Матеріали М.П. Трінклера в колекції фотодокументів ХІМ

У блискучій плеяді видатних вітчизняних хірургів кінця XIX та початку XX ст. помітне місце займає заслужений професор Микола Петрович Трінклер, який протягом багатьох років завідував кафедрою факультетської хірургії Харківського медичного інституту.

Народився М.П. Трінклер 19 листопада 1859 р. у Петербурзі. Початкову освіту здобув у приватній німецькій школі, продовжив навчання у класичній гімназії міста Сімферополя, яку закінчив з золотою медаллю у 1877 р. і, за настійною вимогою рідних, вступив до медичного факультету Харківського університету.

Після закінчення з відзнакою університету у 1884 р. молодий лікар, який подавав великі надії на науковій ниві, у лютому 1885 р. був зарахований спочатку позаштатним, а потім штатним ординатором факультетської клініки. Поряд з цим він одержав пропозицію професора В.П. Крилова працювати на кафедрі патологічної анатомії.

Надалі, за клопотанням професора В.Ф. Грубе, Микола Петрович Трінклер був призначений стипендіатом для підготовки до професорського звання строком на 1 рік, протягом якого він повинен був довести свої здібності і вміння вести наукову роботу. З цим завданням стипендіат впорався, і 31 травня 1898 р. відбувся захист докторської дисертації на тему «До хірургії поперечних переломів надколінка".

У 1900 р. Трінклер М.П. став приват-доцентом. У 1905 р. був затверджений екстраординарним професором, завідувачем кафедри хірургічної патології Харківського університету. У 1910 р. став ординарним професором, а з 1913 по 1925 р. відав кафедрою факультетської хірургії.

М.П. Трінклер був блискучим хірургом, тонким діагностом, багатогранним передовим вченим. Його наукові інтереси торкалися різноманітних питань хірургії.

По праву його називають піонером асептики у Харкові. Він першим у місті запровадив асептику, яку на Міжнародному медичному конгресі у Берліні у 1890 р. оголосили новим методом у хірургії, у практику, перебудував на її основі усю організацію та діяльність факультетської клініки. Звідси асептика швидко поширилася по хірургічних засобах не тільки Харкова, але й усього півдня Росії.

Цінний вклад вніс М.П. Трінклер у становлення та розвиток абдомінальної хірургії. Вперше у вітчизняній та всесвітній літературі він монографічно вивчив вісцеральний сифіліс та "його вияв у формі хірургічних захворювань", провів велику роботу з оптимізації оперативної методики, техніки і хірургічних доступів до тих чи інших черевних органів. У Харкові він зробив ряд складних операцій. Але вінцем його розробки абдомінальної хірургії стала зроблена ним у 1910 р. друга в Росії гастроектомія.

Значне місце у колі наукових і практичних інтересів вченого займали і різноманітні поразки опорно-рухового апарату. Його інтерес до патології кісткової системи був настільки великим, що він навіть організував у своїй факультетській хірургічній клініці ортопедичні палати і кабінет, який очолив його учень С.Л. Трегубов.

Багато уваги професор Трінклер М.П. приділяв також вивченню і лікуванню інфікованих ран, займався черепно-мозковою та пластичною хірургією.

Але найулюбленішою його галуззю була онкологія. Він досліджував властивості крові у хворих на рак, розробляв питання про роль виродливостей, запальних уражень і механічних подразнень в отіопатогенезі злоякісних пухлин. Одним з перших почав застосовувати рентгенотерапію для лікування онкологічних хворих.

У галузі онкології, крім того, М.П. Трінклер розгорнув широку суспільну та організаторську діяльність. Він був одним з ініціаторів та організаторів 1-го Всеросійського протиракового з'їзду у Москві у 1912 р., на якому виступив з науковими доповідями.

Суспільна діяльність Трінклера М.П. була широкою та багатогранною. Він був одним з організаторів Товариства Російських хірургів і учасником усіх його з'їздів. Протягом багатьох років перебував постійним консультантом лікарні Харківського медичного товариства, студентської лікарні, був членом редколегії журналу "Русский хирургический архив", відповідальним редактором хірургічного відділу «Врачебного дела". Двічі рецензував наукові праці, що надсилалися йому із Швеції Комітетом з Нобелівських премій.

Під час першої світової війни він працював консультантом багатьох госпіталів Червоною Хреста для поранених та біженців, а під час громадянської - консультантом та ведучим хірургом великого хірургічного госпіталю 1-ої Кінної Армії Будьонного у Ростові-на-Дону. Після повернення до Харкова професор М.П. Трінклер приймав участь в організації у 1922 р. самостійної секції хірургів Харківського медичного товариства, був одноголосно обраний його першим головою, але вимушений був відмовитися від цієї посади у зв'язку з поганим станом здоров'я.

Помер М.П. Трінклер 10 серпня 1925 р. в Євпаторії.

Держава високо оцінила діяльність професора Трінклера М.П. 14 серпня 1925 р. Рада Народних Комісарів УРСР за проханням харків'ян, які не забули свого талановитого співвітчизника, прийняла рішення про увіковічення пом'яти видатного хірурга. Факультетську хірургічну клініку Харківського медичного інституту, яку очолював М.П. Трінклер, та вулицю, де знаходиться ця клініка, назвали його ім'ям.

У ХІМ зберігається багато матеріалів, присвячених М.П. Трінклеру, серед них - 13 фотографій. 10 фотографій були передані дружиною вченого Трінклер Надією Вікторівною у 1950-1960-х рр., інші надійшли пізніше: 2-у 1977 р., 1-у 2000 р.

За змістом фотодокументи досить різноманітні. Більшість складають індивідуальні, переважно погрудні, фотопортрети вченого (IV гр. інв. 4848, 4849, 4845, 4846; ОФ-17897, 22033; Фт-1941, 2035), на двох з них (IV гр. інв. 4848, Фт-1941) - написи, зроблені М.П. Трінклером. Серед авторів фото - відомі харківські художники - фотографи: О.М. Іваницький, А.К. Федецький, М. Лешинський. Фотопортрети наклеєні на паспарту, фон нейтральний. Найцікавіший з них - М.П. Трінклер за роялем (IV гр. інв. 4846). Саме це фото підтверджує різноманітну обдарованість професора, який був не тільки віртуозом хірургічної техніки, але й талановитим музикантом, тонко і художньо імпровізуючим на роялі у часи дозвілля.

Три фотографії присвячені факультетській хірургічній клініці, де протягом багатьох років працював Микола Петрович Трінклер. Це зображення будівлі клініки (IV гр. інв. 4847) та її медперсоналу (IV гр. інв. 4976,4977).

І останні два фотодокумента (IV гр. інв. 4972, 4973) розповідають про працю професора Трінклера М.П. у хірургічному госпіталі у Ростові-на-Дону під час громадянської війни. На фото - М.П. Трінклер в оточенні поранених та медперсоналу госпіталю.

Як бачимо, колекція фотодокументів М.П. Трінклера невелика за кількістю і тому не може у повному обсязі охарактеризувати багатогранну наукову, громадську та педагогічну діяльність видатного харківського вченого. На жаль, в колекції фотодокументів відсутні матеріали, що ілюструють дитячі та юнацькі роки Миколи Петровича, навчання у Харківському університеті, працю у факультетській хірургічній клініці до 1900 р., численні наукові зарубіжні подорожі професора, а також його особисте життя.

Колекція не дає ніякого уявлення про педагогічну діяльність вченого, хоча відомо, що як викладач він був дуже популярний не тільки у себе на Батьківщині, але й за кордоном, де виступав зі своїми лекціями у найкращих клініках Європи. Неосвітленою залишилася і його громадська діяльність, якою він займався протягом усього життя.

Відсутність вищезазначених фотодокументів значно збіднює колекцію і не дає змоги використовувати її повною мірою у просвітницькій та науково-дослідній роботі.