Конференція, присвячена 100-річчю XII Археологічного з’їзду
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Починаючи з 1991 р., про свою реставрацію заявило Українське козацтво, гетьманом якого було обрано В'ячеслава Чорновола: у Переяславі козацькі полки, курені, сотні із усієї України зреклися присяги на вірність Москві 1654 р., що була складена їхніми предками. Українське козацтво послідовно використовує кращі здобуття багатьох своїх попередників, утверджує, розвиває і боронить національну ідею, сприяє захисту політичних, економічних, культурних та історичних досягнень українського народу, бере активну участь у забезпеченні його духовного розвитку, фізичного здоров'я, високої моральності. Українське козацтво звертається до блоків, партій, кандидатів в депутати виступити за негайне випрацювання і утвердження національно зорієнтованої ідеології державотворення. Народ має знати, яку державу, як і для кого будує. Необхідний перехід від космополітичної демократії та клановості до українського народоправства у практиці формування всіх гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), суттєве і постійне розширення виборності. В основу соціально-економічної програми має лягти формула: "Від створення національної держави - через державний захист економічних інтересів нації - до добробуту кожного". Зовнішньополітична програма повинна випливати з національних інтересів, а не творитись на догоду Заходу (Європі) чи Сходу (Росії).
Український уряд розробив національну програму, метою якої є подальший розвиток і утвердження Українського козацтва як громадської сили, здатної зробити певний внесок у консолідацію суспільства. Основними завданнями "Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 рр." є: використання народних традицій в усіх сферах суспільного життя; підвищення рівня військово-патріотичного виховання молоді, її готовності до захисту Вітчизни; залучення козацьких товариств до участі в охороні громадського порядку і державного кордону; збереження і пропаганда історичної й культурної спадщини українського народу; об'єднання зусиль органів виконавчої влади і громадськості у використанні виховних і культурних традицій Українського козацтва; сприяння підвищенню духовності суспільства; вивчення, популяризація історії та розвитку Українського козацтва; створення додаткових робочих місць за рахунок розширення мережі козацьких селянських (фермерських) господарств, промислів, туристичної діяльності; розширення міжнародного співробітництва Українського козацтва з аналогічними громадськими об'єднаннями іноземних держав. У сфері створення, відродження, відновлення та охорони заповідних місць і об'єктів Українського козацтва пропонуються такі основні заходи: внести в установленому порядку пропозиції щодо відновлення історичних назв населених пунктів, місцевостей, об'єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов'язаних з історією Українського козацтва; створити реєстр об'єктів історико-архітектурної спадщини українського козацтва; здійснити облік нерухомих пам'яток історії і культури, що перебувають під охороною держави у сфері архітектурної містобудівної спадщини на Україні і пов'язані з історією козацтва; здійснити заходи щодо реставрації, відбудови, використання за призначенням та охорони пам'яток історії культури Українського козацтва; розглянути питання щодо створення Пантеону гетьманів України та Алеї слави Українського козацтва в місті Києві; вивчити можливість надання Українському козацтву права шефства над історичними територіями та об'єктами: о. Хортиця, Трахтемирів, Межигірський та Видубницький монастир, с. Германівка Київської області, о. Жуків на Дніпрі (м. Київ), Манявський скит (Івано-Франківська) область; упорядкувати могили і поховання, споруди, пам'ятки, пов'язані з історією Українського козацтва; розробити програму відродження та розвитку національного заповідника Українського козацтва "Хортиця"; створити меморіальний комплекс Гетьмана України Івана Виговського в с. Вигови Житомирської області; упорядкувати території та відремонтувати будівлі колишніх Микитинської, Підпільненської, Чортомлицької, Кам'янської та Олешківської січей, Інгульської, Прогнойської та Кінбурської паланок.
Харківщина міцно пов'язана з високою козацької традицією українського народу: багато слобідських міст були центрами полків (Харків, Ізюм) та сотен (Валки, Коломак, Люботин та інші), на Слобожанщині перебували славні гетьмани (Яків Остряниця, Іван Самойлович, Іван Мазепа), ватажки та кошові (Іван Півторакожуха, Іван Сірко); найдавніша з нерухомих історичних пам'яток харківського козацтва відноситься до кінця XVII ст. (зокрема, Покровська церква 1689 р.); сузір'я талановитих українських вчених, письменників, митців (філолог І. Срезневський, історики М. Костомаров, Д. Яворницький, Д. Багалій, художники І. Рєпін, С. Васильківський та інші вітчизняні діячі культури) досліджували на Харківщині історію українського козацтва. Отже, збереження і відродження козацьких традицій на Харківщині є важливою справою вагомого іміджу та престижу цього регіону не лише в Україні, а й в усьому світі.