Харківський історичний музей

Розвиток музейної справи на Харківщині у 2010 р.

Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму

Панченко Алла Володимирівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

 

Зусилля музейних співробітників у 2010 році були направлені на подальший розвиток науково-дослідної, науково-освітньої та виставкової роботи, на поповнення та збереження фондових колекцій.

Протягом року до музейних збірок тільки комунальних музеїв надійшло 10480 предметів основного фонду та 5070 – науково-допоміжного. Таким чином, загальна кількість пам’яток, що зберігаються у музеях Харківської області склала 601376предмет. На жаль, останні 10 років до кошторисів музеїв не закладаються витрати на придбання музейних предметів. А, відтак, музейним співробітникам часто приходиться відмовлятися від історичних та мистецьких реліквій, які змогли б гідно доповнити існуючі колекції. Здебільшого фонди музеїв поповнюються документами та фотографіями періоду Великої Вітчизняної війни, ювілейними нагородами, етнографічними матеріалами ХХ сторіччя, надходженнями з таможні.

Презентуючи свої колекції, у звітному році музеї Харківщини відкрили 501 виставку. При цьому, слід відзначити, що 286 з них відкриті у 22-х районних та сільських краєзнавчих музеях, в яких працюють 125 співробітників, і з них 70 – технічний персонал. Більш того, у штатному розкладі 10 музеїв тільки одна штатна одиниця – директор музею. Але найголовнішим здобутком звітного року є навіть не кількість відкритих виставок. Саме 2010 року відбулося значне зрушення у сфері обміну виставками не тільки між музеями області, а й на регіональному рівні. Так відбувся обмін виставками між Чугуївським художньо-меморіальним музеєм та Будинком музеєм Максиміліана Волошина в Коктебелі, Харківський художній музей презентував свою виставку «М.С.Самокіш. Харків - Сімферополь» у Сімферополі, Харківський історичний музей взяв участь у виставці «Війна і Перемога в історичній пам’яті українського народу» у Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, Міською художньою галереєю ім. С. Васильківського у Києві було  представлено персональну виставку Віталія Куликова, виставку молодих харківських митців на фестивалі «IloveKiev», спецпроект «Зроблено в Харкові» у Мистецькому Арсеналі, Ізюмський краєзнавчий музей разом із Слав’янським Державним історико-архітектурним заповідником створив спільну виставку «Археологічна колекція М.В.Сибільова», яка демонструвалася у обох музеях. В свою чергу Харківський художній музей приймав виставку львівських художників, виставки фотографій та книжкових ілюстрацій з Німеччини, у Первомайському краєзнавчому музеї демонструвалася виставка «Водительство Духа» київського скульптора Олексія Леонова, у Муніципальній галереї з великим успіхом пройшла виставка визначного литовського фотографа Вітала Луцкуса, що відбулася за підтримки посольства Литви в Україні, у Лозівському краєзнавчому музеї була представлена виставка воскових фігур з Санкт-Петербургу. Відбувався обмін виставками і на обласному рівні: виставка Музею археології та етнографії Слобідської України при Харківському національному університеті В.Н. Каразіна «Скіфи і елліни» демонструвалася у Ізюмському краєзнавчому музеї, матеріали для виставки, присвяченої 65-річчю Великої Вітчизняної війни, що проходила у Балаклійському краєзнавчому музеї, були надані Харківським історичним музеєм, виставка мінералів з колекції Панютінського музею була представлена у Первомайському краєзнавчому музеї.

Іншим напрямком популяризації музейних колекцій є публікації в наукових та науково-популярних виданнях та ЗМІ. Протягом 2010 року музейними співробітниками було опубліковано 270 статей, підготовлено до друку та випущено 2 каталоги, 8 рекламних проспектів, буклетів, листівок, альбом виставки живопису, історичний альманах, 4 збірки матеріалів Всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій, що проходили на теренах Харківщини.

Результати наукових доробок харківських музейників були представлені також на 26 наукових конференціях, що проходили як на Харківщині (Харків, Лозова, Сковородинівка), так і в інших містах України (Донецьк, Одеса, Суми, Івано-Франківськ, Житомир, Бахчисарай, Судак) та Російської Федерації (Бєлгород, Пєнати, Магас).

Велика увага приділялася подальшому розвитку науково-освітньої роботи. Продовжували працювати лекторії «Абетка мистецтва», «Арт-старт», «Титани світового мистецтва» у Харківському художньому музеї, програми інтерактивних занять у Чугуївському художньо-меморіальному та Куп’янському краєзнавчих музеях, з великим успіхом пройшли фестивалі «Сьогодні – Купала, завтра – Івана» (Літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди), «Меч Святослава» (Ізюмський краєзнавчий музей), літературно-мистецьке свято «Сковородинівська весна», свято Івана Купала у с. Чемужівка (Зміївський краєзнавчий музей). Разом проводилася активна робота з пошуку нових форм роботи з відвідувачами. Так у Харківському літературному музеї були розроблені майстер-класи із написання чарівних історій, за мотивами поеми «Енеїда» І.Котляревського та казки «Аліса у країні див» Льюіса Керола тощо. У Літературно-меморіальному музеї Г.С. Сковороди розроблено інтелектуальний квест «Загадка філософа». Дуже популярними стають проведення реконструкцій військових подій, які готуються музеями до проведення як музейних так і міських та районних свят. Одним з найцікавіших досягнень у культурно масовій роботі музеїв минулого року є проведення загальноміської акції «Ніч музеїв у Харкові», що об’єднала 8 музейних закладів міста. За всі роки існування цієї традиції у 2010 році вона вперше пройшла у такому масштабі. Організаторам акції вдалося успішно вирішити всі організаційні та рекламні питання, а також проблему переміщення відвідувачів між всіма музеями, що взяли участь у заході. Слід відзначити, що вирішення транспортного питання під час цього заходу є поки що єдиним вдалим досвідом на Україні.

Завдяки наполегливій роботі музейних співробітників у сфері культурно-масової та науково-освітньої роботи протягом звітного року музеї Харківської області відвідало 1104815 осіб. Для них проведено12832 екскурсії. Ще майже 5600 екскурсій проведено для 179873 мешканців Харківщини у музеях, що створені при організаціях та установах.

Але попри все залишається ціла низка питань, що не вирішується вже роками. Це перш за все охорона музеїв. Повністю відповідає нормативним документам охорона лише музеїв обласного підпорядкування та Харківського літературного музею. Жоден з інших музеїв не охороняється підрозділами, які мають на це дозвіл, більшість музеїв зовсім не мають ніякої, навіть сторожової охорони, сигналізація встановлена лише у Красноградському, Балаклійському, Зміївському, Ізюмському краєзнавчих музеях. Таким чином більшість музеїв Харківщини захищена від крадіжок лише ґратами на вікнах та добрим відношенням громадян. Болючим питанням є проведення реекспозицій та створення експозицій, що відповідали б вимогам сьогодення. Слід пам’ятати, що 17 з 35 музеїв Харківщини були створені на основі музеїв на громадських засадах, кімнат бойової та трудової слави. І експозиції цих музеїв здебільшого залишилися на рівні,що відповідав умовам їх створення: застаріле обладнання, або й відсутність його, відсутність наукового підходу та художнього рішення. Через відсутність фінансування на створення експозицій продовжують працювати лише у виставковому режимі Харківський історичний музей, Харківський літературний музей, Ізюмський, Валківський, Зміївський, Куп’янський, Первомайський краєзнавчий музеї. Історико-археологічний музей «Верхній Салтів» та Меморіальна музей-квартира сім’ї Гризодубових через ті самі причини були весь рік зачинені для відвідувачів. Музей приватних колекцій та Люботинський краєзнавчий музей і зовсім не мають своїх приміщень. Все це, безумовно ускладнює роботу із залучення відвідувачів.

Складною залишається ситуація з ремонтом музейних приміщень, 21 з 35 музейних закладів потребують капітального або часткового ремонту: продовжує підтоплюватися ґрунтовими водами будівля Меморіального комплексу «Висота Маршала І.С.Конєва», також спостерігається значне протікання покрівлі, відбулося просідання ґрунту, а відтак, руйнування східців, тротуарної плитки, частини підпірної стіни; потребує термінового капітального ремонту покрівля Харківського історичного музею, не працює опалення в Богодухівському краєзнавчому музеї, через відсутність ремонту закритий для відвідувачів 1-й поверх Ізюмського краєзнавчого музею, через значне протікання стелі закриті декілька залів Первомайського краєзнавчого музею тощо. У той же час не можна не відмітити, що навіть за умов кризи на ремонтні роботи у музейних закладах було виділено майже 340 тис. грн. Завдяки цьому було відкрите для відвідувачів нове приміщення Галереї лауреатів премії І.Рєпіна у Чугуїві, замінені вікна у Красноградському краєзнавчому музеї ім. П.Д.Мартиновича, відремонтовано пробитий через падіння димаря дах Барвінківського краєзнавчого музею, проведений ремонт філій Зміївського краєзнавчого музею.

Аналізуючи досягнення та проблеми у роботі музеїв Харківської області, слід зазначити, що на сучасному етапі, коли туризм стає важливою складовою розвитку економіки, необхідне розуміння того, що саме музеї, як центри збереження культурної спадщини регіони, повинні бути невід’ємною частиною всіх туристичних маршрутів. Тож, щоб перетворити наші музеї у привабливі туристичні об’єкти, першочерговими завданнями повинні бути створення змістовних та атрактивних експозицій та приведення будівель у відповідний до сучасних вимог стан.