Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного українського вченого, академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Цінним надбанням української фольклористики XIX століття стала праця М.Сумцова "Наукове вивчення колядок та щедрівок" [1], у якій вчений подає ґрунтовний огляд джерел по вивченню колядок та щедрівок. Автор подає критичний огляд розвідок О.Веселовського, В.Антоновича, М.Драгоманова, критичних праці М.Костомарова, І.Снєгірьова, О.Афанасьєва, П.Куліша, детально зупиняється на праці О.Потебні.
М.Сумцов звертає увагу на однобічність деяких досліджень, що велися під впливом різноманітних теорій: міфологічної, історичної, теорії запозичень.
Розвідку О.Веселовського “Румунські, слов'янські та грецькі коляди” [2], цінну з боку залучення румунського, слов'янського та грецького матеріалу, М.Сумцов піддає критиці. Зокрема, теорію про християнське походження деяких мотивів. Розглядаючи побутові мотиви, О.Веселовський зупиняється майже виключено на світських сюжетах про кохання, що зустрічаються у румунській колядці, і оминає українські варіанти.
Вивчення колядок і щедрівок з міфологічного боку започаткував І.Снєгірьов. Ця теорія знайшла своє відображення у праці О.Міллера "Досвід історичного огляду російської словесності" [3] та у праці О.Афанасьєва "Поетичні погляди слов'ян на природу" (переважно у III томі) [4].
О.Афанасьєв знаходить у колядках та щедрівках риси народних вірувань, що сягають ще часів язичництва, але усі образи автор пояснює з міфологічної доктрини.
Питання про значення українських колядок та щедрівок у контексті загальнослов'янському не піднімалося. Історично-літературні, археологічні.
історичні, побутові та філологічні елементи українських колядок та щедрівок у працях О.Міллера та О.Афанасьєва відсутні.
На наявність історичного елемента в текстах колядок та щедрівок звертав увагу П. Куліш в "Записках про Південну Русь" [5]. Він вважав, що у щедрівках містяться згадки про давньоруських князів. Згодом ця думка була поширена і на колядки у розвідці М.Костомарова "Про історичне значення південно-руської народної поезії" [6].
1874 року вийшов перший том "Історичних пісень українського народу з поясненнями В.Антоновича та М.Драгоманова" [7], де у розділі пісень доби княжої та дружинної було вміщено колядки та щедрівки. Укладачі зазначали, що при залученні колядок та головним чином щедрівок до цього розділу, вони керувалися здобутками попередників, порівнювали тексти з літописами та велику увагу звертали на риси побуту та епохи.
Автори збірника вбачали у текстах вказівки на утворення дружини руських князів, розподіл здобичі, або співвідносили пісню з певною історичною особою.
М.Костомаров у рецензії, надрукованій у XII книзі "Вісника Європи", загалом, не відкидаючи думки про присутність у колядках та щедрівках історичного елемента, не погоджувався з думкою В.Антоновича та М.Драгоманова щодо певних текстів. У числі пісень цього циклу, на його думку, немає жодної про яку з певністю можна сказати, що вона стосується певної події або конкретної особи. М.Костомаров заперечує можливість трансформації у колядки пісні, первісно складеної для певної особи. Швидше колядка, як уже готовий матеріал, за схожість рис з певними обставинами, могла перейти до розряду пісень про якусь подію. Риси княжої та дружинної доби ввійшли до колядок тому, що були взагалі притаманні вдачі народу, а не як згадка про якісь певні події чи особу.
Завершуючи науковий огляд праць по вивченню колядок та щедрівок, М.Сумцов зазначає: при дослідженні та зіставленні подібних мотивів у колядках та щедрівках поза увагою залишаються "народне начало, що їх
пронизує, своєрідні риси народності, регіональні особливості" [8]. На думку вченого, національні особливості колядок та щедрівок, що виражаються у своєрідності поетичних, побутових мотивів, являють собою великий інтерес. Крім того, вони заслуговують на увагу ще й з точки зору народної психології.
1. Сумцов М. Наукове вивчення колядок та щедрівок. - К., 1886. - ЗО с.
2. Веселовський О.М. Румынские, славянские и греческие колядки // “Разыскания...”, - 4.7. - “Сборник ОРЯС”, - Т.32.
3. Міллер О. Досвід історичного огляду російської словесності
4. Афанасьєв О.М. Поетичні погляди слов'ян на природу. - Т. III. - М., 1869.
5. Куліш П. Записки про Південну Русь - Т. 1 - Спб.,1856.
6. Костомаров М. Про історичне значення південно-руської народної поезії // Слов'янська міфологія - К.: Либідь, 1994.-
7. Історичні пісні малоруського народу з поясненнями В.Антоновича та М. Драгоманова. - К., 1874. - Ч. 1.
8. Сумцов М. Наукове вивчення колядок та щедрівок. - К., 1886. - С. 25.