Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Нагороджування людей за їх досягнення перед вітчизною відбувалось ще за давніх часів. Наприклад, вже у 9-11ст. російські князі нагороджували військових золотими гривнями, золотими ланцюжками, хрестами, зброєю, латами тощо. Потім стали нагороджувати землею, маєтками, дорогоцінностями, шубами, кафтанами, кубками, чинами, орденами, селянами. Наприкінці ХІХ ст. у Росії існувала досить широка система нагородження. Засновником системи нагородження у Російської імперії вважають Петра І, який запровадив три ордена і створив систему нагороджень. У 1698 р., першим був запроваджений орден Андрія Первозваного яким нагороджували цим орденом за військові досягнення і державну службу; у 1714році - орден Катерини (або орден «Освобождения»), для нагородження осіб царської родини або наближених до царського двору; у 1725р. - орден Олександра Невського для нагородження представників вищого генералітету. Потім був запроваджений орден Георгія Победоносця (1769р.) для нагородження генералів, адміралів і офіцерів. Орден Володимира був запроваджений у 1782р., яким нагороджували генералів, адміралів і офіцерів, чиновників. [1, с.23]
Після закінчення Великої Вітчизняної війни першочерговим завданням було відбудова зруйнованої держави у 1941-1945р.р. Тяжким наслідком війни стало скорочення чисельності трудових ресурсів, особливо кваліфікованих кадрів. Величезні матеріальні втрати були вражаючи: по всій державі зруйновано більш 1710 міст і містечок (на території України 714 міст і містечок ) , 70 тис. сіл. Загальний збиток налічував понад 2,6 трлн. руб., матеріальні втрати тільки України дорівнювали 100 мільярдам доларів за даними УІНРРА. Київ знищено на 85%, Харків – 70%. Втрати в економіці: знищено більше як 16 тис. промислових підприємств, 28 тис. колгоспів та 870 радгоспів. Для виведення республіки з цього катастрофічного стану четвертим п’ятирічним планом 1946-1950р.р. для України було передбачено 20,7% загальносоюзних капіталовкладень. Значна їх частина була спрямована у вугільну промисловість. Погіршилась і демографічна ситуація. Тільки на території України протягом січня 1941-липня 1946р.р. населення зменшилось більш як на 9 млн. чоловік.
До кінця 40-х р. р. було відновлено довоєнний рівень промислового виробництва у вартісних показниках. За фізичним обсягом рівня виробництва 1940р. вдалось досягти лише в середині 50-х р. р.
Президія Верховної Ради видала низку Наказів щодо присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці и нагородження орденами і медалями СРСР за конкретні трудові показники. Також в найбільш важливих галузях народного господарства Наказами вводились нагородження орденами і медалями СРСР деяких категорій працюючих за вислугу років. Нововведення в системі нагородження Радянського Союзу було створено для підтримки та стимуляції труда радянського народу на найбільш важливих ділянках роботи по відновленню і розвитку народного господарства, скорочення текучості кадрів і закріплення кваліфікованих кадрів в різних галузях промисловості, науки, народної освіти. Все це відіграло важливу роль у розвитку та відновленні народного господарства Радянського Союзу. Завдячуючи сумлінній праці народу, четвертий п’ятирічний план (1946-1959р.р.) був виконаний у промисловості достроково, за чотири роки і три місяці, а валова продукція промисловості у 1950р. перевищила довоєнний рівень на 73%, замість встановлені планом 48%. У наступні роки Радянської влади система нагородження стрімко розвивалася.
Колекція музею досить широко представлена нагородами радянського періоду за трудові досягнення, і складає понад 135 медалей.
Хоча Орден «ТрудовогоКрасного Знамени УССР» відноситься до нагороди за військову доблесть, його затвердження стало початком радянської фалеристики і створення радянськими республіками своїх нагород. Історія Ордена «ТрудовогоКрасного Знамени УССР» розпочалась з постанови VВсеукраїнського з’їзду Ради який відбувався з 25 лютого – 3 березня 1921р. у Харкові. І затверджений він був Президією ВУЦВК від 20 квітня 1922р. В колекції музею зберігається один екземпляр Ордена «ТрудовогоКрасного Знамени УССР», яким був нагороджений у 1922р. Якуба П. С., робітник заводу «Серп и молот» у Харкові.
Орден «Трудовое Красное Знамя» затверджений Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 вересня 1928р. Цією ж постановою затверджений Статут ордена. Далі в статут вносились зміни Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 травня 1936р. і Наказами Президії Верховної Ради СРСР від 19 червня 1943р. і 16 грудня 1947р. [4, с. 30] Нагороджували орденом як окремих людей, так і заклади, підприємства, колективи. Першими, нагородженими орденом«Трудовое Красное Знамя», стали механіки Військово-Повітряних Сил Радянської армії Федотов В., Шлагін А. і Квятковський М., за активну участь в рятувальній експедиції з розшуку дирижабля «Италия». Перший колектив, який був нагороджений цим орденом, став колектив Кіровського заводу в Ленінграді. Вже у 1977р. нагороджених орденом «Трудовое Красное Знамя» було більше 1 млн. чоловік. У колекції зберігається 22 екземпляра ордена, одними з нагороджених були Рубін П. Г. заслужений діяч науки і техніки, та Проскура Г.Ф., завідувач кафедри Харківського політехнічного інституту.
Орден «ЗнакПочета» запроваджений Постановою ЦВК СРСР від 25 листопада 1935р., постанова була доповнена Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 19 червня 1943р. Нагороджували орденом як окремих людей, так і колективи за високі показники у промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в торгівлі, за особливе досягнення в науково-дослідницькій, культурній і спортивній діяльності. [4, с. 30] Першим нагородженим цим орденом у 1935р. був голова колгоспу «Батыр», Янгіюльського району Ташкентської області Артикбай Тилябаєв за трудовий героїзм і успіхи в підняття вражаю бавовни. Перший колектив, який був відзначений цією нагородою, був мартенівський цех №2 Макіївського металургійного заводу ім. Кірова. Колектив був нагороджений за перевиконання плану. Було нагороджено орденом «Знак Почета» понад 1 млн. чоловік. У колекції зберігається 13 екземплярів, одними з нагороджених були Чіріков Н.Г., кадровий машиніст депо Основа ім. Кірова м. Харкова, Шевчук Н.В. старший майстер Харківського станкозавода №8932.
Медалі «Затрудовуюдоблесть» і «Затрудовое отличие» затверджені Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 27 грудня 1938р. Цим же наказом затверджено положення про медалі та їх опис, потім в положення медалей були занесені зміни у 1943р. і 1947р. [2, с.116-118] Медалями нагороджували робочих, колгоспників, службовців, інженерно-технічних, робітників транспорту, будівництва, торгових і кооперативних організацій, культурних та наукових закладів, які показали сумлінну працю, високі показники у розвитку науки, техніки, культури, промисловості, сільському господарстві. Медалями «Затрудовуюдоблесть» і «Затрудовое отличие»було нагороджено більше 2 млн. чоловік. Медалі «За трудовую доблесть» у колекції зберігається дванадцять екземплярів, одними з нагороджених були Плавська Є. А., учасниця 1-го з’їзду Ради України, голова ЦК Червоного Хреста, Ніконоров І.Н., учасник соціалістичного будівництва на Україні. Медалі «Затрудовое отличие» у колекції зберігається 4 екземпляра, одними з нагороджених були Гуськов П.В., кадровий робітник Харківського паровозобудівного заводу, Зуєв М.В., учасник бойового підпілля на Харківщині у 1918р.
Медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945» була запроваджена Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 6 червня 1945р. Цим же Наказом затверджено Положення про медаль та її опис. [2, с.190] Нагороджували цією медаллю: робітничий, інженерно-технічний персонал та службовців промисловості і транспорту; колгоспників і спеціалістів сільського господарства; робітників науки, техніки, мистецтва та літератури; робітників радянських, партійних, профспілкових та інших громадських організацій, які забезпечили своєю самовідданою працею перемогу Радянського Союзу над Німеччиною у Великій Вітчизняної війні (1941-1945р.р.). Всього було нагороджено медаллю «За доблестный труд в великой отечественной войне 1941-1945» майже 16100 тис. чоловік. Ця медаль у колекції представлена сорока сьома екземплярами, нею були нагороджені Єрохіна М.С., заслужений вчитель УРСР, Соболь Д.Н., заслужений діяч УРСР.
Медаль «Завосстановление угольныхшахтДонбасса» затверджена Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 10 вересня 1947р., цим же наказом затверджено положення про медаль та її опис (в яке було внесено доповнення від 23 червня 1951р.). Відновлення Донбасу після визволення було однією з народногосподарської задачі першочергової важливості. Нагороджували медаллю: робітників, інженерно-технічних і господарських робітників і службовців підприємств та закладів Міністерства вугільної промисловості західних районів СРСР і Міністерства будівництва паливних підприємств, які приймали участь у роботах по відновленню вугільної промисловості Донбасу протягом одного року. Усього медаллю «Завосстановление угольныхшахтДонбасса» було нагороджено понад 46 тис. чоловік. У колекції музею сім екземплярів, одними з нагороджених були Маруда Д.І. за сумлінну працю, високі виробничі показники та заслугу по відновленню вугільної промисловості Донбасса, Приполко К.М., кадровий робітник Харківського заводу «Свет Шахтера».
Медаль «Завосстановление предприятий черной металлургии юга» затверджена Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1948р., цим же Наказом затверджено Положення про медаль та її опис. [3, с.106] Положення про медаль було доповнено Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 23 червня 1951р. Відновлення підприємств чорної металургії на півдні Держави стала однією з найважливіших народногосподарських задач, вирішення яких розпочалось відразу після визволення цих районів від фашистських загарбників. Цією медаллю нагороджували: робітників, службовців, інженерно-технічних і господарських робітників за видатну роботу, високі виробничі показники та заслуги у відновленні чорної металургії півдня. Медаллю «Завосстановление предприятий черной металлургииюга » було нагороджено понад 68 тис. чоловік. У колекції зберігається п’ять медалей, одними з нагороджених були Моргунов В.Ф., учасник встановлення радянської влади на Харківщині, Поляков А.О., учасник громадянської війни на Україні.
Медаль «Заосвоение целинныхземель» затверджена Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 20 жовтня 1956р. Цим же наказом затверджено положення про медаль та її опис. [3, с.108] У вересні 1953р. на Пленумі ЦК КПРС СРСР було прийнято рішення про освоєння цілини земель. На початку 1954р. сотні тисяч юнаків і дівчат виїхали в райони освоєння ціленні куди вже була спроваджена велика кількість техніки. За 1954-1956р.р. було освоєно майже 36 млн. гектарів цілинних земель. Нагороджували цією медаллю селян, робітників радгоспу, МТС, будівельних та інших організацій, членських, профспілкових і комсомольських робітників за добру роботу на освоєнні цілинних земель в районах Казахстану, Сибіру, Уралу, Поволжя та північного Кавказу, які працювали не менш ніж два роки. Всього медаллю «Заосвоение целинныхземель» було нагороджено майже 1,4млн. чоловік. У колекції зберігається п’ять екземплярів, одними з нагороджених були учасники освоєння земель Чумаченко Д.А. та Хромов І.В..
Медаль ювілейна «Задоблестныйтруд в ознаменование 100-летия со дня рождения В.И. Ленина» була запровадження Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1969 року. Нагороджували нею передових робітників, колгоспників, спеціалістів народного господарства, робітників державної служби і громадських організацій, діячів науки та культури за високі показники в ході підготовки до ленінського ювілею. Це єдина нагорода, яка після смерті нагородженого могла залишитися в його родині. У випадку втрати медалі або посвідчення нагороджений має право носити планку зі стрічкою до медалі встановленого зразка. Дублікати медалі і посвідчення не видавались. У колекції зберігається одинадцять таких медалей. Одними з нагороджених були Рубан В.К., слюсар-складальник МС-4, Тягко І.І., робітник колгоспу ім. Леніна Краснокутського району Харківської області.
Медаль «Застроительство Байкало-Амурской магистрали» затверджена Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 8 жовтня 1976р. Цим же наказом затверджено положення про медаль та її опис. [3, с.111] Медаллю нагороджували активних учасників будівництва Байкало-Амурської залізничної магістралі, залізничної лінії Тайшет-Лена, об’єктів виробничої бази житлово-громадського призначення за відмінну роботу на будівництві, висококваліфікова виконання проектно-розвідувальних робіт, на підприємствах, організаціях, закладах, які обслуговували будівництво та будівників. Нагороджувались службовці, які пропрацювали на будівництві не менш трьох років. Всього медаллю «Застроительство Байкало-Амурской магистрали» було нагороджено близько одної тисячі чоловік. В музейній колекції, нажаль, жодного екземпляра медалі немає, але є вісім значків, які належали учасникам будівництва БАМу: Ткачу Н.І. заслуженому будівельнику, та Баєвій О.М..
Медаль «Ветеран Труда» затверджена Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 18 січня 1974р. [2, с. 193]. Нагороджували цією медаллю за багаторічну сумлінну працю в народному господарстві, у сфері науки, культури, народної освіти, охорони здоров’я, в державних закладах і громадянських закладах. Нагороджувалися робітники, колгоспники, і службовці при досягненні пенсіонного віку як знак визнання їх трудових заслуг. Медаллю «Ветеран Труда» було нагороджено понад 1 млн. чоловік. У колекції зберігається вісімнадцять екземплярів, одними з нагороджених були Тамарова Н.В. народна артистка УРСР, Кожевников В.Л.,механік водій 21 танкової бригади Радянської армії.
Фалеристика у музейній колекції відіграє важливу роль, предмети можуть використовуватися у різнопланових експозиціях та виставках, як для колекційного, так і для ансамблевого показу. Радянський період представлений у колекції досить повно, і відображає досягнення народу у різних галузях: народному господарстві, науці, культурі, спорті, за військові досягнення та тощо.
Література
1. ВсеволодовИ.В.Беседыофалеристике. – М.: Наука, 1990. – 336с.
2. Колесников Г.А., Рожков А.М. Ордена имедалиСССР. – М.:Воениздат, 1978. – 310с.
3. Сборник законодательных актовогосударственных наградахСССР. – М.:Известия, 1984. – 304с.
4. Журнал «Нумізматика, фалеристика». – січень – березень. – 2002.