Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного українського вченого, академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Історія духовної культури українського народу - глибокий самобутній шар народної мудрості, вивчення якої зможе надати наснаги у відтворені української самосвідомості.
Особливу роль в духовній культурі українців відіграють народні демонологічні та магічні вірування. Саме в цих пластах народної свідомості, в значній мірі, знаходяться генетичні основи української ментальності та духовні потенції для національної самоідентифікації. Адже саме магічні вірування містять у собі ознаки майже всіх сторін життєдіяльності стародавнього суспільства.
У дохристиянські часи народна магія мала широке розповсюдження у повсякденному житті. Простішими засобами практичної магії володіла більша частина населення, але головна магічна функція належала волхвам. Саме вони були носіями таємничих стародавніх знань. Після прийняття християнства офіційна церква знищила волхвів як носіїв язичницького культу. У деякій мірі послідовниками волхвів стали знахарі. Однак, роль знахарів була значно вузькіша, ніж у свій час волхвів. Знахарі займались переважно лікувальною магією, хоча інколи вони використовували засоби любовної магії [1; с. 51].
Протягом сторіч український народ не втрачав своїх магічних традицій. Примітивними магічними засобами володіла значна частина дорослого населення. Вважалось, що здатністю до врідоносної магії володіє кожна людина. У кожного бувають такі хвилини, коли знаходячись під впливом негативних емоцій він здатен наслати вроки на іншого. Широко використовувались українським народом також засоби народної медицини [2;с. 15].
Особлива роль в народній магії належала відьмам. Знаменитий образ української відьми поєднував язичницькі уявлення та християнський вплив. Незважаючи на те, що сенс існування відьми складала врідоносна магія, до неї інколи звертались за допомогою та захистом, частіше, щоб причарувати коханих [3; с. 107].
Найбільш яскраво демонологічні та магічні вірування українців проявляються у святковій обрядовості, ритуальних іграх, особливо літніх та весняних. Більшість ритуальних пісень, веснянок, русальських, купальських пісень - поетичне відображення любовної магії. Елементи любовної магії проглядаються і в купальськім пусканні вінків і стрибках через купальське вогнище, де перевіряється міцність союзу пари, і в святочних гаданнях, і в обрядах замовляння:
"Місяцю молодий, На тобі хрест золотий! І ти, ясна зірниця -
Місяцева супутниця!
Станьте мені в допомозі:
Хай до мене (ім'я дівчини),
милий, коханий (ім'я хлопця) пригорнеться!
Як ти, місяцю, сяєш Богові та людям,
Щоб я так сяяла і вгодна була
Богові (ім'я хлопця) та людям!" [4; с. 221].
Таким чином, можна зробити висновок, що український народ володіє могутнім та невичерпним джерелом духовного потенціалу. Це джерело являє собою рафінований народним досвідом сплав давніх язичницьких та християнських вірувань та уявлень про людину, природу, та їх взаємозв'язок. У самої структурі магічних вірувань, у ставленні українців до цих вірувань розкриваються основні духовні риси українського народу – щирість та щедрість, природна мудрість, нерозривний духовний зв'язок з Всесвітом.
Література:
1. Болтарович 3. Народна медицина українців. - К.: Наукова думка, 1990.-230с.
2. Давидюк А. Г. Українська міфологічна легенда. -Львів.: Світ, 1992-176 с.
3. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних уявленнях і віруваннях. -К.: Довіра, 1980. –414 с.
4. Ви, Зорі-зориці... Українська народна магічна поезія (замовляння). - К.: Молодь, 1991.-334с.