Досвід та аналіз роботи технічних засобів у експозиційній роботі ХІМ

Технічні засоби в роботі сучасного музею займають важливе місце. Провідні музеї світу витрачають великі суми на оснащення своїх експозицій різноманітним обладнанням, за допомогою якого можна донести до відвідувача максимальну кількість інформації. Сучасні технології дозволяють всебічно показувати рідкісні предмети, які з низки причин не можуть бути експоновані у традиційний спосіб, ознайомлювати широкий загал з результатами науково-дослідної роботи музею по відтворенню подій і обставин минулого у доступній формі макетів, аудіо, відео-реконструкцій.

Мета даної роботи – показати та проаналізувати роботу відділу технічних засобів, окреслити перспективи його розвитку.

До 1991 р. технічні засоби Харківського історичного музею (далі – ХІМ) являли собою продукцію вітчизняних підприємств. Це були касетні магнітофони «Весна», телевізори «Березка Ц 208», відеомагнітофони «Електроніка ВМ 12», які використовувались для доповнення експозиційного ряду стаціонарних та пересувних виставок (присвячених подіям з життя СРСР, з’їздам КПРС, партконференціям), на експозиціях, присвячених героїчним сторінкам Великої Вітчизняної війни (спогади ветеранів, очевидців подій окупації та визволення від нацистських загарбників). Ці засоби, які і досі знаходяться в розпорядженні відділу, вже не відповідають технічному рівню, необхідному для створення сучасної експозиції. Однак часто невідповідне технічне оснащення матеріальної бази ХІМ компенсувалося ентузіазмом співробітників. Наприклад, для створення технічного забезпечення виставки «Таємничі скарби» (1992) співробітниками відділу, спільно з автором виставки Великою Л. П., проведена робота, наслідком якої став монтаж та подальше використання світломузичної апаратури, також для звукового забезпечення змонтували та записали аудіодорожки. Під час роботи регулярно  використовувалися слайдпроектори; частину слайдів, які демонструвалися на виставці, виготовили співробітники відділу технічних засобів.

Технічні можливості відділу збільшилися з появою в 1993 р. в ХІМ нової апаратури: відеомагнітофонів Funai та відеокамери Panasonic. Зокрема на виставці голограм «Арсенал» (1995 р.) використано змонтований співробітниками музею відеофільм, який розповідає про виникнення, історію та використання холодної зброї в Х – ХІХ сторіччях. В подальшому ці напрацювання в царині використання апаратури використовувалися на багатьох стаціонарних та пересувних виставках в Харківському історичному музеї. В співпраці з однією з телекомпаній Харкова в 1993 р. створено відеофільм на етнографічну тематику, який в потім неодноразово демонструвався на виставках ХІМ. На стаціонарній виставці «Харьков в 1941 – 43 гг.» співробітниками відділу проводилася робота по монтажу та використанню аудіо та відеоапаратури; застосування даної техніки суттєво розширило межі ознайомлення відвідувачів з маловідомими подіями Великої Вітчизняної війни. 

Одним з структурних підрозділів відділу технічних засобів була голографічна лабораторія. Її створили завдяки зусиллям адміністрації музею. В 1985 – 1986 рр. велику підтримку в створенні даної лабораторії надав депутат Верховної Ради СРСР, колишній харків’янин, поет Євген Євтушенко. Одночасно аналогічна лабораторія почала працювати у Львові.

На базі голографічної лабораторії співробітниками відділу створено декілька стаціонарних виставок: «Об орденах, о доблести, о славе!» (1993), «Слава казацкая» (1994), «Арсенал» (1995), в яких технічні можливості співпрацювали з нестандартними підходами та оригінальним інженерним рішенням запропонованого завдання. Виставки надавали можливість відвідувачам не тільки ознайомитися з музейними експонатами, але і завдяки сучасній техніці побачити тривимірне зображення предмета при його фактичній відсутності. Розширенням експозиційного ряду голографічних знімків на виставці «Арсенал» співробітниками відділу створено в центральній частині експозиції так званий Універсальний Голографічний виставочний комплекс (УГВК). Він складався з 3-х призматичних секцій, що надали ефект збільшення кількості музейних предметів, використаних на виставці 3 рази.

Принцип роботи голографічного зображення дозволяв активне ви користування  їх не тільки як частину стаціонарних виставок, але і як наочний посібник, оглядовий матеріал, що паралельно використовувався музейними співробітниками  під час виїзних виставок.

В період 1996 – 1998 рр. співробітниками відділу технічних засобів успішно розроблена та випробувана технологія створення голографічних пластин, яка не вимагала застосування срібла. Її основою стали методи використання желатинних емульсій. Подібна технологія дозволяла при роботі з музейними предметами обходитися без імпортованих з Російської Федерації спеціальних скляних пластин, які на той час дуже дорого коштували, а в Україні не вироблялися. В період з 1998 по 2001 рік співробітники відділу працювали не тільки над створенням власних виставок, але і приймали участь в міжнародному фестивалі «Интермузей». Експоновані голограми викликали у відвідувачів значну зацікавленість.

Значна частина відеороликів, які використовувались на виїзних виставках ХІМ в 1998 – 2002 рр. змонтована та озвучена працівниками музею, за активної участі співробітників відділу науково-технічних засобів. Мета використання цих відеоматеріалів полягала в розширеному ознайомленні відвідувачів з історією Харкова та колекцією Харківського історичного музею. У цей період працівники відділу також  брали активну участь в створенні рекламної продукції музею (буклети, календарі).

Разом з тим, на виставках, присвячених техніці, наприклад, «Электронное Рождество – 2000» демонструвалися не тільки розробки відділу (відеофільми, голограми), але й експонати з фондів музею, що показують розвиток техніки та технологій (радіоприймачі, патефони, механічні рахівниці та ін.).

На даний момент методи фіксації музейних колекцій за допомогою цифрових фотоапаратів або планшетних сканерів, що вже стали традиційними, мають низку недоліків, які іноді не дозволяють отримувати електронні копії цінних оригіналів. Основні недоліки планшетних сканерів наступні: не забезпечується збереження матеріалів у процесі сканування, дуже низька швидкість, неточна передача кольору, контактне сканування, потужні  системи освітлення з сильним інфрачервоним випромінюванням. В той час як сучасні технології дозволяють використовувати для сканування рідкісних книг та документів безконтактний сканер ЕЛАР План Скан, якого ХІМ на сьогодні не має.

Взагалі застосування сучасних якісних електронних технологій  забезпечує вирішення широкого спектру актуальних задач в різноманітних сферах діяльності музею:

·        музейні інформаційно – пошукові системи;

·        створення електронних колекцій та каталогів;

·        віртуальні експозиції;

·        створення сайту музею;

Останнім часом музею  вдалося суттєво збільшити і оновити технічну базу, придбано низку потужних комп’ютерів, відеокамеру JVC, фотоапарат  CANON. Саме за допомогою цього сучасного цифрового обладнання, використовуючи напрацювання попередніх часів співробітниками музею створено цілу низку відеоматеріалів, які популяризують історію Слобідського краю в цілому, та колекцію Харківського історичного музею зокрема.Так, популярність серед відвідувачів музею отримала фото презентація «Стрілецька зброя першої половини ХХ сторіччя», яка повністю виготовлена на експонатурній базі ХІМ та демонструється за допомогою плазмової демонстраційної системи «Samsung». Відеоматеріали створені на основі музейних колекцій активно використовуються співробітниками музею як допоміжний матеріал при проведенні виїзних виставок.  В подальшому в роботі відділу планується створення єдиного центру управління мережею технічних засобів розташованих в експозиційних залах стаціонарних виставок.