Конференція, присвячена 15 річниці незалежності України
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У 2005 р. Середньовічна експедиція Харківського історичного музею разом із співробітниками Музею археології та етнографії Слобідської України при Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна продовжила дослідження Верхньо-Салтівського IV катакомбного могильника салтово-маяцької археологічної культури. За польовий сезон 2005 року експедицією було досліджено п'ять поховальних комплексів: одне поховання у звичайній ямі (№ 79) та 4 катакомбні поховальні споряди (№№ 80 - 83).
Поховання №79було зафіксовано на глибині -,63 - 0,73 м від сучасної поверхні за плямою могильної ями, котре в плані мало форму подовженого прямокутника розмірами 1,75 х 0,64 – 0,72 м. Могильна пляма була орієнтована своєю довгою віссю за лінією схід - захід із сезонним відхиленням на південь (Аз. 1100). Заповнення могильної ями складалося з материкової глини, що була перемішана з чорноземом. В заповненні ями зустрічалися мілкі вуглики. Стінки могильної ями нами незначний нахил, в наслідок чого розміри ями по дну були меншими ніж на рівні її фіксації. Розміри ями по дну складали 1,66 х 0,57 - 0,66 м. Дно могильної ями рівне, знаходилося на 0,15 м нижче рівня фіксації могильної плями. Кістки людини, як і будь-який поховальний інвентар у могильній ямі не були виявлені. Здогадно, дане поховання належало дитині, кістки якої у наслідок природних факторів не збереглися. На приналежність даного комплексу до поховальних пам'яток указує його місце розташування між дромосами катакомб № 80 та 74. Розташування поховань у ямах на вільному просторі між дромосами катакомб характерно як для Верхньо-Салтівського могильника, так і для інших некрополів аланського лісостепового варіанта салтово-маяцької культури.
У дромосах усіх досліджених катакомб (№ 80 – 83) були зафіксовані ходи повторного проникнення у поховальні камери. Хід повторного проникнення у поховальну камеру розташовувався у східному кінці дромоса, вище за схилом та виділявся своїм більш темним кольором. Хід повторного проникнення до камери мав в плані грушоподібну або краплеподібну форму, із максимальним розширенням у східному кінці. Заповнення ходу складалося з переміжающихся шарів чорнозему з домішками глини та шарів материкової глини з незначними домішками чорнозему. В шарах чорнозему з домішками глини зустрічалися мілкі вуглинки. Ці шари ґрунту мали нахил у бік входу до поховальної камери, що був зроблений у торцевій стінці дромосу. Дно ходу повторного проникнення мало нахил та досить чітко фіксувалося за щільним шаром ґрунту темно-сірого кольору. На дні ходу повторного проникнення до поховальної камери катакомби № 81 був знайдений кам'яний заклад, що складався з двох плит пісковику. Вони були навмисне відкинуті від входу до поховальної камери при проведенні у давнину обряду знешкодження небіжчика.
Усі поховальні камери досліджених катакомбних споруд були поперечні відносно дромосу та малу в плані форму прямокутника, вугли якого були згладжені.
Камера катакомби № 80 містила колективне поховання (двоє дорослих людей та одна дитина). Кістяки усіх трьох небіжчиків були зруйновані. За кістками, що залишилися на своїх місцях, було встановлено, що небіжчики попервах були покладені у випростаному положенні на спині головою вліво від входу. При кістяку першої жінки були знайдені: лита бронзова сережка; скляні буси; буси з роговика; залізний черешковий ніж; маленькі бронзові пряжки прямокутної форми від ремінців взуття; фрагмент бронзової штампованої бляшки від взуттєвого ремінця. Другу жінку супроводжував такий поховальний інвентар: бронзові спіралеподібні пронизки; бронзові литі бубонці; бронзове лите люстерко-гудзик; бронзова капоушка з ручкою у вигляді барана; бронзовий солярний амулет у вигляді кола с чотирма хрестоподібно розташованими петельками круглої форми; бронзовий литий роз'єднувач для двох ременів. Усі речі кріпилися до поясу жінки. Цій же жінці належали речі, що лежали біля входу до камери: дві бронзові литі сережки; кілька скляних та сердолікових намистин; мілкий бісер.
Камера катакомби № 81 містила поодиноке поховання жінки. За окремими кістками, що залишилися на своїх первісних місцях, видно, що небіжчиця спочатку лежала у випростаному стані на спині головою вліво від входу, вздовж східної стінки поховальної камери. Навмисне порушення верхньої частини кістяка відбулося у рамках проведення обряду знешкодження небіжчика. При кістяку знаходився не чисельний інвентар, що знаходився у верхній частині тіла жінки. Тут були знайдені різноманітні скляні та сердолікові намистини, чотири бронзові сережки, бронзові спіралеподібні пронизки, залізний черешковий ніж, кістяна горловина від бурдюка. У лівому ближньому куті камери лежав на боці салтівський кухоль зі слідами давнього лагодження. Дно кухля, що відпало, лежало окремо - біля лівої бокової стінки камери. В давнину у кухоль утворилася тріщина, що і стало причиною для її лагодження. Для цього були зроблені три пари отворів діаметром 0,6 см для зв'язування посудини у місці утворення тріщини. Через деякий час кухоль потрапив у поховання. При повторному проникненні до поховальної камери, вірогідно, були здійснена спроба вилучити кухоль, але матеріал, що скріпляв кухоль, на той час зробився непридатним, тому у кухля випало дно та залишилося лежати на своєму первинному місці. Кухоль без дна було вирішено залишити у камері, тому його і кинули неподалік від того місце, де він перед тим стояв.
В камері катакомби № 82 знаходились залишки одного небіжчика. Кістяк небіжчика зруйновано, більшість решток відсутня. Кісти, що залишилися у камері, були зсунуті до торцевої стінки. За положенням кісток видно, що небіжчика було положено у випростаному стані на спині головою вліво від входу до камери. На підлозі камери було виявлено не чисельний поховальний інвентар: скляні, сердолікові та коралові намистини; намистини з роговика (усього 103 екз.); бронзовий литий ґудзик; штампована бляшка від взуттєвого ремінця.
Камера катакомби № 83 містила одиночне поховання жінки, кістяк якої навмисно було зруйнований ще у давнину. При повторному проникненні до поховальної камери верхня частина тіла небіжчиці зазнала руйнації. Так, кістки грудної клітини, довгі кістки рук були зсунуті, та утворювали купу на місці пояса похованої жінки. Череп та нижня щелепа були відкинуті в лівий ближній до входу в камеру кут. В купі кісток знаходилися: залізний черешковий ніж; бронзова “рогата” пряжка; два литих бронзових ґудзика; скляні та сердолікові намистини (78 екз.).
В усіх досліджених камерах були виявлені залишки м’ясної їжі у вигляді трубчатих кісток великої та малої рогатої худоби.
Поховальний інвентар, що було знайдено в ході робіт, дозволяє датувати дослідженні у 2005 поховання Верхньо-Салтівського могильника рамками IX ст. н. е.