Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Сучасний стан розвитку музейної справи в системі культурних комунікацій орієнтує та корегує напрямки музейної діяльності. Перш за все це стосується науково-експозиційної роботи.
Одним з пріоритетних напрямків експозиційної роботи Харківського історичного музею є створення виставок по історії Харківщини. Вони підвищують доступність та суспільну значущість музейних фондів, упроваджують у науковий і культурний обіг пам’ятки, сприяють відпрацюванню та вдосконаленню методів експозиційної та культурно-освітньої роботи музею, розширюють географію його діяльності [ 9. С. 206].
Сьогодні у Харківському історичному музеї не існує стаціонарної експозиції, де висвітлювалося б історичне минуле нашого краю у ХІХ ст. Знаходячись у стані постійних розробок та інтерпретуючись у тематичні виставки, цей розділ так і не набув всебічного висвітлення.Протягом останніх десятиліть була запроваджена система побудови короткочасних виставок, присвячених окремим темам по історії Слобожанщини: «Старий Харків», «Церковна старовина», «Світ минулого», «Харків на рубежі ХІХ – ХХ ст.», ювілейні виставки. Тому проблема експозиційного вирішення є однією з нагальних у науково-експозиційній роботі музею.
У Харківському історичному музеї одним із важливих кроків на шляху до побудови повнопрофільної експозиції по історії краю стане створення виставки: «Харків. Історичні етюди», присвяченої історії Харкова у ХІХ ст.Вона буде відкрита на третьому поверсі у виставковій залі. Виставка покликана ознайомити відвідувачів – харків’ян та гостей міста – з періодом суттєвих історичних перетворень. Саме у ХІХ ст. Харків укріпився на позиціях торгово-промислового, політичного, громадського та культурно-освітнього центру[1. С. 651].
Зазначені хронологічні рамки виставки обумовлені часом найбільшого росту та розвитку міста. Не лишався Харків осторонь і від політичних тогочасних реалій, а виступав активним учасником подій, навіть міжнародного значення.
Обраний період дуже важкий, складний та багатовекторний. Тому, звичайно, виникає ряд труднощів щодо інтерпретації його музейними засобами. По-перше, багато питань, які слід предметно показати, стосуються загальнодержавних суспільно-політичних та соціально-економічних змін, перетворень – це війни, реформаторська політика уряду та її наслідки, процеси наукового та культурного розвитку. Їх не можна оминути, так як всі мали резонанс у нашому краї і стали корегуючими у розвитку регіону. Але в свою чергу, вони представляють великий інформативний пласт, який перегружує насиченість виставки і відволікає увагу від основних аспектів. По-друге, в рамках однієї виставки дуже складно охопити всі ланки місцевої історії. Кожна є показовою та доленосною в тій чи іншій сфері життя.
Виходячи з цього, головним принципом побудови виставки “Харків. Історичні етюди.” є комплексно-тематичний із застосуванням ансамблевого методу.
Провідною ідеєю виставки є особливості висвітлення загального процесу еволюціонування та розвитку міста Харкова як центру у регіоні. Одним з аспектів слід показати значення Харкова як своєрідного осередку культурної та прогресивної думки України. Адже саме тут на певних етапах історії спостерігався сплеск національної та державницької свідомості, а просвітницькі та мистецькі традиції мали історично обумовлені глибокі українські корені [4. С. 33].
Крім того, на думку автора, регіональну історію запропоновано відобразити як історичні нариси, етюди. Відповідно до цього принципу, на виставці буде розкрито наступний ряд питань:
1) Державотворчі процеси та їх регіональні особливості на прикладі Харківщини.
2) Адміністративно-політичний статус міста Харкова та Харківської губернії у ХІХ ст.
3) Реформи на Харківщині у ІІ половині ХІХ ст.
4) Воєнно- політичне становище регіону у ХІХ ст.
5) Економічний розвиток Харківщини у ХІХ ст.
6) Розвиток освіти і культури у краї.
7) Суспільно-політичний та національно-культурний рухи на Харківщині.
У проектовану виставку “Харків. Історичні етюди.” планується включити наступні розділи тематичної структури.
Тематична структура
до виставки: «Харків. Історичні етюди».
Розділ І. Місце Слобідської України у політичному житті Російської імперії у ХІХст.
Тема 1. Слобідські полки у період Наполенівських війн.
Тема 2.Декабристський рух на Харківщині.
Тема 3.Часи реакції. Політика уряду Олександра І. Повстання військових поселенців.
Тема 4.Герої-харківці російсько-турецьких воєн ХІХ ст.
Тема 5.Криза самодержавства. Реформа 1861 року.
Розділ ІІ. Харків – центр Слобідської України.
Тема 1.Соціальні стани харківського суспільства.
Підтема 1.Харківське дворянство.
Тема 2.Харків – економічний.
Підтема 1. Ярмаркова та магазинна торгівля.
Підтема 2.Міські банки та акціонерні товариства.
Тема 3. Промисловий розвиток Харківщини.
Підтема 1.Промислові гіганти.
Підтема 2.Легка промисловість Харкова.
Підтема 3.Залізничний транспорт.
Тема 4.Містобудування у Харкові.
Підтема 1. Архітектурні скарби Харкова.
Розділ ІІІ. Доба просвітництва.
Тема 1.Харківський імператорський університет та заклади вищої освіти.
Тема 2.Розвиток початкової та середньої освіти на Харківщині.
Підтема 1. Х.Д. Алчевська – видатний педагог.
Тема 3.Видатні особистості. Харківська інтелігенція.
Підтема 1.Технологічні досягнення харківських вчених та їх міжнародне визнання.
Тема 4. Громадські рухи у Харкові. Харківська просвіта.
Розділ IV. Харків – культурна столиця Слобідської України.
Тема 1.Харківський театр.
Підтема 1.Видатні актори.
Підтема 2.Музичні вечори, їх роль у культурному житті міста.
Тема 2.Музичні та образотворчі шедеври світового значення.
Тема 3.Розвиток укр.літератури та періодики.
Тема 4.Мистецтво фотографії.
Важливим аспектом у побудові даної виставки є забезпечення окреслених тематичних розділів оригінальними музейними предметами.
Музейна колекція Харківського історичного музею складається переважно з предметів ХІХ - ХХст., налічує велику кількість історичних матеріалів (документи, книги, монографії, фотографії, літографії тощо), етнографічних (одяг, взуття, посуд, предмети інтер'єрів, ремісничі вироби), нумізматичних, фалеристичних, меморіальних предметів, які належали видатним діячам Харківщини, предметів, пов'язаних з воєнними подіями.
Отже, історія Харківщини ХІХ ст. є одним із найбільш насичених і перспективних періодів щодо музейного висвітлення [4. С. 32].
Критерії відбору та оцінки експозиційних матеріалів будуть грунтуватися на науковій основі, з урахуванням їх значення для розкриття вирішальних етапів історичного, соціально-економічного та культурного розвитку Слобідської України. Автор пропонує використати якомога більшу кількість унікальних матеріалів з різних колекційних груп, що дозволить подати історичну інформацію у доступній емоційній формі. Рухаючись у цьому напрямку, важливим для наукової презентації виставки стане використання предметів речового фонду наприклад, меморіальних речейтадокументів.
Основною структурною одиницею створюваної виставки стане тематико-експозиційний комплекс, музейні предмети в якому об’єднані за змістовним наповненням, за здатністю виступати наочним підтвердженням певного концептуального положення [10. С. 112]. Наприклад, цікавими будуть представлені комплекси зброї та нагород Вітчизняної війни 1812 року, російсько-турецьких воєн другої половини ХІХ ст.Яскраво відобразять світське життя Харкова інтер’єри: вітальня у дворянському помешканні, частина концертної зали, літературного зібрання. Для висвітлення промислового розвитку Харкова будуть представлені комплекси матеріалів по заводам: Харківському паровозобудівному, Гельферіх Саде, Мельгозе, прянично-цукерової фабрики Д. Крамського. Цікавими для відвідувача стануть реконструкції, що дадуть змогу заглибитися у торгівельне життя Харкова – Слобожанський ярмарок, крамниця, приміщення з акціонерного товариства «Силікат», рекламні щити [3. С. 110]. Вони сприятимуть посиленню емоційного сприйняття експозиції, забезпечать умови для акцентованої подачі реліквійних матеріалів.
Розкриваючи питання музейної інтерпретації першого розділу, домінанту виставки складатимуть унікальні документи епохи Наполеонівських війн початку ХІХ ст. (Заклик священого Православного Синода піднятися на боротьбу з Наполеном (№ 9192)), оригінальні дворянські грамоти (Грамота благоденственная за усердие в организации земского войска, 1808р. (Д-16357), Грамота про права та привілеї слобідського дворянства, 1801р. (Д-16356)). Особливе місце посідають зброя та комплекси цивільних і військових нагород. Наприклад, у колекції ХІМ є дві рідкісні медалі «За взяття Парижу 19 березня 1814 р.» (ОМЗ-2209, ОМЗ-2192), передані відомим російським колекціонером В.М. Устиновським [7. – С. 165]. Унікальні музейні експонати будуть подані у супроводі літографій, листівок та творів живопису відповідної тематики.
Другий розділ виставки - один з найскладніших, тематично-навантажених. Питання про соціальне розшарування, економічні та промислові перетворення будуть розкриті за допомогою великої кількості експонатів різних музейних груп. Особливої уваги слід приділити показу атрактивних предметів у інтер’єрах: меблів, предметів одягу та повсякденного вжитку, знарядь праці, фрагментів банківського та промислового обладнання тощо. Наприклад, це можуть бути предмети з елементами різних стилів ХІХ – поч. ХХ ст.: годинник в стилі «Апмір», канделябри змішаних стилів бароко та рококо, портретні фоторамки та посуд у стилі рококо.
Для наочного встановлення смислових зв’язків між окремими групами предметів в експозицію вводяться науково-допоміжні матеріали: карти, схеми, плани забудови міста Харкова відповідно до Міських Положень XVIII- XIXст., таблиці динаміки росту та розвитку харківських ярмарків, підприємств важкої та легкої промисловості та інші. [5. С. 129].
Наступні – третій та четвертий – експозиційні розділи мають на меті висвітлення однієї з провідних ідей виставки – національно-культурне відродження Харківщини, та значний внесок видатних особистостей – науковців, митців, новаторів - у продуктивний стрімкий ріст регіону. Передбачається широке використання меморіальних речей: комплекси матеріалів Х.Д.Алчевської, М.Д.Раєвської-Іванової, О.Потебні, Л.Гіршмана, В.Я.Данилевського, М.Трінклера, М.Ф.Сумцова, М.І.Дмитрієва, О.Бекетова, С.Васильківського, М.Кропивницького, П.Грабовського, кожна з яких сама по собі є раритетом. Розповідаючи мовою музейного предмета про культурні надбання Харкова, слід зробити акцент на внеску громадських та музейних установ у справу збереження та витоків популяризації вітчизняної спадщини. У виставковому просторі цього можна досягти демонстрацію унікальних речей зі збірки ХІМ, створивши реконструкцію зали засідання літературного клубу, художньої галереї. Окрасою останньої слугуватимуть живописні полотна наших земляків: С.І.Васильківського, П.О.Левченка, О.І.Волошинова та справжній шедевр – єдина у колекції ХІМ робота І.Ю.Рєпіна – портрет харківського історика Д.І.Багалія.
Чільне місце відводиться мистецтву створення фотографії. На даній виставці у великій кількості будуть представлені авторські роботи та фото відомих харківських фотографів: Іваницького, Федескі, Овчіннікова, Скассі.
У експозиційному показі використовуватиметься велика кількість фотографічних видів Харкова, панорам, будинків. Такий прийом виконує дві умови: по-перше знайомить харків’ян з виглядом Харкова ХІХ ст., бо саме в цей час велася активна забудова; по-друге відвідувач зможе відтворити в своїй уяві старий Харків. Крім того, широкоформатні фотографії створять ефект присутності відвідувача на вулицях старого міста і фактично нівелюють різницю між архітектурними шедеврами ХІХ ст. та його сучасними виглядами.
Особливе місце у експозиції належить текстам – заголовні, провідні, пояснювальні, етикетаж та показники – по можливості мають бути лаконічними, чіткими, доступними для всіх категорій відвідувачів [6. С. 7]. Заголовні тексти міститимуть назви тематичних розділів, експозиційних комплексів. У провідному тексті буде виражено основну ідею експозиції. Пояснювальний текст виступатиме анотацією до теми, комплексу або ж до окремого експоната. Він містить інформацію, що розміщена за межами зорового сприйняття експонатів.
На виставці будуть використовуватись, як оригінали (документи, книги, газети, журнали, зброя, медалі, гроші, знаряддя праці, предмети побуту, одягу, зразки продукції, картини тощо), так і додаткові музейні засоби, необхідні для кращого розкриття тем, забезпечення експозиційними матеріалами. [9. С. 211].
Основу художньої інтерпретації змісту виставки «Харків. Історичні етюди» складає її архітектурно-художнє рішення, покликане відтворити неповторні образи епох, з кульмінаціями, за допомогою яких історія Харківщини матиме специфічний колорит. Центральною образною композицією виступатиме метафорична колона створена за допомогою конструкції з вітрин та подіуміввиокремлених та оформлених за допомогою тканини та освітлення. Експонатне наповнення вітрин художньо складатиме кульмінацію – найцікавіші раритети, комплекси нумізматичних, фалеристичних предметів. Крім того, вітрини, розташовані по центру тематично відповідатимуть експозиційним розділам, розташованим напроти.
На думку автора, для створення художнього образу виставки можна використати тканину у спокійній кольровій гамі. Як варіант, це можуть бути кольори символіки Харкова – зелений, жовтий; для створення просторових акцентів - золотавий.
Для ліпшого засвоєння інформації планується використання аудіо та відео засобів, мультимедіа, що посилять враження від виставки на музейних відвідувачів: відеопроекторів, фонозаписів тощо. Останніми роками в експозиційних залах музеїв дедалі ширше застосування знаходять фонокоментарі. Екранізуватимуть історичне минуле Харківщини старовинні хроніки, звукозаписи, природні шуми. Можна також запустити слайдовий ряд експонатів виставки: державні цивільні та військові нагороди, холодна зброя часів Вітчизняної війни, медалі сільськогосподарських виставок у Харкові та ін. із текстовими поясненнями.
Отже, підсумовуючи все вище сказане, враховуючи побажання та можливості музею, виставка «Харків. Історичні етюди» стане важливим кроком до створення повнопрофільної експозиції по історії краю. Сподіваємось, що ця робота стане однією зі сходинок у вирішенні питання популяризації вітчизняних надбань та досягнень, на шляху виховання любові та патріотичних почуттів до рідної землі.
Список використаної літератури:
1. Багалій Д.I., Міллер Д.П. Історія міста Харкова за 250 років його існування (з 1655 по 1905 рр.). – Т.ІІ. – Х., 1993. – 982 с.
2. Велика Л.П. Музейне експозиційне мистецтво. – Х., 2000. – 160 с.
3. Довідник «Весь Харьков». – Х., 1914. – 276 с.
4. Желтобородова О.А. До питання створення створення стаціонарної експозиції Харківського історичного музею «Наш край у ІХ – на початку ХХ ст.» // Шістнадцяті Сумцовські читання: Матеріали наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею, Харків, 16 квіт. 2010 р. / Харківський історичний музей. – Х.: Оригінал, 2010. – С. 30-35.
5. Музеєзнавство. На шляху до музею ХХІ ст.// Збірник наукових праць НДІ культури. – М., 1989. – 224 с.
6. Патріс Руа. Показники в музеях. // Museum, № 3. 1992. – С. 7 – 9.
7. Пашкова Г.В. Медаль «За взятие Парижа 19 марта 1814 г.» Шістнадцяті Сумцовські читання: Матеріали наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею, Харків, 16 квіт. 2010 р. / Харківський історичний музей. – Х.: Оригінал, 2010. – С. 164-167.
8. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна за 200 років./ В.С. Бакіров, В.М. Духопельников, Б.П. Зайцев та ін. – Х.: «Фоліо», 2004. – 750 с.
9. Шевченко В.В. Музеєзнавство: Навчальний посібник для дистанційного навчання // В.В. Шевченко, І.М. Ломачинська. – К.: Університет «Україна», 2007. – 288 с.
10. Якубовський В.І. Музеологія: Навчальний посібник-практикум. – Кам’янець-Подільський. – 2006. – 272 с.