Маркетингові дослідження у Харківському історичному музеї (з досвіду практичної роботи)

Особливе місце у системі маркетингових комунікацій займають маркетингові дослідження.

Маркетингові дослідження - це систематичний збір, аналіз та надання інформації, що одержана внаслідок проведення спеціальних заходів, необхідних для прийняття відповідних управлінських рішень. Мета досліджень музею - забезпечення ефективності його культурно-освітньої діяльності, враховуючи вікові категорії відвідувачів, їх освітній рівень, мотивацію та інтереси аудиторії, сприяння підвищенню рівню відвідування та його регулювання, формування органічного обмінного механізму між загальними формами музейної роботи (насамперед, це науково-експозиційна та науково-освітня її форми).

Проведення таких досліджень у музеї зумовлене змінами у суспільстві, пов'язаними із загальнонаціональною кризою, зниженням бюджетного фінансування заходів культури, а також усвідомленням того, що наш «безцінний» «інтелектуальний продукт» не уявляється більше середньостатистичними громадянами апріорною цінністю. Саме тому за час, гроші та увагу відвідувача треба постійно боротися, уважно слідкувати за змінами його потреб. Слід відзначити, що у багатьох музеях світу існують відділи, які безпосередньо займаються просуванням та рекламою так званого «інтелектуального товару». Дуже цікавим, на наш погляд, в даному напрямку є досвід Державного музею О.С.Пушкіна. Своєрідним методом досліджень співробітники музею вважають «Книгу відгуків»: «листая «Книгу отзывов» можно схематично составить портрет посетителей музея, национальный, социальный, возрастной состав, пожелания, благодарности, замечания, оценить отзывы...» (Потемина Е. «С большими залами, колоннами и светом». // Мир музея.-1999 - №5. –С.40).

У Харківському історичному музеї в 1999 році (протягом вересня-листопада) було започатковано проведення маркетингових досліджень методом анкетування та інтерв'ю по виставках «Харків 1941-43 рр.» та «Продекспо 99» (тимчасова спеціалізована виставка).

На питання щодо мети відвідування музею - 80 % респондентів відмітили - одержання нової інформації, поглиблення учбової програми.

Саме з цього можна зробити висновок: треба вивчати учбову програму, враховуючи інтереси відвідувачів.

Серед відповідей на питання про удосконалення роботи музею велика кількість подяк та побажань творчих успіхів: «Большое спасибо всем сотрудникам музея», «Вы молодцы!», «Понравилась организация экскурсии. Прекрасно подготовлены экскурсоводы. Рассказывают убедительно, интересно, захватывающее». Діаметрально протилежний відгук: «Я думаю, что рассказу экскурсовода недоставало эмоциональности ...»

І хоча відсоток нешановних відповідей не переважає, необхідно звертати на них особливу увагу та аналізувати окремо.

Аналіз побажань, зауважень, порад відвідувачів, що стали учасниками дослідження два змогу сформулювати загальні рекомендації щодо перспектив та подальшої роботи музею:

- враховувати віковий склад, рівень освіти, мотивацію та інтереси аудиторії;

- використовувати диференційний підхід у проведенні екскурсій, для чого підтримувати безпосередній контакт з викладачами учбових закладів.

Проведене анкетування викликало зацікавленість у респондентів музейним життям та стало основою для дослідницької роботи.

Протягом серпня-жовтня 1999 року по загальноосвітніх школах м. Харкова було проведено цільове маркетингове дослідження з метою удосконалення науково-експозиційної роботи та максимального урахування інтересів постійних відвідувачів музею (основна категорія яких - це учні та студенти).

Аналіз АВ (100 респондентів) дав змогу скласти рейтинг діючих експозицій та виставок Харківського музею:

1. «На перехрестях століть»      - 60 респондентів

2. «Таємні скарби» - 52 респондентів

3. «Харків 1941-43 рр.» - 47 респондентів

4. «Арсенал» - 39 респондентів

5. «Світ минулого» - 38 респондентів

6. «Мальовнича Слобожанщина» - 18 респондентів.

Серед відповідей щодо майбутніх виставок ХІМ переважають пропозиції:

«Культура та побут Слобожанщини» - 35 респондентів

«Виставки, присвячені козацтву» - 38 респондентів

«Історія м.Харкова» - 33 респонденти

«Виставки, присвячені видатним харків'янам» - 15 респондентів

«Харків у період революцій та громадянської війни» -12 респондентів

«Історія освіти на Харківщині» - 15 респондентів

«Історія державності України» - 6 респондентів.

Щодо пропозицій та побажань з метою удосконалення роботи музею заслуговують уваги наступні:

- організувати роботу лекторію або народного університету з історії м. Харкова;

- при створенні експозицій та виставок більш активно використовувати аудіо- та відеоматеріали, музичне супроводження;

- розширити тематику виїзних лекцій-екскурсій (відповідно програм учбових закладів);

- поновити базу спеціального виставочного обладнання;

- створити у приміщенні музею кінолекторій;

- розвивати дитячу тематика (дитячі ігри, виховання);

- активніше проводити рекламні кампанії нових виставок ХІМ.

Таким чином, маркетингові дослідження допомагають: скласти реальне уявлення щодо організаційної мети музею, об'єктивно проаналізувати та оцінити ефективність його діяльності на сучасному етапі, постійно розширювати коло дійсної та потенціальної аудиторії, визначити фактори, що сприяють формуванню органічного маркетингового механізму між різноманітними формами музейної роботи.