Вшанування пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф, як один із засобів перестороги людству (із досвіду науково-освітньої роботи ХІМ)

Двадцять перше століття – час великих концептуальних новацій у музейній роботі. Сьогодні музей проводить науково – дослідну та культурно-освітню діяльність, займається вивченням, збереженням, популяризацією музейних колекцій.  Важливе місце у роботі музею займає масова робота: екскурсії, лекції, виїзні виставки, тематичні вечори, музейні вітальні та зустрічі з відомими людьми. В останні роки надзвичайної актуальності у світі набуло питання атомної енергії: доцільності її використання та альтернатив. Минуло майже 25 років з дня вибуху четвертого реактора на Чорнобильській АЕС. Це була найбільша технологічна катастрофа в історії людства, внаслідок якої були заражені близько 160 тис. кв. км., загальна кількість померлих сягає близько 167 653 чоловік, від радіаційного опромінення загинуло приблизно 3000 ліквідаторів.  Майже кожна  людина в Україні знає, що означає – Чорнобильська аварія, але далеко не всі усвідомлюють її масштаби, як ця трагедія трапилася та які наслідки викликала. Щорічно Харківський історичний музей готує і проводить заходи присвячені Міжнародномудню пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, запрошуючи учнів шкіл та вузів. Вони привертають увагу суспільства, а особливо молоді, до проблеми Чорнобильської трагедії, використання атомної енергії та важливості збереження навколишнього середовища.

Так, у 2010 році співробітниками науково-освітнього відділу ХІМ був проведений черговий захід  для старшої шкільної аудиторії «Трагедія мирного атому». У першій частині заходу співробітник науково-освітнього відділу провів невелике опитування аудиторії на тему «Що ви знаєте про Чорнобильську трагедію?». З’ясувалося, що уявлення школярів обмежуються лише знанням факту вибуху, про причини та наслідки вони мали посереднє уявлення.

У другій частині заходу гостям ХІМ було запропоновано подивитися відеострічку «Тайна Чорнобилю», у якій була представлена документальна відеозйомка, комп’ютерна реконструкція Чорнобильської атомної станції та показано як трапився вибух. Вона викликала цілу низку питань, на які із задоволенням відповів, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Блакитний В.Д. також він доповнив захід розповіддю про свою власну роботу у Чорнобилі: «Як це було тоді, у 1986 році.»Спілкування продовжив співробітник науково-освітнього відділу, який презентував матеріали з фондів та розповів про сучасний стан реактора та загрозу повторення аналогічної катастрофи.

Остання частина заходу була присвячена саме наслідкам аварії на ЧАЕС: про країни які постраждали від радіаційного забруднення (Україна, Білорусія, Росія та ще більше 28 країн світу), про радіаційне опромінення та рак щитовидної залози, значне погіршання здоров’я населення забруднених територій, про ядерні програми та альтернативні джерела енергії. У кінці заходу відвідувачам було запропоновано переглянути фотороботи з виставки «Чорнобиль – біль України» Сергія Мирного  ліквідатора аварії, який в перші місяці аварії був командиром взводу радіаційної розвідки в епіцентрі катастрофи, автор фото робіт, багатьох наукових та літературних творів.

До цьогорічної річниці Чорнобильської трагедії у ХІМ планується провести цикл заходів, серед яких виставка малюнків школярів «Чорнобиль очима дітей», зустріч з поетами «Ми пам’ятаємо Ваш подвиг», тематичний вечір «Чорнобильська трагедія – наш біль навіки».

Отже, заходи присвячені Міжнародному дню пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, які проводяться у Харківському історичному музеї дуже важливі для вшанування героїзму ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії, в тому числі харків’ян, привертають увагу молоді до актуальних питань сучасного суспільства: збереження навколишнього середовища, доцільність атомної енергетики і використання альтернативних видів енергії.