Музей: історія і проблеми сьогодення
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Дерево - матеріал, який найчастіше українці використовували у побуті. Вже за часів Київської Русі широко відомими були різноманітні дерев’яні вироби, миски, ложки, ковші, бочки, прикрашені різьбою та інкрустацією різноколірними породами дерев, металом, склом та інш.
Відомо також, що давні слов'яни на території нашої держави прикрашали скульптурою та різьбленням екстер'єри та інтер'єри свого житла. Різьблення також посіло значне місце у прикрашенні іконостасів, зокрема, в обробці центральної частини Іконостасної Стіни.
В Україні поширеними були різноманітні способи обробки дерева - теслярство, бондарство, ложкарство. Матеріалом слугували дуб, клен, сосна, липа, вільха, груша та інші породи дерев.
На Слобожанщині відомі такі техніки різьблення, як тригранно-виїмчаста. плоскорельєфна різьба, але найбільше розповсюдження одержало об'ємне, скульптурне різьблення
Одним із найбільш відомих його майстрів був заслужений майстер народної творчості України Петро Карпович Фоменко (1900-1983 рр.), що став автором багатьох композицій на історичні теми, а також декоративної різьби. Асортимент його творів дуже багатий: різноманітні шкатулки, папки, канцелярське приладдя та інш.
Основою творчості майстра з села Артемівки Чугуївського району Харківської області Бориса Андрійовича Лубенця є також дерев'яна станкова скульптура. Чудове знання психології сучасного сільського жителя, добрий народний гумор втілилися у галереях образів "Типи мого села". Серед них скульптури "Рибалка", "Сільський модник", "Стригалі", "Доярка", "Чабан".
Творчість Семена Івановича Печенізького є прямим продовженням традицій різьблення по дереву П.К.Фоменка. Асортимент його виробів дуже різноманітний і за формою, і за декором: трубки, ложки, черпаки, а також оригінальна станкова скульптура.
Роботи майстра вирізняються бездоганним чуттям фактури. Майстер віртуозно володіє різцем, завдяки чому виразно читається силует, є композиційна і сюжетна завершеність, лаконічна пластика.
Наймолодший послідовник школи різьблення П.К.Фоменка - народний майстер М.Т.Ляшенко. Основні його твори виконано у техніці плоскорсльєфного різьблення і об'ємної дерев'яної скульптури. Творчість його зросла на міцній фольклорній основі, всосала в себе любов до української народної пісні, слави, історії свого народу. У його доробку серія гайдамаків, непокірних, загартованих у боротьбі. Дуже невимушено, жваво вирішено образи сільських музик з однойменної серії, їх наділив художник веселою, доброзичливою вдачею.
Казкові, фольклорні мотиви наштовхнули різьбяра на виконання ним серії "Чорти-музики". У ній звучить ідея всеперемагаючої сили мистецтва, що змітає геть усю "нечисту силу".
Крім об'ємної станкової скульптури, М.Ляшенко працює також у жанрі декоративної плоскорельєфної скульптури. Ним виконано різні варіанти солонок, підставок під годинник, облямівки під люстро і т. інше.
Головний матеріал, який використовує автор, - це липа. Він цінує її за багатство найніжніших відтінків, визисканість фактури. Липа – м’яке дерево, і задля того, щоб зробити з неї об'ємну скульптуру, потрібні певні навички, точність, вправність рухів. Все зайве відсікається різцем, залишаючи ледь помітний зріз на поверхні дерева. Площини скульптури стикаються, перехрешуються. утворюючи цікаву гру світла і тіні.
Традиції слобожанського різьбярства продовжують жити і свідчать про цікавий, своєрідний світ самосвідомості народу.