Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Довгий час серед матеріалів поховальних пам'яток скіфського часу в басейні р. Сіверський Дінець науковцям були невідомі поховання загнузданих коней чи набори предметів кінського спорядження, покладання котрих у могилу символізувало поховання коня. Це дозволило ряду дослідників (Б.А. Шрамко, П.Д.Ліберов, А.В.Шегленко) тлумачити подібну відсутність як характерну рису поховального обряду сіверсько-донецьких племен, що вирізняла їх серед інших етнічних угрупувань Степової та Лісостепової Скіфії.
Але дослідження останніх десятиріч виявили низку подрібних поховань (кургани біля с. Протопопівка Дергачівського району с. Пісочин та с. Коротич Харківського району, с. Мала Рогозянка Золочівського району), що дозволило зробити висновок про більш високу, ніж передбачалося раніше, ступінь уніфікації культури населення Лісостепу та Степу у скіфській час.
Дослідження курганів скіфського часу на Харківщині, які проводилися останніми роками виявили ще декілька пам'яток, що супроводжувалися похованням коня чи предметами кінського спорядження. Насамперед, це кургани 3 та 4 біля с. Старий Мерчик Валківського району, курган 2 біля ст. Совнаркомівська Харківського району. Нещодавно перелік подібних пам'яток поповнився ще однією знахідкою. До Харківського історичного музею звернувся житель с. Пересічна Дергачівського району, який під час земляних робіт на присадибній ділянці виявив залишки поховання скіфського часу. Відомостей про наявність земляного насипу, будову поховального спорудження, орієнтування та склад похованих встановити не вдалося. До музею надійшли наступні предмети поховального інвентарю:
1)Наконечники стріл бронзові, тригранні з внутрішньою втулкою та ледь склепистою голівкою. Всього 5 екземплярів репрезентовані наступними варіантами:
а)з гладкими гранями;
б)з двома квадратними поглибленнями в нижній частині грані;
в)з коротким П-подібним ложком;
г)з двома паралельними рівчаками в нижній частині грані та ледь опущеними кінцями граней;
д)з П-подібним ложком до середини голівки та опущеними кінцями граней, що утворюють шипи.
2)Варворка бронзова, гладка, конічної форми -1 екземпляр.
3)Бляхи вуздечні, бронзові, литі, круглі (діаметр 3,2 см.), гладкі, напівсферічної форми з масивною петелькою на зворотньому боці - 4 екземпляри.
4)Наносник у вигляді вузького продовгуватого щитка, від верхнього краю якого відходить вперед виконана у круглій скульптурі голівка птаха (орлиноголового грифона) з великим загнутим дзьобом та рел'єфно виділеним круглим оком.
5)Бляха вуздечна (нащічник?) у вигляді так званої "задньої лапи хижака" чи "ведмежі лапи" з масивною петелькою на зворотньому боці.
Таким чином, можна костантувати, що репрезентований інвентар походить з поховання воїна - вершника. Деталі кінського спорядження мають широкі аналогії в синхронних пам'ятках майже усього ареалу розповсюдження культур скіфського типу, що дозволяє датувати поховальний комплекс з с. Пересічне Дергачівського району IV ст. до н.е.