Музей: історія і проблеми сьогодення
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У фондах Інституту рукописів Національної бібліотеки України (далі - IPНБУ) зберігається досить значний сфрагістичний матеріал козацьких часів при оригінальних документах того періоду. Серед них значну частину становлять печатки посадових осіб козацької адміністрації різного рангу. Ці печатки використовувалися як у приватному, так і в офіційному листуванні. При цьому приватні печатки нерідко відігравали роль, яку мали б виконувати урядові печатки відповідних міст, полків і земель. Так, при універсалі стародубського полковника Лук'яна Журавки від 11 серпня 1712 року (ІР НБУ, ф.161, №751, арк.1) знаходимо приватну печатку цього полковника. Вона має восьмикутну форму і розмір 27x26 мм. У полі печатки вміщено родовий герб Журавок з зображенням дуже характерним для козацької геральдики: на французькому готичному щиті напнутий лук з стрілою, яка лежить вістрям догори; над щитом забороло, в нашоломнику три страусових пера, навколо щита - намет, навколо всього - літери ЄЦПВВЗПСЛИЖ (єго царської пресвітлої величності Війська Запорізького полковник стародубський Л.І.Журавка).
На одній з купчих, засвідченій у ратуші міста Лохвиці, бачимо печатку лохвицького сотника Степана Пештича (ІР НБУ, ф. 137, №51, арк.1 зв., від 4 лютого 1714 року), має овальну форму і розмір 21,5x20 мм. У полі печатки зображено серце, на якому хрест з кульками на кінцях, над серцем три страусових пера, над якими корона, навколо серця дві пальмові галузки, обабіч яких дві восьмипроменеві зірки, у полі печатки також розміщено літери: СТПСЛ (С.Т.Пештич сотник лохвицький). Як бачимо, приватна печатка в ті часи мала цілком правочинне значення і могла засвідчувати офіційний документ з майновим змістом.
Наступна печатка належить бобровицькому сотнику Михайлові Хецину (ІР НБУ, ф. 160, №714, арк.1). Вона засвідчує офіційне рішення боровицького сотенного суду від 28 січня 1711 року і має овальну форму і розмір 10,5x16 мм. У полі печатки вміщено зображення серця під шестикінцевим хрестом, над яким восьмипроменева зірка, навколо літери: МХСБ (Михайло Хецин сотник бобровицький).
Від 16 лютого 1695 року збереглася печатка бубнівського сотника, ім'я і прізвище якого, на жаль, встановити не вдалося. Печатка засвідчує купчу (ІР НБУ, ф.61, № 1143, арк. 1 зв.) і має восьмикутну форму розміром 13x11 мм. У полі печатки вміщено серце, на якому розташовано розширений хрест; згори літери АД (ймовірно, ініціали сотника). Це вже третя печатка, яка має в основі свого зображення серце і хрест, які є одними з найрозповсюдженіших у козацькій геральдиці.
До XVII сторіччя належать також і дві наступні печатки. Перша з них засвідчує купчий запис від 23 лютого 1667 року і належить чернігівському городовому отаману Іванові Харитоновичу (ІР НБУ, ф.61. № 1140, арк.1 зв.). Печатка має восьмикутну форму і розмір 14x12 мм. У її полі знаходиться ренесансовий щит, на якому зображено козацьку шаблю; у нашоломнику три страусових пера; вгорі літери ИХ (Йван Харитонович), здолу літери АЧГ (Атаман Чернігівський городовий).
Печатка козелецького городового отамана знаходиться при його листі від липня 1655 року і має восьмикутну форму розміром 15x13 мм (ІР НБУ, ф. 160, №704, арк. 1 зв.). У полі печатки розміщено італійський готичний щит, на якому пов'язка над щитом забороло, у нашоломнику три страусових пера, навколо щита намет; у правому горішньому куті літера 5, у лівому горішньому куті літера І (Суховій Іван).
Ця печатка є, безсумнівно, цікавою з огляду на те, що відноситься до часів Богдана Хмельницького і засвідчує, що навіть у ці ранні часи формування української державності у козацької старшини з'являється бажання мати власні печатки, які підтверджували їх високе становище.