Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Деякі методологічні аспекти музейних інформаційних систем

Конференція, присвячена 100-річчю XII Археологічного з’їзду

Огурцова Наталія Вікторівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Успіх будь-якої справи завжди залежить від попереднього чіткого визначення її кінцевої мети та засобів реалізації на усіх етапах роботи. Це загальновідомо, але відбувається вкрай рідко. Найчастіше просуваються методом спроб і помилок. Саме ним користувалися у більшості музеїв у численних спробах створення електронних банків даних музейних предметів. І це незважаючи на значний досвід наукової атрибуції та систематизації колекцій, який для деяких музеїв вимірюється століттями. А все тому, що музейні пам'ятки виявилися настільки специфічними предметами, що пристосувати дані їхньої атрибуції для комп'ютерної обробки подекуди дуже складно. Адже можливості комп'ютерної інформаційно-пошукової системи та якість обробки закладеної в неї інформації тим вище, чим вищий рівень диференціації даних опису музейних предметів (МП).

Сьогодні ми маємо різноманітні приклади рішення музейних інформаційних банків даних (БД) - від найпростіших рубрикаторів з фіксованими поняттями до складних лінгвістичних систем. Досвід застосування таких програм приводить нас до деяких висновків.

I. Головна мета роботи зі створення музейних електронних БД полягає у розробці та впровадженні такої структури розподілу інформації про музейний предмет, яка дозволить здійснити пошук предмета за будь-якою його ознакою або комбінацією ознак, а представлені в комплексі, ці ознаки дозволять легко скласти чітке уявлення про даний предмет як своєрідний.

Досягнення цієї мети передбачає жорстку диференціацію в усіх структурних елементах опису МП та уніфікацію, головним чином, за рахунок створення словників та рубрикаторів усіх необхідних для визначення предметних ознак понять.

II. Існують дуже істотні та важливі етапи опису МП, які не підлягають суцільній диференціації та уніфікації. Це ті складові процесу атрибуції, що передбачають суб'єктивний характер та творчій підхід в аналізі МП, а саме візуальний опис та мистецтвознавча оцінка. Мабуть тому з появою музейних електронних систем навколо цих елементів опису точаться найбільші суперечки, які торкаються різноманітних питань: від того, яким повинен бути візуальний опис предмета, до необхідності такого опису взагалі. Висуваються аргументи, що візуальний опис можливо замінити, наприклад, фотографічним зображенням предмета. При цьому, насамперед, забувають, що ми маємо справу з пошуковою системою, для якої таке зображення не утримує ніяких ознак для пошуку.

Відмовляючись від візуального опису, ми втрачаємо один з найважливіших комплексів ознак, необхідних для пошуку і визначення предметів в електронних БД. А те, що така інформація подається не у вигляді рубрикаторів, а у текстовій формі, дозволяє нам скласти досить чітке уявлення про зовнішній вигляд предмета, при цьому не виключаючи можливості контекстного пошуку

Інша справа, наскільки детальними повинні бути візуальні описи, з яких структурних елементів повинні вони складатися. Звичайно, це питання методології опису, своєрідні для кожної з окремих класифікаційних груп МІГ. Але зрозуміло, що чим детальнішим буде опис, тим більше ознак для пошуку він утримуватиме і тим більше інформації про предмет нестиме.

III. Взагалі існують три складові, на виконання яких повинні спрямовуватись усі сучасні методики опису МП.

1. Ідентифікація МП, потреби в якій виникають як на внутрішньо-музейному, так і на позамузейному рівнях з метою їхнього юридичногозахисту, організації роботи з розміщення та підбору предметів у фондосховищах музею тощо.

2. Атрибуція МП, як всебічне дослідження предмета, адже складена за результатами дослідження документація служить для фіксації ходу дослідження, для введення у науковий обіг інформації щодо МП, для використання цієї інформації з метою виконання освітньої та просвітницької функції музею.

3. Автоматизація у галузі науково-фондової роботи, створення електронних банків даних інформації щодо МП, а головна цінність будь-якої програми електронного БД полягає у її можливостях як інформаційно-пошукової системи. Для забезпечення безперебійного виконання саме цієї функції програми, перш за все, необхідно розробити жорстко стандартизовану структуру складання наукової документації.