Конференція, присвячена 100-річчю XII Археологічного з’їзду
Тези наукових доповідей (повідомлень)
ХIIАрхеологічний з'їзд дав масу досліджень а історії Слобожанщини. Було зібрано унікальні колекції із археології, етнографії, церковної старовини, зроблена також перша спроба вивчення нерухомих пам'яток краю.
Сьогодні, продовжуючи традиції вчених та краєзнавців минулого століття, особливу увагу слід звернути на виявлення, вивчення та державний облік нерухомих пам'яток культури Харківщини. У різні часи вони руйнувалися в результаті взаємодії як об'єктивних причин, так і суб'єктивних факторів. Багато культурних надбань загинуло у 30-і роки XX ст. через нігілістичне відношення до історії, а також було зруйновано в роки Великої Вітчизняної війни. Окремі пам'ятки без належного контролю використовувалися у господарських потребах, що привело до їх часткового або повного руйнування. Для збереження пам'яток часто бракувало коштів, матеріалів, фахівців, не вистачало бережливого відношення до історичної спадщини в цілому.
Вивчення, охорона, збереження та використання пам'яток єважливим напрямком державної політики України. Закон "Про охорону культурної спадщини" регулює правові, організаційні, соціальні таекономічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь. Цим завданням також певною мірою відповідали і підготовка та видання багатотомного Зводу пам'яток історії та культури України, яка здійснюється на основі урядових рішень з 1982 р.
Уже накоплений досвід роботи над Зводом пам'яток культури Харківської області показав, що далеко не всі об'єкти, які мають історичну та культурну цінність, виявлені і знаходяться під охороною держави. На жаль, майже не збереглося пам'яток козацької доби, а також, тих, що розповіли б нам сьогодні про діяльність на Слобожанщині дореволюційної інтелігенції (повітових та земських лікарів, вчителів), народних умільців, дворянства та духовенства, які внесли позитивний вклад у розвиток освіти і культури краю. Не знайшла свого відображення у пам'ятках і така специфічна форма національно-визвольної боротьби на Україні, як громадський рух 60-80-х рр. XIX ст. Практично не виявлені меморіальні будинки та пам'ятні місця, пов'язані з життям та діяльністю М. Драгоманова, М. Костомарова та ін. представників національно-визвольного руху України, котрі відігравали значну роль у формуванні суспільної свідомості українського народу. Потребують ретельного дослідження пам'ятки, які висвітлюють діяльність у 70-80-х рр. XIX ст. народницьких організацій у м. Харкові, а також партій і угруповань, які брали активну участь у політичному житті України в к. XIX - поч. XX ст. Це "Українська соціал-демократична партія", "Революційна українська партія", "Товариство українських поступовців", "Спілка" та ін. (раніше до їхньої діяльності відносилися поверхово і упереджено).
У зв'язку з переосмисленням подій радянської доби в Україні, зокрема періоду 20 - поч. 50-х рр., що був позначений у суспільному житті гострими суперечностями, трагічними подіями, деформаціями ідеологічного та економічного характеру, породженими адміністративно-командними методами тоталітарного режиму, що призвело до страшних голодоморів у 1921-1923 рр., 1929-1933 рр., 1946-1947 рр., повинні бути виявлені і взяті на державний облік та охорону могили безвинних жертв тих часів.
При висвітленні історії Великої Вітчизняної війни потрібно звернути увагу на пам'ятки, пов'язані з подіями, які ще не повністю вивчені (наприклад, початок війни, Барвінківсько-Лозівська операція та ін.).
Цікавими об'єктами культурно-історичної спадщини республіки є 12 міст та 4 селища міського типу Харківщини, що зберегли повністю або частково історичний ареал і занесені до Списку історичних населених місць України (міста Харків, Балаклея, Богодухів, Валки, Вовчанськ, Зміїв, Ізюм, Красноград, Куп'янськ, Люботин, Мерефа, Чугуїв, селища міського типу й Золочів, Краснокутськ, Кегичівка, Шарівка). Ці пам'ятки потребують ґрунтовного вивчення і обов'язкового включення до тому Зводу.
Дослідження знов виявлених об'єктів, що мають історичну та культурну цінність і доповнення ними Харківського тому Зводу пам'яток культури стане вагомим внеском у загальнодержавну справу збереження та популяризації культурно-історичної спадщини України.