Конференція, присвячена 100-річчю XII Археологічного з’їзду
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Початком фотографії в Харкові прийнято вважати 1851 рік, коли в місті був відкритий ювеліром Зайцевим перший фотосалон.
Пізніше з'явилися фотосалони, власниками яких були представники різних соціальних станів:
- Сучков Михайло, який отримав дозвіл на відкриття фотосалону в 1876 р. - був харківським цеховим;
- Овчинніков Михайло Іванович (дозвіл 1881 p.), міщанин;
- Ясевич, Дурново, Іваницький - були дворянами.
Практикували в нашому місті й іноземці:
- Більдт Юлій Карлович - фотограф Харківського Імператорського університету був підданим Прусії;
- Гленцтнер - німець за походженням.
Фотоальбоми к. XIX - поч. XX ст. часто присвячувались відкриттям або ювілеям промислових підприємств, банків, навчальних закладів. В колекції ХІМ зберігаються альбоми того часу: "Харківський Земельний банк 1871-1906 рр." (фотографія Де Л'амітьє); ювілейний альбом "Харківський технологічний інститут імператора Олександра III, 1885-1910 рр."; "Інститут імператриці Марії Федорівни. Випуск вихованок 1914 р. (фотографія М.Я. Лящинського)", що є цікавим матеріалом для дослідників, з якого можна "зчитувати" найрізноманітнішу інформацію. А також унікальний альбом першої в світі виставки охорони природи, яка відбувалась в нашому місті: "Виставка охорони природи Харківського товариства любителів природи. 1913-1914 рр.".
Поступово фотографія міцно входить в життя харків'ян. Фотографією починають займатися всі хто бажає, і вже 1891 року в місті виникає товариство фотографів-любителів.
Бурхливий розвиток фотографії припадає на початок XX ст. В Харкові це співпадає з організацією та проведенням XII Археологічного з'їзду. В зв'язку з цією подією значно активізувалась популяризаторська та видавницька діяльність, в якій максимально використовувались фотоілюстрації, видове фото.
Завскладом Харківського губернського земства А.Н. Гусєв видав і присвятив XII Археологічному з'їзду історико-довідковий путівник "Харків. Його минуле й сучасне з додаванням знімків". (Комітетом з влаштування з'їзду було придбано у автора 100-150 примірників для роздачі депутатам). Він же (Гусєв) видав до з'їзду і пожертвував комітету серію листівок з видами Харкова. На жаль імена фотографів-авторів сюжетів і композицій лишились "за кадром".
До відкриття з'їзду був зібраний величезний матеріал, який експонувався на виставці з'їзду. П'ять з восьми її розділів містили величезну кількість фотографій. Членом комітету з влаштування з'їзду професором Є.К. Редіним була складена колекція фотографій з церковних старожитностей Харківської губернії, всього в цьому розділі було подано більше 650 фотографій. В розділі етнографії - близько 700, археології - близько 120. Але всі вони служили доповненням до виставки предметів.
Однак, в розділі історичних старожитностей фотографії складали спеціальну частину виставки. Сюди входили фотографії з видами Харкова, зняті зі старовинних гравюр, і зібрання рідкісних фотографічних знімків з видів Харкова, зняте з натури із експонатів колекції професора Багалія. Д.І. Багалію належала унікальна, на той час, колекція негативів з видами Харкова середини XIX ст., які використовувались ним не лише на виставці з'їзду, але і для ілюстрації "Історії Харкова за 250 років його існування". 24 негативи із зображенням ледве впізнаного, але дивовижно чарівного Харкова:
- вид Харкова з Холодної гори;
- стара Миколаївська церква (була розібрана 1886 p.);
- стара Благовіщенська церква;
- Інститут шляхетних дівчат;
- пожежа Дворянського зібрання;
- прибуття першого потяга в Харків;
- Катеринославська і Сумська, Московська і Міщанська вулиці та інші види міста.
Автором цих негативів і фотографій, які зафіксували вулиці і площі Харкова, його архітектурні ансамблі, був B.C. Досєкін.
Але особливе місце в історії розвитку фотографії на Харківщині належало Альфреду Костянтиновичу Федецькому - видатному фотографу-художнику (закінчив художню академію у Відні), неперевершеному майстру фотопортрета (в ХІМ: фото арх. О.М. Бекетова; парний Х.О. та Х.Д. Алчевських), який став першим в Україні оператором хронікально-документальних фільмів, а також був одним з перших фотографів, які проводили перші досліди з кольоровою фотографією.
Провідне ж місце в списку фотолітописців Харківщини безумовно належить Олексію Михайловичу Іваницькому, дворянинові, який присвятив фотографії все своє життя. Спочатку він був учнем в студії Гленцтнера, потім, після стажування в Берліні отримав дозвіл (1882 р.) на відкриття власного салона на Катеринославській.
Іваницький володів різними жанрами фотографії. Це портрет і пейзаж, видові фотографії і колажі. Він був учасником і лауреатом багатьох Російських та міжнародних виставок, придворним фотографом Олександра III та Миколи II.
Багато робіт Іваницького були просто унікальними: катастрофа Царського потяга в Борках, альбом до 100-річчя Харківського імператорського університету, альбом "Види Харкова", портретна галерея видатних діячів Харкова. Ці роботи і зараз складають значну частину колекції ХІМ. Роботи Іваницького так само, як і роботи Досєкіна використовувалися Багалієм в його працях, присвячених історії Харкова.
Розглядаючи сьогодні фотографії другої половини XIX ст., початку XX ст., ілюстровані видання з історії нашого краю, щоразу переконуєшся в величезному значенні праці добре або маловідомих фотолітописців Харківщини, які дозволяють нам знаходити все нові аспекти для вивчення їхньої спадщини, прослідкувати нові моменти в розвитку фотомайстерності на Харківщині.