Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Паперово-грошові знаки загальнодержавних емісій СРСР у колекції Харківського історичного музею

Конференція, присвячена 100-річчю XII Археологічного з’їзду

Звержховська Наталія В'ячеславівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР прийняв Декларацію та затвердив Договір про утворення СРСР. Із створенням нової держави виникла необхідність в установленні єдиної грошової системи СРСР, у емісії грошових знаків з символікою, що відбивала цю подію.

За два місяці до утворення СРСР - 24 жовтня 1922 р. - РНК РСФРР прийняла декрет ''Про випуск у обіг грошових знаків зразка 1923 року". З появою СРСР ця емісія прийняла загальнодержавний характер, але на всіх грошових знаках ще був вміщений Державний герб РСФРР. Були випущені 7 купюр від 50 коп. до 100 руб., а потім, у зв'язку з інфляцією, грошові знаки більшої вартості: 250, 500, 1000 та 5000 рублів.

У музейній збірці цей випуск представлений майже повністю (за винятком знака вартістю 5 рублів). Є у колекції і варіанти купюр цієї емісії; зі зміненим текстом на зворотному боці, на папері з водяним знаком у вигляді великих тіньових зірок з шістьма променями (основна частина випуску надрукована на папері з водяним знаком "тіньові квадрати").

Інфляційний процес, що продовжувався, вимагав збільшення номіналів грошових знаків, і у листопаді 1923 р. - лютому 1924 р. у обіг були випущені грошові знаки номіналом 10000,15000 та 25000 рублів. Це була перша загальнодержавна грошова емісія "Державного грошового знаку СРСР". У збірці ХІМ вона представлена купюрами лише двох перших номіналів. На банкнотах цього випуску надрукований Державний герб Радянського Союзу, вперше на радянських грошових знаках з'явилися художні малюнки.

У першій половині 1924 р. було завершено грошову реформу, розпочату у жовтні 1922 р. випуском банкових білетів (червонців) РРФСР. У межах цієї реформи за декретом ЦВК та Раднаркому СРСР від 5 лютого 1924 р. у обіг були випущені "Державні казначейські білети СРСР" 1924 р. номіналом 1,3 і 5 рублів золотом (представлені у музейній колекції лише грошовим знаком вартістю 1 рубль). На заключному етапі реформи на випадок відставання карбування монети від потреб грошового обігу був передбачений випуск тимчасових розмінних знаків СРСР. Наркомфін СРСР випустив розмінні казначейські бони (спрощеного зразка, без зазначення назви, однобічні) вартістю 1, 2, 3,5 та 50 копійок. За винятком бони вартістю 50 копійок, всі вони представлені у музейній збірці (по 2 примірники).

Протягом 1925-1938 рр. було здійснено декілька нових емісій білетів Державного банку СРСР та казначейських білетів. При цьому грошові знаки попередніх випусків не втрачали платіжної сили, а поступово, в міру зносу, вилучалися з обігу та замінювалися білетами нових зразків, у оформленні яких знаходили відображення зміни у державному устрої СРСР, у житті радянського народу:

- у 1925 р. - державні казначейські білети СРСР нового зразка вартістю 3 та 5 рублів (у музейній збірці у наявності лише останні), у зазначенні номіналу яких була відсутня вказівка про обчислення золотом;

-у 1926 р. - білети Державного банку СРСР вартістю 1 червонець, у 1928 р. - вартістю 2 та 5 червонців (у колекції ХІМ представлені перший та останній), золотий вміст яких вказувався у грамах, а не у золотниках;

- у 1934 р. - державні казначейські білети нового зразка вартістю 1, 3 і 5 рублів. (У 1937 р. - повторний випуск цих грошових знаків без зміни року, зазначеного на них, але будь-які підписи на купюрах були відсутні. З цього часу грошові знаки нових зразків випускалися без підписів). У колекції грошово-паперових знаків ХІМ цей випуск представлений купюрою вартістю 3 рублі з підписом народного комісару фінансів Г.Ф. Гринька та купюрою вартістю 5 рублів без підпису;

- у 1938 р. - білети Державного банку СРСР зразка 1937 р. вартістю 1, 3, 5 та 10 червонців, на яких вперше був вміщений портрет В.І. Леніна (на честь 20-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції), і казначейські білети зразка 1938 р. номіналом 1, 3 та 5 рублів. Грошові знаки цієї емісії повністю представлені у музейній збірці.

Для ліквідації наслідків Великої Вітчизняної війни у 1947 р. було проведено грошову реформу, яка передбачала заміну грошових знаків, що були випущені раніше, новими. У обіг надійшли державні казначейські білети СРСР зразка 1947 р. вартістю 1, 3 і 5 рублів та білети Державного банку СРСР вартістю 10, 25, 50 і 100 рублів (останні з 1947 р. також випускалися у рублях). Відомі два різновиди усіх знаків, тому що у 1957 р. герб СРСР змінився: на одних білетах 16 стрічок у гербі (випущені у 1947 р.), а на других - 15 стрічок у гербі (випущені у 1957 р.). Усі ці знаки, окрім купюри вартістю 5 рублів з 16 стрічками у гербі, містяться у колекції музею.

Під час проведення грошової реформи 1961 р. для збільшення грошової одиниці шляхом змінення масштабу цін були випущені знаки нового зразка: державні казначейські білети СРСР вартістю 1, 3 і 5 рублів та білети Державного банку СРСР номіналом 10, 25, 50 і 100 рублів. Колекція грошово-паперових знаків ХІМ не має з цієї емісії лише купюри вартістю 100 рублів.

У 1991 р. для упорядкування грошового обігу у СРСР знову було проведено грошову реформу. На першому її етапі для зменшення грошової маси та усунення фінансових зловживань у тижневий термін було здійснено вилучення із обігу грошових знаків Держбанку СРСР вартістю 50 і 100 рублів зразка 1961 р. та заміна їх новими банкнотами з обмеженням суми. На другому етапі реформи відбувалася поступова заміна усіх інших зношених номіналів на білети 1991 р. У музейній збірці ця емісія представлена купюрами вартістю 1, 3, 5, 10, 50, 100, 200, 500та 1000 рублів (не вистачає лише знака вартістю 25 рублів).

Випуском 1991 р. закінчується перелік паперових грошей державних емісій СРСР.

Як бачимо, колекція грошово-паперових знаків ХІМ, у якій представлені 234 зразки загальнодержавних емісій СРСР, досить різнобічно ілюструє процес грошового обігу у СРСР. Але все ж таки колекція потребує доповнення. Це, у першу чергу, стосується окремих купюр: 25000 рублів зразка 1923 р., 3 і 5 рублів зразка 1924 р., 3 червонця 1924 р., 3 червонця 1932 р. та ін., бажано було б мати і варіанти окремих знаків (з іншими водяними знаками, з іншим складом підписів). Зовсім відсутні у колекції платіжні зобов'язання Центральної каси Народного комісаріату фінансів (протягом 1923 - кінця 30-х рр. було здійснено 14 їх випусків) та 5-рублеві "Транспортні сертифікати" - безвідсоткові позикові зобов'язання Народного комісаріату шляхів сполучення, що являли собою різновид загальнодержавних грошових знаків.