомільша на Харківщині (18 екземплярів) [5, с. 138-139, рис. 15, 28]. В похованнях біритуального Красногорського некрополя також були виявлені аналогічні сережки та їх фрагменти [1, рис. 1, 24, 25]. Із зруйнованого салтівського інгумаційного поховання біля с. Заліман походить подібна – але виготовлена зі срібла – сережка [16, табл. I, 4]. Ще одну сережку було знайдено у катакомбному похованні на Верхньо-Салтівському могильнику [23, с. 354, табл. I, рис. 2, 3]. За межами Подонцов’я сережки такого типу знайдені в кремаціях Борисівського некрополя [22, табл. V, 9] та могильника Дюрсо [9, табл. 88, 4-8].
В матеріалах могильника представлені фрагмент та цілий екземпляр фібули, що відносяться до типу двочленних. Спинка цих фібул плавно зігнута і закінчується пружиною з нижньою тятивою. Кінець п’ятки загнутий догори, утворюючи завиток. Приймальник високий, пластинчатий. Подібні фібули – типу 7 за А.В. Дмитрієвим – добре представлені в кремаціях Борисівського некрополя та могильника Дюрсо [9, табл. 88, 19-22; 22, табл. V, 22-25]. В матеріалах Подонцов’я найбільша кількість фібул цього типу була знайдена в кремаційних похованнях Сухогомільшанського, Красногорського могильників; в комплексах біля с. Тополі та Кочеток [5, с. 125-126, рис. 9, 17; 8, рис. 1, 16;15, рис. 31, 1;], тоді як в аланських пам’ятках подібні фібули є поодинокими: аналогічні фібули знайдені лише в шести похованнях Дмитрієвського могильника [18, рис. 59].
Отриманий матеріал в цілому знаходить найширші аналогії в старожитностях салтівської археологічної культури другої половини VIII – першої половини X ст. Втім, деякі з речей дозволяють більш точно визначити час існування кремаційного могильника біля с. Кицівка. Такими предметами виступають перш за все елементи поясної гарнітури.
Знайдена на могильнику поясна пряжка з рамчатим щитком прямокутної форми (рис. 1, 1) за своєю формою та, головне, за своїми розмірами відноситься до ранньої групи цього типу пряжок, що датуються серединою / другою половиною VIII ст. [7, рис. 1, 121, 121а, 146, 155, 138; 12, табл. 2, 64, 65, 71-73, 80, 81] – початком IX ст. (салтівський хронологічний горизонт I/II) [12, табл. 4]. Аналогічні пряжки були знайдені в похованні 2 кургану 1 Саловського могильника, яке за золотим солідом Лева III Ісавра (карбованого приблизно у 737 – 741 рр.) датується 40 – 50-ми роками VIII ст. [14, с. 132, рис. 7, 7, 8]. Пізніші пряжки цього типу відрізняються від знайденої меншими розмірами; до того ж за шириною рамчатий щиток у них значно менше самої рамки. Такі пряжки характерні для «класичних» салтівських старожитностей II та III салтівських хронологічних горизонтів кінця VIII – середини IX ст. [12, табл. 4, с. 132].
Три срібні ідентичні пряжки-накладки без язичків з ажурними підтрикутними рамками та подовженими ажурними щитками походять з могильника та мають сліди перебування у вогнищі. Рамка з щитком утворюють одне ціле за допомогою шарнірного з’єднання, поле щитка прикрашено рослинним орнаментом кримсько-візантійського стилю (рис. 1, 4 – 6). Подібні пряжки зустрічаються переважно у так званих підкурганних похованнях з «квадратними рівчаками» [11, рис. 3, 8, 9; 14, рис. 17, 8, 10]. Незначна кількість пряжок цього типу походить з ґрунтових поховань Нетайлівського могильника [12, табл. 3, 125, 126, 141]. Ці предмети є характерними для комплексів ранньосалтівського хронологічного горизонту Столбище-Старокорсунська (740 – 775 рр. н.е.) [7, рис. 1, 130, 141; 12, с. 126;]. Бляшка-накладка, що має прямокутну рамку у нижній частині ажурного щитка, поле якого прикрашено орнаментом, виконаним у кримсько-візантійському стилі (рис. 1, 7), також знаходить аналогії в комплексах горизонту Столбище-Старокорсунська. Подібні бляшки-накладки були знайдені в похованні 1 кургану 1 могильника Романівський I [11, рис. 3, 20, 21] разом з золотим візантійським солідом Лева III Ісавра (717 – 741 рр.). Близькі за стилем бляшки зустрічаються і в інших поховальних комплексах цього ранньосалтівського хронологічного горизонту [2, рис. 2, 13; 10, рис. 4, 10; 11, рис. 3, 6, 7; 14, рис. 17, 5, 6;]. Бронзова бляшка-накладка з прямокутною проріззю у нижній частині щитка (рис. 1, 17) також репрезентує ранню групу салтівської поясної гарнітури. Вона відноситься до варіанту 3 бляшок напівкруглої форми з рослинним орнаментом (за О.В. Комаром), що зустрічаються в комплексах горизонту Столбище-Старокорсунська [12, с. 125, табл. 3: 44-47, 59].
Дві лотосоподібні срібні бляшки (рис. 1, 2, 3) є типовими для «класичних» салтівських старожитностей [24, рис. 25, 12, 13]. Рослинний орнамент з квіток лотосу, яким їх прикрашено, зустрічається на виробах, характерних для III салтівського хронологічного горизонту (початок – середина IX ст.) [12, табл. 4].
Такому датуванню некрополя не суперечить присутність у матеріалах могильника глечиків-ойнохой та чумбурних блоків з шарнірним з’єднанням рамки та рухомого кільця (рис. 1, 13, 14).
Глек з поховання № 1 має стрічкоподібну ручку з ребром посередині, непропорційно роздуте горло та дуже товсту (до 15 мм) придонну частину. Розміри глека: H = 26,8 см; h1 = 5,8 см; h2 = 9,3 см; h3 = 11,7 см; d1 = 10,2 см (за віссю злива – 11,7 см); d2 = 7,8 см; d3 = 18,1 см; d4 = 12,0 см. Ручка трикутна в перерізі, розмірами 3,5×1,3 см. Глек-ойнохоя баклінського типу з поховання № 5 з тонко відмученим тістом; поверхня та злам черепків сіро-коричневі (рис. 6, 2). Розміри глека: H = 23,8 см; h1 = 4,3 см; h2 = 9,1 см; h3 = 10,4 см; d1 = 10,0 см; d2 = 6,2 см; d3 = 17,0 см; d4 = 10,6 см. Ручка в перерізі овальна, розмірами 3,4×1,5 см. На денці зберігся відбиток дошки гончарного кола. За спостереженнями дослідників, подібні глеки кримського виробництва на пам’ятках салтівської культури басейну Сіверського Дінця зустрічаються лише в комплексах другої половини VIII – початку IX ст. [3, с. 351-353, рис. 1-3; 4, с. 179-191].
Чумбурні блоки з шарнірним з’єднанням рамки та кільця (рис. 1, 13, 14) більш характерні для комплексів ранньосалтівського часу (740 – 775 рр.) [12, табл. 3, 75, 77-78; 13, табл. 1, 3; 14, рис. 7, 1], тоді як в «класичних» салтівських старожитностях частіше зустрічаються чумбурні блоки з іншим принципом з’єднання щитка та кільця [12, табл. 3, 79, 86].
Враховуючи час побутування розглянутих вище елементів поясної гарнітури та окремих предметів, можна вважати, що кремаційний могильник біля с. Кицівка Печенізського району Харківської області виник у 40-50 рр. VIII ст. Поява некрополя пов’язана з включенням верхньої течії Сіверського Дінця до складу Хозарського каганату та переселенням сюди у 30-ті рр. VIII ст. вихідців з Північного Кавказу. Могильник існував доволі довгий час – до середини IX ст., на що вказує присутність елементів поясної гарнітури «класичного» салтівського типу (рис. 1,2, 3).
Матеріали кремаційного могильника біля С. Кицівка дозволяють ясніше висвітлити сторінки історії Східної Європи доби раннього середньовіччя.
Література
1. Аксенов В. С. К вопросу о семантике некоторых женских наборов украшений салтовского времени из бассейна Северского Донца / В. С. Аксенов // Хазарский альманах. – 2004. – Т. 3. – С. 204-212.
2. Аксенов В. С. Новые раннесредневековые погребальные комплексы Северо-Западной Хазарии / В. С. Аксенов // Древности. – Вып. 9. – Харьков, 2010. – С. 166-177.
3. Аксенов В. С. Крымский импорт и хронология некоторых салтовских памятников верховий Северского Донца / В. С. Аксенов, В. К. Михеев // Культуры степей Евразии второй половины I тысячелетия н.э. (вопросы хронологии). – Самара, 1998. – С. 344-357.
4. Аксенов В. С. Погребения с крымской посудой могильника салтовской культуры Красная Горка / В. С. Аксенов, В. К. Михеев // Vita antiqua. – 2003. – № 5-6. – С. 179-191.
5. Аксенов В. С., Михеев В. К. Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. Сухогомольшанский могильник VIII – X вв. / В. С. Аксенов, В. К. Михеев // Хазарский альманах. – Т. 5. – К. ; Харьков, 2006. – С. 3-308.
6. Богуславський Г. С. До питання про етнічну приналежність поховань за обрядом кремації салтово-маяцької культури / Г. С. Богуславський // Археологія. – 2001. – № 2. – С. 52-57.
7. Гавритухин И. О. Хронология эпохи становления Хазарского каганата (элементы поясной гарнитуры) / И. О. Гавритухин // Хазары. – Иерусалим ; М., 2005. – С. 378-426.
8. Дегтярь А. К. Комплекс из погребения воина у С. Кочеток на Северском Донце / А. К. Дегтярь // СА. – 1984. – № 2. – С. 239-243.
9. Дмитриев А. В. Могильник Дюрсо – эталонный памятник древностей V-IX веков / А. В. Дмитриев // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья IV – XIІI вв. – М., 2003. – С. 200-206.
10.Иванов А. А. Находки поясных наборов из курганов хазарского времени Нижнего Дона и Волго-Донского междуречья / А. А. Иванов // Культуры степей Евразии второй половины I тысячелетия н.э. (из истории костюма). – Самара, 2001. – Т. 2. – С. 118-131.
11.Иванов А. А. Поясные наборы из курганов хазарского времени междуречья Дона и Сала / А. А. Иванов, В. П. Копылов, С. А. Науменко // Донская археология. – 2000. – № 1. – С. 81-90.
12.Комар А. В. Предсалтовские и раннесалтовские горизонты Восточной Европы (вопросы хронологии) / А. В. Комар // Vita antiqua. – 1999. – № 2. – С. 111-136.
13.Комар О. В. Кургани хозарського часу на Луганщині / О. В. Комар, В. І. Піоро // Vita antiqua. – 1999. – № 2. – С. 150-159.
14.Копылов В.П. Погребение знатного воина хазарского времени из могильника Саловский / В. П. Копылов, А. А. Иванов // Средневековые древности Дона. – М. ; Иерусалим, 2007. – С. 119-153.
15.Кухаренко Ю. В. О некоторых археологических находках на Харькощине / Ю. В. Кухаренко // КСИИМК. – 1951. – Вып. XLI. – С. 99-108.
16.Макаревич М. Л. Поховання сарматського та салтівського типів на Сіверському Дінці / М. Л. Макаревич // Археологія. – 1957. – Т. 10. – С. 146-149.
17.Плетнева С. А. Салтово-маяцкая культура / С. А. Плетнева // Степи Евразии в эпоху средневековья. – М., 1981. – С. 62-75.
18.Плетнева С. А. На славяно-хазарском пограничье: Дмитриевский археологический комплекс / С. А. Плетнева. – М., 1989.
19.Пьянков А.В. Кремационные погребения Кубани и Подонья салтовского времени: единство происхождения или случайное сходство / А. В. Пьянков, В. А. Тарабанов // Древности Кубани. – Краснодар, 1998. – Вып. 13. – С. 18-32.
20.Пьянков А.В. Воинский комплекс 25 из Молдовановского могильника (раскопки 1989 г.) / А. В. Пьянков, В. А. Тарабанов // Материалы и исследования по археологии Северного Кавказа. – Армавир, 2004. – Вып. 3. – С. 275-292.
21.Пьянков А. В. Кремационные погребения Кубани и Подонья салтовского времени: опыт сопоставления / А. В. Пьянков, В. А. Тарабанов // Древности Юга России. – М., 2008. – С. 275-295.
22.Саханев В. В. Раскопки на Северном Кавказе в 1911-1912 гг. / В. В. Саханев // ИАК. – 1914. – Вып. 56. – С. 75-219.
23.Тесленко Г. І. Розкопки Верхньо-Салтівського могильника 1920 року / Г. І. Тесленко // Наукові записки / Наукові дослідження кафедри історії української культури. – 1927. – № 6. – С. 353-356.
24.Фонякова Н. А. Прикладное искусство Хазарии второй половины VIII-X вв. по материалам художественной металлообработки / Н. А. Фонякова. – Казань, 2010.