Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного українського вченого, академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Музейні виставки та експозиції відрізняються від історичної наукової та популярної літератури можливістю викликати у відвідувача особистісне ставлення до історії, розповісти про події історичних епох на “місцевому рівні”, на прикладі долі окремої людини, при чому земляка, людини, яка мешкала у тому ж місті, можливо, навіть на тій же вулиці, у тому ж будинку. Цей ефект досягається завдяки музейним предметам з цікавими легендами.
Ініціатива представлення Харківському історичному музею предметів старшого покоління родини належала Козирській Марині Олександрівні. З 2000 року частина цієї колекції неодноразово експонувалася на стаціонарних та позамузейних виставках Харківського історичного музею (“Світ народного майстра”, “Слобожанські візерунки” – Симферопольський обласний та Євпаторійський районний краєзнавчі музеї, “Скарби Слобідської України” – Донецький обласний краєзнавчий музей та ін.).
Родичі М.О.Козирської належать до корінних слобожан. Історія їхньої родини сягає XVIII ст.
Прабабуся здавальниці Катерина Яківна Любова (по чоловікові) жила на Курщині. Прадідусь Петро Сидоренко – герой російсько-турецької війни – за хоробрість був нагороджений Георгіївським хрестом та отримав за це дворянство.
У родині Георгія Петровича Сидоренка та Юстини Петрівни (в дівоцтві) Любової виховувалися осиротілі племінники Олексій, Марія та Валентина – діти Івана Трохимовича Обухова та Олександри Петрівни Любової.
Про кожного з членів цієї великої родини можна написати окрему книгу, адже і жили вони у цікаві, бурхливі часи на межі століть, і самі були цікавими, освіченими людьми. Так, Георгій Петрович Сидоренко – офіцер за фахом, що закінчив привілейоване Павлівське військове училище, – був людиною з тонкою, поетичною душею: займався вишиванням, цікавився літературою та театром, у нього в домі бували корифеї українського театру кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Марія Іванівна Обухова після закінчення гімназії у 1918–1919 рр. працювала вчителькою у школі Х.Д. Алчевської. А вчилися у гімназії сестри Обухови разом із сестрами Багалій.
Документи, фотографії, різноманітні побутові речі, предмети одягу та декоративно-утилітарного призначення, підручники, навчальні посібники, шкільне приладдя кін. XIX – ХХ ст. та багато інших матеріалів, переданих М.О. Козирською, – є яскравими свідченнями епохи, а нерідко – і витворами народного мистецтва.
Комплекс матеріалів родини М.О. Козирської має надзвичайну музейну та історичну цінність, оскільки предмети у доброму стані збереженності, високого рівня атрактивності, з докладною легендою (час та місце створення та побутування, авторство, належність тощо). Дані предмети чітко і наочно вміщують інформацію про життя харків’ян, культуру та побут, життєві події, культурні, виробничі, особистісні зв’язки мешканців нашого міста та краю майже за 100 років його історії.
Принагідно висловлюємо щиру подяку Марині Олександрівні за її безкорисливу багаторічну підтримку нашого музею.