Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Діяльність позашкільних закладів освіти у сфері охорони культурної спадщини: проблеми співробітництва

Конференція, присвячена 100-річчю XII Археологічного з’їзду

Чижова Юлія Олександрівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Однією з головних задач освітніх закладів різних напрямів є патріотичне виховання дітей та учнівської молоді. Актуальність вирішення подібних проблем значно зростає на початкових етапах розбудови держави, коли, в умовах переоцінки характеристики багатьох історичних подій та постатей, вибір нових моральних цінностей та орієнтирів повинен, з одного боку, відповідати нагальним потребам оновленого суспільства, з іншого - знаходити відгук у свідомості підростаючого покоління, дуже чутливих до найменших проявів фальші та заяложених штампів традиційної пропагандистської агітації.

Значна роль у реалізації подібних програм відводиться сучасним позашкільним навчальним закладам освіти - Палацам дитячої таюнацької творчості, дитячим Палацам культури, клубам, об'єднанням за інтересами тощо, в структурі яких гуртки туристично-краєзнавчого профілю відповідають за вирішення саме цих задач. Залучення учнівської молоді до активної участі у роботі різноманітних гуртків є ефективною формою історичної освіти, вихованні підростаючого покоління, формування у гуртківцях почуття відповідальності, бережливого ставлення до культурної спадщини рідного краю.

Вирішенню цих проблем значною мірою підпорядкована і діяльність археологічних гуртків, де на заняттях вихованці оволодівають не тільки теоретичними основами курсу, а й знайомляться з практичними навичками професії під час походів, екскурсій, роботи у складі археологічних експедицій.

Разом з тим, прийняття останнім часом ряду правових документів, що регламентують проведення археологічних досліджень на території України (насамперед, це Закон про охорону культурної спадщини від 8 червня 2000 р., постанова Кабінету міністрів України № 316 від 13 березня 2002 р. тощо), вимагають переглянути та скоординувати діяльність державних закладів, причетних до означеної сфери.

Загальну характеристику змін, що сталася у правовому полі, можна визначити, як посилення контролю з боку держави за археологічними дослідженнями усіх категорій (розвідки, розкопки). Зросла роль Дозволів на проведення археологічних робіт, що видаються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини і в яких регламентуються вид, обсяг та термін проведення робіт, аргументуються доцільність їх проведення, визначається установа для передачі на зберігання рухомих предметів тощо.

У зв'язку з тим, що заклади позашкільної освіти не входять до переліку установ, що можуть бути як суб'єктами самостійних археологічних досліджень, так і місцем зберігання для отриманих знахідок, зростає необхідність у координації співробітництва з профільними закладами, що проводять подібні дослідження на території нашої області - насамперед, національним університетом ім. В.Н. Каразіна та Історичним музеєм.

Традиційною та найбільш розповсюдженою сферою співробітництва є участь археологічних загонів школярів у роботі "дорослих" археологічних експедицій. Подібна співпраця, як правило, взаємовигідна - школярі отримують практичні навички польової археології, мають змогу безпосередньо приторкнутися до так званої "сивої давнини", археологи ж, працюючи останнім часом в умовах недостатнього фінансування, отримують допоміжну робочу силу, яку можна ефективно використовувати як на початкових етапах роботи (закладення розкопів), так і на завершальній стадії (рекультивація ділянки по закінченню розкопок). Позитивним прикладом такого співробітництва може бути участь археологічних загонів МДПК та гімназії № 45 у складі археологічної експедиції ХІМу при дослідженні катакомбного могильника салтівської культури біля с. Верхній Салтів Вовчанського району на протязі уже трьох польових сезонів.

Недостатньою мірою використовується потенціал співробітництва при проведенні археологічних розвідок. Візуальне обстеження поселень, що займають значну за площею ділянку (від кількох до декількох гектарів), за умови суцільного огляду, потребує значного часу. При цьому, слід визначити, що збір підйомного матеріалу не потребує високої кваліфікації. Залучення до розвідок 10-15 школярів прискорить виконання роботи, що, в свою чергу, дозволить зекономити значну частину державних коштів. Особливої актуальності подібний напрям роботи набуває при проведенні інвентаризації пам'яток археології, а також при підготовці матеріалів для написання Зводу пам'яток. Ефективність такої роботи підтверджує досвід одного з найвідоміших краєзнавців-аматорів давньої історії Слобожанщини М.В. Сібільова, який широко залучав школярів до проведення своїх розвідок. Апробація цього напряму робіт загоном МДПК при проведенні інвентаризації пам'яток Валківського району восени 2001 року дала блискучі результати.

Як новий, але перспективний напрям співробітництва можна запропонувати залучення гуртківців для робіт з інвентаризації археологічних фондів музею, серед яких налічується декілька десятків колекцій, що складають матеріали розвідок. Як правило, це виключно фрагменти глиняного посуду, опис яких для фахівців є монотонною та непривабливою роботою. Разом з тим, найбільш здібні гуртківці третього року навчання під керівництвом досвідченого співробітника музею могли б з успіхом виконати ввесь перелік необхідних робіт, результати яких знадобилися б згодом при написанні наукових праць для МАНу.

Слід зауважити, що тут окреслені лише загальні напрями співробітництва освітніх закладів з науковими та музейними установами. Активна робота з цих напрямків відкриє нові можливості, нові горизонти, і, без сумніву, приведе до позитивних результатів для всіх його учасників.