Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Музейні етнокультурні цінності України за кордоном

Конференція, присвячена 100-річчю XII Археологічного з’їзду

Музиченко Я.С. Я.С.

Тези наукових доповідей (повідомлень)

У роки бездержавності з музеїв України було вилучено і вивезено за кордон (передусім, до Росії, Польщі, Німеччини) значну кількість етнокультурних цінностей. У період І світової війни відбулась перша масова кампанія з переміщення музейних цінностей з України до Росії. Так, у 1915 році з Історичного музею Києва було евакуйовано до Історичного музею в Москві 6500 найбільш цінних експонатів з срібла, порцеляни, скла; 3000 з них у 20-і рр. було повернено до Києва.

З 1920 по 1941 роки найбільшими акціями з вивозу українських цінностей до Росії були кампанії з продажу культурних цінностей за кордон 1920-21 та 1928 років. Частина з вилучених цінностей справді була продана за кордон, інша частина залишилася в Держсховищі СРСР і згодом була передана до музеїв РФ. Імовірно, що саме в Гохрані або в міському Державному історичному музеї зберігаються: бандура Івана Мазепи, архівні матеріали та стародруки з колекції Тарановського, величезна кількість церковних цінностей з України.

Загальновизнано, що дві третини усіх культурних втрат колишнього СРСР у II світовій війні складають втрати України. На початку 90-х рр. за віднайденими архівними документами вияснено, що втрати лише 21 музею України складають 283728 одиниці зберігання. Обставини й причини переміщення українських етнокультурних цінностей під час II світової війни до Німеччини і Росії були різними. Це, насамперед, евакуація; виведення цінностей з України до Німеччини під час тимчасової окупації; переправлення до США; вивезення емігрантами.

Евакуація українських музеїв під час II світової війни до Росії - питання, досі досліджене не повно. Відомо, що доля музеїв центральної та східної України визначалася в Москві. Рятувати цінності не встигали, насамперед вивозили речі з коштовних металів, партійні архіви. В тил було вивезено експонати з незначної кількості українських музеїв - 22 (26) з 174, що складає 12 відсотків загальної кількості музеїв. Повного обліку евакуйованих цінностей не було проведено, до того ж було втрачено більшість списків експонатів, вивезених в евакуацію.

У період нацистської окупації України спеціальне відомство - Айнзацштаб, займалося реєстрацією культурних цінностей музеїв, бібліотек, архівів та церковних канцелярій. Внаслідок його діяльності з України до пунктів збору культурних цінностей у Польщі та Німеччині нацисти перевезли значну кількість пам'яток української етнокультури.

У 1943 році радянська Надзвичайна державна комісія створила Бюро експертизи, яке спільно з уповноваженими особливого комітету РНК СРСР по Німеччині провадила відбір художніх та історичних цінностей для натурального відшкодування збитків, завданих СРСР. Більшість з відібраних тоді цінностей (серед них і ті, що належать Україні) зберігається в спецфондах Ермітажу, Музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, Державного історичного музею (Москва), Міністерстві фінансів Міністерстві оборони, Архівному управлінні та ін., а також у Академії наук (нині РФ).

У повоєнні роки, до 1991 року з України, не зважаючи на фіктивні закони УРСР до музеїв та наукових інституцій Росії було переміщено деяку кількість етнокультурних цінностей з українських музеїв. Усі вони потребують обліку та дослідження, включення до наукового і культурного обігу Української держави.