Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Міста як історичні центри розвитку суспільства з розмаїттям їх пам’яток, що відображають розвиток культури, архітектури, науки, промисловості, надають широкі можливості екскурсійного показу. Тематику екскурсій містом визначають характерні особливості розвитку міста, його минуле та сучасність . Існує умовний поділ міст на типи, що відображають специфіку їх екскурсійного показу: столиці, міста-герої, міста-курорти, міста-заповідники історії та архітектури, міста-новобудови, промислові центри тощо [2, с. 117].
Оглядові екскурсії найбільш популярні, оскільки за короткий час (в основному 2-3 години) дозволяють отримати загальне, цілісне уявлення про місто. З цією метою екскурсантам показують і розповідають про цікаві місця, етапи історичного розвитку, особливостями архітектури, знайомлять із сьогоденням, історично сформованою індивідуальністю і своєрідністю міста.
Усі оглядові екскурсії містом схожі за структурою: кожна з них містить кілька обов’язкових підтем, кожна з яких за умови розширення, поглиблення, включення нових об’єктів показу можуть стати самостійними тематичними екскурсіями. У житті міста необхідно виділити саме ті фактори, що мали вирішальний вплив на його історичний розвиток. Для створення оглядової екскурсії містом обирають підтеми, що визначають його обличчя. Крім того, необхідно відзначати своєрідність побуту, архітектури, національного складу, менталітет місцевого населення. Структура оглядової екскурсії містом стандартна: починається вона з короткого вступу, потім йде основна частина, в якій висвітлюються підтеми екскурсії. Після знайомства з містом екскурсовод робить висновки та відповідає на питання. Доцільною є і така форма спілкування як бесіда на теми, пов’язані з історією та сьогоденням міста. Бесіда не повинна впливати на послідовність розповіді, розкриття тем і підтем екскурсії.
Важливим питанням є розподіл часу для ознайомлення з об’єктами. Правильний відбір об’єктів, їхня кількість, максимально можлива послідовність показу впливають на якість екскурсії. Пізнавальна цінність екскурсійного об’єкта – це його зв'язок з конкретною історичною подією, з певною епохою, життям та діяльністю науковців, письменників, політиків та інших визначних особистостей, художньою цінністю пам’ятки, можливість їхнього використання в естетичному вихованні учасників екскурсії. Відбір об’єктів забезпечить зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу, його запам’ятовування.
Відбір об’єктів для показу тісно пов'язаний із розробкою маршруту. Маршрут екскурсії повинен бути складений таким чином, щоб максимально забезпечити послідовність показу об’єктів. Принцип складання маршруту оглядової екскурсії зазвичай тематико-хронологічний. Маршрут повинен враховувати також наявність майданчиків для розташування групи і забезпечувати безпеку екскурсантів [2, с. 118]. Рекомендовано до моменту проведення екскурсії мати кілька варіантів руху групи. Необхідність зміни маршруту може бути викликана транспортними пробками, ремонтними роботами на міських магістралях.
Екскурсію містом рекомендовано починати з відвідання музеїв. При включенні музеїв в екскурсію визначають, яка підтема розкривається за допомогою їх експозицій. Як правило, у музеї висвітлюються ті питання, які в силу різних обставин не можуть бути достатньо повно висвітлені при показі екскурсійних об’єктів. Показ виставок з історії краю, унікальних експонатів дозволяє поринути в атмосферу минулого, налаштовує на сприйняття інформації. Бажано, щоб місто і музей в оглядовій екскурсії показував один і той же екскурсовод, що допомагає дотримувати логічну конструктивність та цілісність екскурсії. Час, відведений на огляд музею повинен складати не більше 15-25 хвилин [2, с. 118]. Часто об’єкти мають архітектурне або мистецтвознавче значення. У таких випадках екскурсоводу окрім історичного, доцільно давати архітектурний (які технології використовувалися при будівництві) та мистецтвознавчий аналіз таких об’єктів. Головну увагу при цьому треба приділяти історичним подіям, пов’язаним з пам’яткою. Наприклад - «Держпром побудовано у стилі «конструктивізм», повністю залізобетонна конструкція. У 1951 році у цій будівлі розпочав свою роботу Харківський телецентр» і т. д.
Оглядова екскурсія містом – екскурсія високої категорії складності і потребує від екскурсовода різнобічних знань. При проведені оглядової екскурсії важливо встановити з групою психологічний контакт, зацікавити екскурсантів. Наприклад, для встановлення такого контакту екскурсовод, розповідаючи про своє місто, наводить факти, що мають безпосереднє відношення до їхніх країни та міста або сфери діяльності.
Прикладом оглядової екскурсії містом є екскурсія, що проводиться співробітниками ХІМ – «Харків від фортеці до столиці». Ця екскурсія проводиться в основному за маршрутом: історичний центр Харкова, вулиця Сумська, площа Свободи, іноді додається відвідання меморіального комплексу у лісопарку. Історичний центр міста це територія, де була розташована харківська фортеця. Оборонні споруди не збереглися, тому екскурсоводові приходиться відтворювати історичну обстановку за допомогою розповіді. В такому разі доцільно показувати екскурсантам діораму «Харківська фортеця» в експозиції ХІМ.
Зазвичай, в історичному центрі проводиться пішохідна екскурсія, що передбачає відвідування культових споруд на території Покровського монастиря. Якщо екскурсанти не належать до православної конфесії, то необхідно пояснювати особливості культу, архітектури православної церкви. Оскільки на території монастиря знаходився Харківський колегіум, то слід розповісти про життя та творчість Г.С. Сковороди, який викладав в цьому колегіумі у ХVІІІст.Після огляду історичного центру, екскурсія продовжується в автобусі. Під час руху вулицею Сумською екскурсовод розповідає про банки, дохідні будинки, театр української драми пов'язаний з іменами Г.Ф. Квітки-Основ’яненка, М.Л. Кропивницького, Леся Курбаса та ін. ХАТОБ, фонтан «Дзеркальний струмінь» (одна з візитівок Харкова) пам’ятник Т.Г. Шевченку, визнаний найкращим пам’ятником Кобзареві у світі тощо. Цікавою частиною екскурсії є показ будинків, що пов’язані з родинами Алчевських та Бекетових, що знаходяться на вулиці Раднаркомівська, а також копій семи найбільш відомих архітектурних об’єктів Харкова і «пам'ятника закоханим».
На площі Свободи екскурсантам пропонують пройти цією площею пішки для кращого сприйняття масштабів будівель (Держпром, ХНУ ім. В.Н. Каразіна та ін.) і самої площі. Архітектурний ансамбль площі склався у 20-ті – 30 ті рр. Будинок державної промисловості (Держпром) є унікальною пам’яткою 20-х років ХХ століття з точки зору стилю, технологій будівництва, історії. На початку ХХІ ст. на площі Свободи cформувався унікальний для нашої держави комплекс навчальних корпусів, що належать Національному університету ім. В.Н.Каразіна: будівлі колишніх Будинку проектів та Будинку кооперації. Збереглася і будівля, де працював лауреат Нобелівської премії І.І. Мечников.
На шляху до меморіалу екскурсовод приділяє увагу подіям Великої Вітчизняної війни, участі у них харків’ян, періоду окупації міста німецькими загарбниками. При відвідані меморіального комплексу слід використовувати елементи ритуалу, наприклад, хвилина мовчання біля Вічного вогню. Харків є індустріальним містом тому необхідно розповідати про досягнення місцевої промисловості. Наприклад, показуючи експонат Харківського історичного музею танк Т-34 слід розповісти про ХБМК ім. О.О. Морозова та завод ім. Малишева, а проїжджаючи повз Харківський авіаційний завод та завод ФЕД, що знаходяться на шляху до меморіалу, відповідно треба акцентувати увагу на них.
Співробітники ХІМ мають досвід проведення екскурсій іноземним громадянам, наприклад, делегації з Туреччини. Маршрут пролягав від Салтівського житлового масиву, де небагато цікавих екскурсійних об’єктів, до центра міста. Під час екскурсії мова йшла про історію міста, розвиток інфраструктури, кліматичні особливості, торгівлю (торговельний комплекс «Барабашово») тощо. Ця частина екскурсійного маршруту була використана також для перерви в розповіді. Специфікою проведення екскурсії для іноземців є необхідність працювати з перекладачем. Слід пам’ятати, що треба уникати складних речень та не перевантажувати мову великою кількістю термінів і дат, оскільки це призводить до нераціонального використання часу і втрати уваги екскурсантів.
До досвіду роботи ХІМ відноситься участь у розробці одного з туристичних маршрутів по м. Харкову ( пл. Свободи - історичний центр - Південний вокзал - Полтавський шлях) та у напрямку с. Сковородинівка Харківської області. Екскурсія за цим маршрутом проводилася для представників ЗМІ як частина прес-туру, в рамках якого презентували діяльність створеного Туристсько-інформаційного центру.
Особливістю екскурсії для голів обласних рад інших областей України та їх заступників, які приїхали до Харкова, була необхідність відвідати кілька промислових об’єктів (ХАЗ і фабрику дитячого харчування) та стадіону «Металіст». Таким чином треба було розробити та підготувати відповідні новий маршрут та інформацію. Дану аудиторію цікавив рівень підготовки інфраструктури міста до проведення Чемпіонату Європи 2012 р., індустріальний потенціал, туристичні можливості регіону тощо.
В умовах інформаційного суспільства (доступності великої кількості інформації) спілкування групи з екскурсоводом стає не лише джерелом загальних знань про місто, але й додає емоційного забарвлення, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Екскурсійна діяльність стимулює духовний розвиток особистості. Окрім цього, інформованість про країну та Харківщину зокрема сприяє і розвитку туризму та економіки в цілому [1, с. 235].
Оскільки оглядова екскурсія містом є важливим елементом туристичної індустрії, то останнім часом помітна тенденція залучення туристичними агентствами співробітників музеїв до проведення екскурсій містом. У даній ситуації колектив Харківського історичного музею, маючи багатий досвід екскурсійної роботи та високий рівень підготовки може проводити і оглядові екскурсії містом за будь-яким маршрутом та для будь-якої аудиторії.
Література
1. Туризм в системі пріоритетів регіонального розвитку: Монографія / За ред. проф. В. В. Александрова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Карабіна, 2010. – 286 с.
2.Хуусконен Н.М., Глушанок Т.М. Практика экскурсионной деятельности / Хуусконен Н.М., Глушанок Т.М. - Санкт-Петербург, 2008. – 208 с.