Скляні вироби з Верхньосалтівського катакомбного могильника

Скляні посудини та їх фрагменти є доволі рідкісною категорією знахідок для салтівських пам'яток Лісостепу. Цей вид знахідок може бути хронологічним показником, тому що зміна форм, пропорцій, прийомів виготовлення посуду доволі чітко розрізняються за часом та за центрами їх виготовлення. Для пам'яток, де такі речі були предметами імпорту, це особливо важливо.

Серед начиння катакомб № 40 (ВСМ — І) та № 10 (ВСМ — IV) виявлені фрагменти скляного посуду, виготовленого в майстернях Криму. В катакомбі № 10 було знайдено денце посудини, очевидно, бальзамарія. Воно характеризується відсутністю піддона і має злегка вигнуте дно. Колір скла зеленкуватий. Діаметр — біля 3 см, товщина стінок — 1 мм. У катакомбі № 40 знайдено два горла скляних посудин. Обидва горла незначних розмірів (висота 1,7— 1,8 см, діаметр по вінцю — 1,9—2,0 см, товщина стінок — 1,5 мм). Профіль горла цих посудин у нижній частині вказує на те, що воно належить посудині, що мала кулястий тулуб. Самі горла циліндричні, прямі, злегка розширені до вінця. їх вінця утворюють відігнутий та загнутий в середину край. Колір скла зеленкуватий. Обидва горла належать, очевидно, бальзамаріям.

Знахідки подібного посуду відомі на Дмитрієвському катакомбному могильнику (Плетнева С. А., 1989), Верхньосалтівському катакомбному могильнику (Покровський А. М., 1905; Семенов-Зусер С. А., 1948), Червоногусарівському грунтовому могильнику (Михеев В. К., 1996).

Бальзамарій з катакомби № 26 Дмитрієвського могильника відрізняється від верхньосалтівських коротким циліндричним горлом, відсутністю у вінця відігнутого краю, більшою товщиною стінок. При збереженні єдиної форми, визначеної призначенням посуду, очевидна огрубілість зовнішнього вигляду та техніки виробництва порівняно з бальзамаріями із Верхнього Салтова. Якщо дмитрієвська посудина по знайденому разом з нею в могилі начинню датується VIII—IX ст., то це дозволяє припустити, що верхньосалтівський скляний посуд датується, за особливостями оформлення вінців, більш раннім часом. На це вказує також той факт, що в кримських могильниках салтівського часу скляний посуд зустрічається виключно в похованнях першої половини VIII ст., де він чітко датується візантійським імпортом та монетними знахідками (Айбабин А. І., 1993). Таким чином, поховання з імпортними скляними виробами Верхньо-салтівського могильника, з урахуванням політичної ситуації в Криму на той час, датуються не пізніше кінця VIII — початком IX ст.ст.. Такому датуванню не суперечить хронологія поховального начиння катакомб в цілому.