Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Сучасний музей не може бути сховищем раритетів. Його основне завдання – демонструвати їх людям, тому важливим напрямком науково-просвітницької діяльності кожного музею є виставкова робота. Завдяки створенню музейних виставок, відвідувачі мають змогу ознайомитись з унікальними пам’ятками, долучитись до світу історичного, духовного та культурного надбання українського народу.
Виставкова діяльність завжди була однією з пріоритетних у роботі музею Богдана Хмельницького. Її можна розділити на два періоди: перший – з моменту відкриття музею – до створення постійної експозиції (1995-2005 рр.); другий – коли роботи над постійною експозицією були завершені, тобто, від 2006 р. і до сьогодні. Кожен з періодів має свої особливості, які спробуємо охарактеризувати.
Відкриття першої тимчасової виставки у залах музею Б.Хмельницького співпало з відкриттям самого музею – 25 грудня 1995 року. Вона була присвячена 400-річчю з дня народження гетьмана і підготовлена науковцями НІКЗ «Чигирин» спільно з працівниками Черкаського обласного краєзнавчого музею. Більшість експонатів виставки надійшли зі збірок Черкаського обласного краєзнавчого музею, Черкаського обласного художнього музею, Національного художнього музею. На огляд відвідувачів були представлені, також, картини Данила Георгійовича Нарбута з серії «Гетьмани України», які стали першим фондовим надбанням НІКЗ «Чигирин» [1, с. 372]. Значну частину експозиції становили археологічні знахідки та музейні предмети з Чигиринського краєзнавчого музею.
Через півроку після відкриття музею Богдана Хмельницького предмети, тимчасово надані іншими закладами, потрібно було повертати власникам. Тому, перед працівниками відділу постало нелегке завдання – заповнити величезні експозиційні площі (517 м2) новими виставками. Розпочалася напружена виставково-експозиційна робота, завдяки якій музейні працівники отримали перші знання з оформлення експозицій, написання музейної документації, складання етикетажу та текстів екскурсій. Усе це стало підґрунтям для важливої і відповідальної роботи по створенню постійної експозиції музею Б. Хмельницького, яка, у зв’язку з економічними негараздами в країні, затяглась на довгі роки.
Головною метою виставкової роботи, на даному етапі, стало залучення до щойно відкритого музею якомога більшої кількості відвідувачів та його популяризація.
Відомо, що основою роботи кожної музейної установи є наявність цікавих та оригінальних фондових колекцій, на базі яких формуються постійно діючі експозиції та тимчасові виставки. Проблема закладу полягала в тому, що на час відкриття музею Богдана Хмельницького фонди НІКЗ «Чигирин» знаходились лише у стадії формування. Вони асимілювали в собі зібрання краєзнавчих музеїв: міста Чигирина, сіл Медведівки, Стецівки, Суботова, які потребували вивчення та опрацювання. Тому, фондово-збиральницька робота стала одним із найважливіших напрямків діяльності НІКЗ «Чигирин». Систематично проводились заходи по комплектуванню фондів заповідника, а саме, етнографічні експедиції, пошук та придбання музейних предметів через фондово-закупівельну комісію. Головним результатом цієї роботи стала можливість формувати тимчасові виставки із власних фондів. Першими такими виставками стали: «Михайло Сергійович Грушевський та Чигиринщина», «Бандуристе, орле сизий» (з історії гуртка бандуристів с. Красносілля), «Чигиринські походи 1677-1678 рр.» тощо. Лише у 1997 році у залах музею працювало 11 різноманітних виставок. Порівняно невеликий, на той час, музейний фонд НІКЗ «Чигирин» не давав можливості заповнити всі експозиційні площі музею Богдана Хмельницького. Тому, окрім показу предметів із власних фондів, організація виставкової діяльності активно велась і в інших напрямках. Було організовано показ робіт сучасних українських митців, майстрів декоративно-прикладного мистецтва, місцевих умільців; демонструвались музейні предмети із фондів інших музеїв та із приватних колекцій.
За період з 1995 по 2005 роки у музеї Богдана Хмельницького було оформлено близько 80 різноманітних виставок. Жителі Чигиринщини та гості міста мали змогу ознайомитися з мистецьким доробком талановитих земляків, самодіяльних художників – М. І. Кладницького, П. М. Настевича; скульптора Є. Г. Воронкова; гончара Я. М. Брюховецького. Це сприяло зростанню патріотизму та любові до рідного краю.
Виставкові зали музею Б. Хмельницького стали одними з найпрестижніших експозиційних площ і для багатьох відомих митців Черкащини. Серед них – Іван Бондар, Віктор Клименко, Іван Фізер, Тамара Гордова, Микола Теліженко, Наталя Харичкіна, Поліна Запара, Тетяна Багрій, Альберт Нєдосєко, Тетяна Сосуліна, Тетяна Касьян та багато інших.
Справжньою подією для чигиринців стало відкриття персональної виставки членів Національної спілки майстрів народного мистецтва України Оксани Білоус та Зої Сташук «Сяйво писанки», які не лише представили свої неповторні витвори, а й провели перший майстер-клас з написання писанок у приміщенні музею.
Незабутнє враження залишили про себе виставка ляльок Наталії Кузьменко «Родом із дитинства» (м. Черкаси) та виставка дерев’яної скульптури заслуженого майстра народної творчості України Володимира Лупійчука (м. Тернопіль).
Особливо плідною, у справі виставково-експозиційної роботи, стала співпраця з іншими музейними установами. З допомогою Черкаського художнього музею встановлені зв’язки з Американським домом (культурним центром при посольстві США в Україні), який у 1997-1998 рр. організував у музеї три виставки: «Кустарні вироби Північноамериканських індіанців» (сучасні речі, виготовлені корінними американцями, які і досі займаються традиційними видами ручного ремесла), «Мистецтво зберігання зображення» (еволюція чорно-білої фотографії) та виставку робіт Якова Гніздовського – всесвітньовідомого графіка родом з України, що проживає в Сполучених Штатах Америки. На урочистому відкритті останньої був присутній посол США в Україні Стівен Пфайфер.
У лютому – березні 1999 року у музеї Богдана Хмельницького працювала виставка із фондів Національного художнього музею «Український класичний живопис кінця ХІХ – початку ХХ ст.». Відвідувачі мали можливість побачити шедеври українських художників зі світовими іменами: М. Пимоненка, К. Трутовського, С. Васильківського, О. Мурашка, І. Кричевського, С. Світославського. З колекції НХМУ, у музеї була організована, також, виставка ««Енеїда» І. Котляревського в ілюстраціях українських художників». На ній демонструвались роботи відомих українських графіків – Івана Їжакевича, Михайла Дерегуса, Анатолія Базилевича, Івана Падалки. Пізнавальною для глядачів стала виставка робіт шведського художника Карла Петера Мазера «Образи Києва середини ХІХ ст.» з фондів того ж музею, яка знайомила із малюнками, створеними під час його подорожі Україною у 1851 році.
Шевченківський національний заповідник надав для тимчасової виставки у музеї Б. Хмельницького відому серію картин – «Шевченкіана Івана Марчука». Це ілюстрації до творів Т. Г. Шевченка, виконані найтитулованішим художником сучасної України Іваном Марчуком, автором унікальної техніки живопису – «пльонтанізму» (від слова «пльонтати», тобто переплітати).
Кульмінацією виставкової діяльності музею Б. Хмельницького вважається міжнародна виставка «Атрибути гетьманської влади та особисті речі Богдана Хмельницького із музеїв Європи», яка працювала в Чигирині у квітні – червні 2002 року. Вона стала результатом співпраці з музейниками інших країн – Польщі, Швеції, Росії. Відвідувачі мали змогу побачити унікальні експонати – речі Богдана Хмельницького, які у різний час були вивезені з України. Це: прапор гетьмана зі збірки Військового музею при Національному музеї шведської історії (м. Стокгольм), булава Богдана Хмельницького з Музею Війська Польського у Варшаві, шабля Хмельницького із фундації князів Чарторийських (м. Краків), нагай (зберігається у Національному музеї Кракова), водосвятна чаша із Державного історичного музею Москви, шапка гетьмана, яка зберігається в Національному історичному музеї (м. Київ) та інші предмети, пов’язані з іменем Хмельницького. Організація унікальної виставки в Україні стала можливою завдяки роботі Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – ХХІ століття» (голова – Богдан Губський). Підтримані фондом українські історики, музейники (у їх числі і Генеральний директор НІКЗ «Чигирин» В. І. Полтавець) змогли поїхати у закордонні відрядження, зібрати та опрацювати матеріали по даній темі, підготувати необхідні документи для ввезення раритетів в Україну.
Урочисте відкриття виставки «Атрибути гетьманської влади та особисті речі Богдана Хмельницького з музеїв Європи» відбулося у приміщенні чигиринського музею 17 квітня 2002 року. В ньому взяли участь: народний депутат України, голова Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – ХХІ століття» Б. В. Губський, Міністр культури України Ю. П. Богуцький, голова Національної Спілки письменників України Ю. Мушкетик, представники посольств Швеції, Польщі, Росії, науковці, письменники, музейні працівники. Захід широко висвітлювався у засобах масової інформації. Це сприяло популяризації музею Богдана Хмельницького, зростанню інтересу до закладу. Як наслідок, лише за два місяці роботи виставки музей відвідали 11 тисяч туристів (за увесь попередній 2001 рік – 14 тисяч) [3].
Серед виставок, організованих приватними колекціонерами-чигиринцям та гостям міста, запам’яталася виставка «Метелики світу». Колекція, представлена в експозиції музею, була зібрана біологами з м. Київ Ігорем Аліменком та Сергієм Леденьовим. Вона знайомила відвідувачів з цікавим та різноманітним світом комах.
Хоча тематика виставки була далека від профілю музею, вона викликала значний інтерес у місцевих жителів, сприяла збільшенню кількості відвідувачів та проведених екскурсій, тим більше, що працювала виставка взимку – період, коли потік туристів іде на спад.
Отже, активна виставкова робота була чи не найважливішим напрямком діяльності музею Богдана Хмельницького впродовж 1995-2005 років. Завдяки їй, підтримувався стійкий інтерес до закладу навіть за умов відсутності постійної експозиції, зростала популярність музею як серед місцевого населення, так і в регіоні, кількість відвідувачів невпинно збільшувалась (у 1996 – 7611 відвідувачів, 388 екскурсій; у 2005 – 17366 відвідувачів, 612 екскурсій).
Організація тимчасових виставок дала змогу музейним працівникам набути необхідний досвід з оформлення експозиції, написання документації, визначити напрямки фондово-збиральницької та наукової роботи.
Зважаючи на важливість виставкової діяльності, 12 квітня 2001 року на спільному засіданні науково-методичної Ради працівників управління культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України та Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» прийнято рішення виділити експозиційні площі для організації тимчасових виставок у приміщенні музею Богдана Хмельницького (у попередньому ТЕПі вони не були передбачені).
Наприкінці 2005 року держава надала кошти для закінчення робіт по створенню постійної експозиції музею великого гетьмана. Влітку 2006 року ці роботи були завершені. Розпочався новий етап у житті закладу. Він характеризувався, насамперед, різким зменшенням виставково-експозиційних площ. На сьогодні, для виставкової роботи, використовується лише один зал музею (65,7 м2), що, відповідно, впливає і на кількість проведених щорічно тимчасових виставок.
За роки діяльності Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» була сформована багата та різноманітна фондова колекція. До неї увійшла велика кількість творів декоративно-прикладного мистецтва, живопису, фотографій, історико-побутових предметів. Усе це дало змогу створювати нові тематичні експозиції. Тому, головною метою виставкової роботи на даному етапі став показ музейних предметів із власної збірки. Чигиринцям та гостям міста запам’яталися такі тимчасові виставки із фондів НІКЗ «Чигирин» як: «Чисті барви краси і любові» (живопис Наталії Атамась), «Диво великоднє» (писанки із фондів НІКЗ «Чигирин»), «Світ гармонії і тепла» (декоративний розпис Лідії Онуфрієвич), «Жіночих рук мистецтво чарівне», «Світ дитячої іграшки» та багато інших.
Значну частину нинішньої фондової збірки заповідника становлять роботи учасників Всеукраїнських мистецьких симпозіумів, які ось уже протягом 10 років щорічно проводить НІКЗ «Чигирин» спільно з Національною спілкою майстрів народного мистецтва України. У них беруть участь як відомі, так і молоді майстри. Частину своїх робіт учасники симпозіумів традиційно передають до фондів заповідника. Таким чином, сформована колекція творів декоративно-прикладного мистецтва дозволила розширити тематику тимчасових виставок у музеї.
Проте, серйозною проблемою, на сьогодні, стала підготовка музейних предметів, які зберігаються у запасниках для експонування – реставрація, оформлення мистецьких творів тощо. Важливим, також, є придбання необхідного музейного обладнання – виготовлення подіумів, нових вітрин, без яких неможливо достойно представити експонати у виставковому залі. Часто брак коштів стає на заваді організації цікавих виставок та показу широкому загалу відвідувачів багатьох раритетів.
Окрім експонування музейних предметів із колекції НІКЗ «Чигирин», продовжується робота по організації виставок творів сучасних професійних митців. Усталеною є співпраця музею з місцевими майстрами, приватними колекціонерами.
Важливим досвідом для працівників заповідника стала участь у міжнародній виставці «Україна – Швеція на перехресті історії», що проходила в Українському музеї у м. Нью-Йорк (США) у квітні – жовтні 2010 року. Автором концепції і куратором виставки був кандидатісторичнихнаук, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Юрій Савчук. Він, разом з музейниками із США, відібрав для експонування у Нью-Йорку три предмети з експозиції музею Б. Хмельницького. Це: дві сюжетні пічні кахлі ХVII ст. та панцир – захисний обладунок кінця ХVI – початку ХVII ст. Загалом, на виставці було представлено близько 100 унікальних предметів з музейних, архівних та бібліотечних закладів України, Швеції, США [2]. У складі делегації, яка брала участь у відкритті виставки у Сполучених Штатах Америки, був і Генеральний директор НІКЗ «Чигирин» В. І. Полтавець.
Актуальним, на даний час, залишається пошук нових форм виставкової роботи.
З розвитком мережі Інтернет, одним із способів презентації музейних предметів стала «віртуальна» виставка. Вона є цифровим аналогом реальної музейної експозиції і має завдання подібні до тих, які ставлять організатори звичайних виставок: популяризація фондової збірки, введення у науковий обіг маловідомих музейних предметів, зацікавлення пропонованою темою тощо. Інтернет-експозиція має ряд переваг. По-перше, музеї отримали нову категорію відвідувачів – віртуальних, тобто тих, які знайомляться з експонатами, сидячи біля власного комп’ютера, у зручний для себе час, знаходячись у будь-якій частині України та світу. Це дає можливість значно розширити коло людей, які мають змогу оглянути запропоновану виставку. По-друге, створення віртуальної виставки не залежить від наявності експозиційних площ у музеї та не потребує значних коштів на її оформлення.
Працівники музею Богдана Хмельницького не стоять осторонь технічного прогресу і використовують усі способи залучення відвідувачів, нехай і «віртуальних». Першою Інтернет-експозицією, підготовленою науковцями закладу, стала фотогалерея «Обличчя старого міста», на якій глядачі зможуть ознайомитись із найдавнішими фото міста Чигирин, що зберігаються у фондах заповідника.
Отже, виставково-експозиційна робота, на даному етапі, залишається важливим напрямом діяльності відділу «Музей Богдана Хмельницького». Завдяки їй працівники закладу знайомлять відвідувачів з унікальними пам’ятками історії та культури. Крім цього, організація нових виставок дозволяє підтримувати інтерес до закладу, спонукає прийти сюди ще раз і ще раз.
Література
1. Марченко І. О. Фонди історико-культурного заповідника «Чигирин»: з історії формування / І. О. Марченко // Чигиринщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції 30 вересня – 1 жовтня 2010 р. – Черкаси : Вертикаль, 2011. – С. 372-375.
2. Матеріали сайту Міністерства культури України[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://195.78.68.75/mincult/uk/publish/article/204596;jsessionid=82B309814A6DF56F73A6B3F7F0327020
3. Пискун О. О. Музей Богдана Хмельницького. Літопис визначних подій / НА НІКЗ «Чигирин»