Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного українського вченого, академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Музей видатного українського архітектора Володимира Заболотного окрім того, що є хранителем меморіальних речей та художніх цінностей, прагне бути інформатором та каталізатором стосунків між культурою минулого та прийдешнього. Відповідно до цієї тези музей спрямовує й організовує свою науково-освітню та науково-дослідницьку роботу згідно інтересам сучасника Якщо первісним завданням музею, а функціонує він з 1962 року, було висвітлення особи Володимира Заболотного у політичному аспекті його діяльності, то в умовах сьогодення головним завданням є меморіальне комплексне представлення здобутків ученого та інтерактивне служіння людям. Для належного розв'язання науково-експозиційних завдань послідовно комплектуються фонди, які на сьогодні складають більше 2000 тисяч експонатів тільки основного фонду. Музей має стаціонарну експозицію присвячену життєдіяльності однієї особистості, але колекційна збірка уможливлює через призму особи Заболотного репрезентувати історію міста і навіть країни. Гордість музею становлять писемні пам’ятки: архітектурні та мистецькі альбоми ХІХ – початку XX століття, енциклопедії, довідники найкращих видавництв світу, особисті документи, листи, які окрім меморіального, мають велике історичне значення як джерела з історії архітектури та мистецтвознавства. Оригінальні малюнки, креслення, проекти, макети, світлини, зразки кераміки та будівельних матеріалів, авторські меблі - це не просто експонати, це свідки наукових досягнень архітектора Заболотного й одночасно носії-інформатори окремого етапу розвитку будівельної науки Україні у 30 – 60 роках XX століття. Нарешті, музей володіє раритетними творами живопису, скульптури, декоративно – ужиткового мистецтва як митців України так і видатних майстрів світу. Художня збірка родини Заболотних яскраво репрезентує національну культуру в контексті світової культури.
Беззаперечно, головним завданням музею є висвітлення особи Заболотного, і це визначення здавалось би обмежує напрямки пошукової та експозиційної роботи, до певної міри звужує тематичні рамки поповнення фондів. Але водночас потрібно визнати той факт, що зібрані матеріали не тільки є інформаторами меморіальними, але й краєзнавчими. Насамперед приміщення музею є взірцем містечкової архітектури Переяслава початку 20 століття. Сімейні документи, меблі, килими, рушники, золоті вироби батька, родинні світлини, на яких зафіксовані батьки, сестра Варвара (по чоловіку Левицька) відома дослідниця мозаїк Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого, дружина Зінаїда (уроджена Турович ), яка також була переяславкою. Фотографії та листи гімназійних друзів, врешті світлини та акварелі краєвидів Переяслава часів юності архітектора розкривають не тільки особистість Заболотного, але й культуру народу, яка формувала його свідомість. Творчі роботи Заболотного є виключно цінним джерелом із краєзнавства. У першу чергу, такими є акварелі, на яких зафіксовані культові споруди та обпекти народного житла, вулиці міста Переяслава станом на 1928-56 роки, які на сьогодні докорінно змінили свій вигляд. Особисті проекти – креслення й малюнки архітектора по реконструкції села Карань, переяславської Спаської церкви, реставрації церкви св. Параскеви із села В’юнищі. Проекти для Переяслава в галузі декоративної архітектури: макети та малюнки по створенню пам’ятника "Трубіж-1" – монумента на честь 300 річчя Переяславської Згоди, пам’ятника гетьману Богдану.
Наступним кроком, що сприяв поповненню фондів краєзнавчими матеріалами, стало експозиційне завдання: висвітлення науково-організаційної діяльності Володимира Заболотного – президента Академії Архітектури України. Виставити для огляду лише адміністративні постанови та розпорядження, мандати та посвідчення було б досить скучно й одноманітно. Повноцінну і об'єктивну картину репрезентації даної теми забезпечили різноманітні видання, редаговані Заболотним, проекти, креслення, макети творчої майстерні зодчого. Музей придбав малюнки архітектурних пам’яток виконані учнями та колегами Заболотного, які зафіксували розвиток архітектурного мистецтва України і Переяслава зокрема. Послідовне комплектування мистецьких творів, які їм належали, уможливили розкриття багатьох питань з історії розвитку архітектури міста. Таким чином, за першим колом колекції стало утворюватись нове, індивідуальне, неповторне за підбором оригінальних експонатів.
І хоча на початковій стадії науково-пошукової роботи не ставилося на меті комплектування фондів матеріалами з історії міста, але знайдені писемні та речові пам’ятки одночасно виступили інформаторами, як меморіальними так і краєзнавчими. На сучасному етапі своєї наукової роботи музей стає центром із вивчення не тільки творчих здобутків архітектора, але й інших осіб, чия діяльність тим чи іншим чином пов’язана із Заболотним, архітектурними об'єктами міста, його архітектурною спадщиною і, нарешті, діяльністю самого музею. Адже музей, завдяки первісним експонатам, має можливість детально представити місто, людський фактор міста, зв’язки Заболотного з переяславцями, друзями, рідними. Формування банку даних краєзнавчого характеру стає важливою часткою наукової роботи меморіального музею. Потреба у краєзнавчій інформації є актуальною. Наприклад, протягом останніх 5 років до музею було подано 98 запитів. Надані історико-бібліографічні консультації щодо біографій діячів культури краю, розвитку освіти міста, історії культових споруд, етнографії регіону, родоводам знатних переяславських міщанських та козацьких родин, топоніміки міста. Найбільше запитувачів цікавлять походження назв вулиць, кутків, мікрорайонів, історія розвитку містобудівельної структури міста, Ташанського маєтку, символіки міста. Контингент запитувачів досить різноманітний – насамперед це держслужбовці (завідувачі відділами культури, туризму, сім'ї та молоді, освіти, редактори місцевих ЗМІ), викладачі, аспіранти, студенти місцевого університету, вчителі загальноосвітніх шкіл міста та району, священики, учні шкіл та професійно-технічного училища, пенсіонери – любителі краєзнавства. Писемні пам'ятки музею, такі як Полтавські Єпархіальні відомості, Записки наукового товариства їм. Шевченко, оригінальні плани міста, експедиційні звіти відділів Академії архітектури по Переяславщині за 1945-47 роки містять цінну етнографічну інформацію по культурним надбанням переяславців. Коло джерел постійно розширюється. На сучасному етапі роботи музей уЗаболотного В. формує копії документів 18-20 століть (плани міста, історико-біографічні нариси, світлини споруд), до знаходяться у різних архівних установах та бібліотеках України. Збільшення фондових надходжень розширює діапазон наукових і краєзнавчих досліджень, дає можливість учням збирати повноцінний матеріал для написання робіт до Малої Академії наук. Головним у цій роботі є збір інформації. Вивчивши потреби населення з окремих питань краєзнавства, музей формує банк даних, але потрібно зауважити, що абсолютно вільного доступу до оригінальних експонатів немає. Форма роботи з експонатом залежить від його стану збереження. Особливо це стосується писемних пам’яток кінця 19 та початку 20 століття, які дозволяється копіювати лише цифровим фотоапаратом.
Переважно ж використовується метод тематичних публікацій у місцевих ЗМІ. Наукові публікації співробітників: "Християнські старожитності Переяслава в контексті історико-культурної спадщини України", "Народне житло Наддніпрянщини 40-90-х рр. 20 століття", "Особливості архітектури Переяславщини"," Архітектура Переяслава періоду класицизму", "Ташанський парк", "Ташанський маєток", "Переяславщина в малюнках Володимира Заболотного", "Яскраві постаті переяславської освіти ХУІІ-ХІХ ст.” і увійшли до науково-методичних матеріалів міського відділу освіти, Переяслав-Хмельницького університету ім. Сковороди, українського освітнього календаря. Стала постійною творча співпраця музею з місцевим періодичним виданням "Вісник Переяславщини", на сторінках якого висвітлюється не тільки діяльність музею, але й друкуються краєзнавчі дослідження співробітників музею. Зокрема, до 1100-ліття Переяслава, музей Заболотного разом з археологічним відділом НШЗ "Переяслав" та редакцією розпочав великий проект "Нариси з історії міста у світлинах та джерелах". Протягом 2003 року було надруковано більше трьох десятків статей. Робота продовжується й у 2004 році, а в результаті на сьогодні можемо констатувати, що поданою інформацією читачі видання зацікавились, бо вже з початку року до музею звернулось четверо переяславчан (станом на 15 лютого).
Музейні експонати дозволяють проводити різноманітні заходи науково-освітнього спрямування. Науково-освітня робота ставить на меті виховання громадської свідомості, любові, гордості за свій край, тому музей тісно співпрацює з державними установами та громадськими організаціями міста, а саме, із відділом у справах сім'ї та молоді, спілкою жінок Переяслава, станцією юних туристів, методичними відділами освіти міста та району. Співпраця з освітніми закладами дозволяє влаштовувати різноманітні виставки: художні, меморіальні, тематичні. Шляхом організації тематичних виставок по пам’яткам архітектури Переяслава: "Акварелі... та Переяслав", "Нетлінні скарби Переяслава"," Церква Святих Бориса і Гліба у творах мистецтва"," Гармонія природи і архітектура"- музей активно сприяє розвитку патріотичних почуттів не тільки в переяславської молоді, але й усіх громадян України. Постійним успіхом користуються художні твори самого архітектора, на яких зображені пам’ятки архітектури міста, Київські та Чернігівські храми, краєвиди переяславських сіл, які вже не збереглись. Обов'язковою умовою усіх виставок є використання творчих доробків Володимира Заболотного. Для школярів, за останні п'ять років двічі проводився конкурс: "Знайомтесь з архітектурою міста".
Його проведенню передував цикл лекцій з історії архітектурних споруд міста та образотворча виставка "Архітектурний портрет Переяслава", результаті значно підвищився інтерес учнів до пам’яток, тепер у кожній школі (а їх у Переяславі-Хмельницькому сім) є учень, який дописує до Малої академії роботу архітектурному краєзнавству.
Принциповим завданням музею є ознайомлення з культурою України різних верств населення, тому музей прагне бути цікавим усім професійно-віковим категоріям. Для людей, закоханих у мистецтво, з 1998 року працює при музеї мистецька вітальня. Головна робота полягає у фіксації доробок самодіяльних переяславських митців різних галузях мистецтва на сучасному відрізку історії. Організовуються тематичні вечори з учасниками вітальні, влаштовуються свята з нагоди важливих ювілейних дат, як самого Заболотного, так і архітектурних пам'яток міста, для професіоналів започатковані всеукраїнські читання "Архітектор Заболотний та культура України". Таким чином музей активно приймає участь у процесі розвитку місцевої національної культури.
Краєзнавчі дослідження спричиняють відродження духовності, свідомості. Музей став джерелом достовірної інформації пам'яток культурної спадщини: образотворчих, наукових, авторських. Чисельні пам’ятки наукової думки українського вченого, які не знаходяться в інших музеях, зберігаються в одній науковій установі у всьому багатстві їх автентичності і неповторності, що, безумовно, сприяє ґрунтовним дослідженням вітчизняної наукової та мистецької спадщини. Музей Заболотного на даному етапі функціонування можна визнати, як музей комплексного профілю: меморіальний, науковий, культурно-історичний, етнографічний, художній, адже він володіє різноманітними оригінальними науковими, естетичними і загальноосвітнім й матеріалами, які допомагають не тільки зберігати й пропагувати досягнення вченого, але й вивчати національну спадщину України.