Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Загальний занепад культурних ініціатив та інертність населення щодо відвідання закладів культури останнім часом відчувають, напевно, усі працівники музейної сфери. Зменшення кількості відвідувачів експозицій, відсутність цілеспрямованих програм, за якими школярі та студенти відвідували би профільні музей, змушують шукати альтернативних шляхів розширення музейної аудиторії. Протягом 2012 року Харківський літературний музей провів низку масових літературно-мистецьких заходів просвітницького спрямування: у самому музеї, установах та закладах Харкова, а також за межами міста. Розраховані на широку аудиторію, ці заходи мали за мету, окрім загального просвітницького спрямування, донести інформацію про Харківський літературний музей та основні напрямки його діяльності.
Окрему увагу було відведено постатям письменників та поетів, чиї ювілеї відзначалися 2012 року. Діяльність більшості з них була пов’язана з Харковом. Ювіляри стали основним об’єктом центральної події музейного року – акції «Ніч у музеї», що зацікавила велику кількість харків’ян та гостей міста. Для проведення заходу було створено 6 експрес-екскурсій, котрі дозволили по-новому поглянути на творчість Г. Сковороди, М. Куліша, Г. Хоткевича, М. Семенка та представника літугрупування «Червона фіра» Сергія Жадана. На вшанування ювілеїв письменників було проведено стаціонарні та експрес-виставки «Лесь Курбас – розстріляний геній українського театру», «Їхала шляхом «Червона фіра» (до 20-річчя від заснування гурту), «Схід і Захід у житті та творчості Василя Мисика», «Нармахнар, Хурина і Мазєнін: комедії і трагедія Миколи Куліша». Не менш важливими стали пересувні виставки: як ювілейні («До 100-річчя від дня народження Ігоря Муратова» у ХДНБ ім. В. Г. Короленка та ХОО НСПУ), так і приурочені до певних мистецьких чи наукових заходів (виставка «Подорож ученого доктора Йогансена» у межах фестивалю «Йогансен-fest», співорганізатором якого виступає ХЛМ, виставка з історії харківської журналістики «Від «Шляхів мистецтва» до «Нашего пути»: еволюція літературно-художньої періодики 20-х – поч. 30-х рр. ХХ ст.» у межах Міжнародної науково-практичної конференції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна «Українська журналістика в двохсотлітній перспективі»).
Велику кількість харків’ян традиційно зібрала «Ніч у музеї», особливістю якої 2012 року стала участь письменників та поетів із Міжнародного літературного фестивалю «Київські Лаври». Цей щорічний фестиваль традиційно проводиться в Києві, є культурним майданчиком для поетів із Росії, Білорусі, Польщі та інших країн колишнього СРСР та Європи. У «Київських Лаврах у Харкові» взяли участь:польський поет Марцін Сендецький, російські поети та літературознавці Андрій Родіонов, Ніколай Звягінцев, Міхаіл Айзенберг, Даніл Файзов та Юрій Цвєтков, українські поети Б.-О. Горобчук, Л. Якимчук, О. Коцарев, І. Ріссенберг, С. Жадан та багато інших. У такий спосіб акція «Ніч у музеї» об’єднала не лише традиційні екскурсії, але й рок-концерт на подвір’ї музею та поетичні читання від гостей фестивалю. Ці форми роботи дозволили залучити до заходу значну кількість молоді, котра, можливо, не захотіла би просто стояти в черзі на екскурсію; познайомити харків’ян із творчістю сучасних поетів і музикантів.
Другим фестивалем, до організації якого долучився Харківський літературний музей, став фестиваль «De libertate», що відбувся в Національному літературно-меморіальному музеї Г. С. Сковороди 17 серпня 2012 року. Нагодою для його проведення стало 290-річчя від дня народження чільного українського філософа (організатори планують зробити фестиваль щорічним). Велика площа під відкритим небом дозволила об’єднати в рамках фестивалю якнайрізноманітніші види діяльності: книжковий ярмарок, поетичні читання, зустрічі з письменниками, видавцями, художниками, презентації книг, виступи музичних гуртів, майстер-класи, ленд-арт та виставку-продаж виробів hand-made. Внеском Харківського літературного музею стало створення інтерактивної програми «Філософське торбознавство імені Григорія Сковороди», котру було вперше запропоновано учасникам фестивалю «De libertate». Суть програми полягає в тому, що її учасники можуть власними зусиллями атрибутувати, кому з філософів-попередників Г. Сковороди належить та чи інша торба: для цього слід ретельно проаналізувати вміст кожної торби, скористатися текстовими підказками, відкласти зайві та залишити потрібні предмети, котрі свідчать про те, що належать представнику того чи іншого напрямку (гностики, орфіки, масони тощо). Це заняття розраховане на старшу учнівську, студентську та дорослу аудиторію і дозволяє в доступній формі розкрити основи поширених філософських течій, допомогти зрозуміти, що система поглядів українського філософа мала серйозне загальноєвропейське підґрунтя.
Програма «Філософське торбознавство» була представлена також на 19 Форумі книговидавців у Львові у вересні 2012 року, однак не самостійно, а як одна з акцій «фестивалю у фестивалі» – «Від Сковороди до Сковороди». Увагу до спадщини Г. Сковороди мали привернути різноманітні заходи: круглі столи (зокрема, «Масонські сни Сковороди» за участю відомого письменника, автора роману про філософа «Всі кути трикутника» В. Єшкілєва), перфоменс «Сніданок босяків» (ритуал мандрівних філософів ХVIII століття – переламування хліба з братом-філософом), пісні та канти часів бароко у виконанні Тараса Компаніченка, лекція архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ(о) Ігоря (Ісіченка), а також поетичні читання. У такий спосіб було організовано щось на кшталт мандрівного музею філософа, коли та чи інша акція фестивалю ставала ніби точкою його подорожей, об’єднувала довкола постаті Г. Сковороди широке мистецьке та інтелектуальне коло.
Серед власне харківських масових заходів слід назвати фестиваль, що проводився вже три роки поспіль і щоразу набуває нових обертів та залучає більшу кількість гостей та учасників. Це міжнародний літературно-мистецький захід «Йогансен-fest». Постать Майка Йогансена – своєрідний символ мультиетнічного та урбаністичного середовища Харкова. Його життя і творчість стали уособленням українського відродження 1920-х років: поет, прозаїк, драматург, кіносценарист, журналіст, редактор, перекладач, критик, мовознавець, спортсмен, життя якого трагічно закінчилося у сталінських застінках 1937 року.
Мета «Йогансен-fest»’у – формувати у вітчизняному та загальноєвропейському літературно-інформаційному просторі позитивний імідж Харкова, сприяти розвитку молодих талантів, розвивати харківське художньо-літературне середовище. Фестиваль 2012 року об’єднував різноманітні літературні читання за участю українських, російських та німецьких поетів, Йогансенівські наукові читання, що проводилися в Харківському літературному музеї, відкриття виставки «Подорож ученого доктора Йогансена» (експозиція розкривала відомі й малознані сторінки літературного Харкова 1920-х рр. через документи, архівні матеріали, книги, періодичні видання з фондів Харківського літературного музею та відділу україніки Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка). Серед заходів, що привернули увагу харків’ян, були лекція Максима Стріхи «Український переклад: історія, значення, майбутнє», чемпіонат із футболу «Johansen-Cup», презентація харківсько-нюрнберзької поетичної антології «Мости поезії. Brücken der Poesie» за участю Карла Гайнца Демуса та Міхаеля Целлера, презентація монографії Олександра Ушкалова «Золоті лисенята повертаються. Юліан Шпол: життя і творчість» тощо.
Улюбленим заходом харків’ян у період новорічних та різдвяних свят став харківському різдвяний арт-трамвай, у організації роботи якого Літмузей бере участь останні два роки. Хоча основна частина просвітницько-розважальних заходів у трамваї – музично-обрядова, співробітники Літмузею підготували «Різдвяну газету» та вікторину з запитаннями щодо кожного пункту зупинки трамваю на маршруті прямування.
Варто підсумувати, що названі масові просвітницькі заходи, у підготовці яких тією чи іншою мірою брав участь Харківський літературний музей, дозволили втілити принаймні декілька перспективних цілей розвитку нашого закладу: поширити інформацію про головні напрямки роботи, зав’язати або поглибити контакти з іншими установами, організаціями, громадськими рухами, зрозуміти запити та потреби аудиторії. Незважаючи на те, що проведення масових просвітницьких заходів поки що не дозволило суттєво збільшити кількість відвідувачів, охоплених екскурсіями, подібна співпраця між культурними установами видається плідною як для пожвавлення культурного життя країни, так і для майбутнього розширення кола відвідувачів музею.