Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Після розпаду Радянського Союзу і, цілком природної, поступової відмови від радянських ідеолого-пропагандистських штампів та стереотипів у висвітлені теми Великої Вітчизняної війни настав якісно новий період. Історики почали більш детально опановувати нові проблеми та сюжети війни, яким у радянські часи майже не приділялась увага, або вони зовсім замовчувались (т. з. «білі плями історії»).
Тема Великої Вітчизняної війни з точки зору новітніх наукових позицій висвітлюється також і в науково-освітній роботі Харківського історичного музею (ХІМ). Під час екскурсій, як традиційних форм системи музейної комунікації, по стаціонарній експозиції «Велич подвигу народного» більше приділяється увага замовчуваним раніше питанням історії Великої Вітчизняної війни. Наприклад, детально висвітлюються та візуальзуютьсявідповідними експонатами проблеми, що стосуються радянських військовополонених, колоборації, остарбайтерів, тимчасового визволення частини Харківщини в 1942 р., першого визволення Харкова в лютому 1943 р. тощо. Сама екскурсія і спілкування із відвідувачами відбувається не у формі монологу, а у формі діалогу.
Екскурсія як головна форма роботи музею удосконалюється в ХІМ шляхом використання діалогового стилю її проведення. Найбільш насичено діалогове спілкування спіробітників музею із відвідувачами використовується під час відвідувань музею учнівської молоді, школярів та студентів освітніх закладів. Для повторення і закріплення матеріалу з історії, що вони засвоїли в освітніх закладах, екскурсовод ставить відвідувачам різноманітні питання з теми Великої Вітчизняної війни у відповідних місцях експозиції під час розповіді й показу експонатів. Такий підхід дозволяє сконцентрувати увагу молоді на маловідомих темах, що обходяться увагою в освітньому процесі.
Наприклад, коли екскурсовод розповідає про експонати, пов’язані із темою остарбайтерів, слухачів можна запитати, чи чули вони, хто такі остарбайтери? Результати показують, що більшість школярів молодшого та середнього шкільного віку знають це слово, проте не володіють історичною дефініцією “остарбайтери”. Учні старшої школи та студенти вузів іноді плутають остарбайтерів та т. зв. «гастарбайтерів» (сучасні нелегальні мігранти з країн Середньої Азії, які працюють у містах Росії та України). І лише частина учнів старшого шкільного віку та студентів володіють інформацією про остарбайтерів.
Серед традиційних форм науково-освітньої роботи слід назвати лекції, які читають співробітники музею на замовлення освітніх закладів міста. Новий підхід, порівняно із традиційними лекціями, що проводилися раніше, полягає у тому, що нині музей має відповідати інформаційно-електронним запитам суспільства, у зв’язку із чим у лекційній роботі необхідно використовувати новітні технології. За сучасних умов лекції співробітників Харківського історичного музею відрізняються мультимедійним характером, оскільки лектори використовують спеціальні комп’ютерні презентаційні програми, а також проектор і презентер. Для кожної окремої лекції, по можливості, створюється електронна презентація за допомогою програми «PowerPoint» або спеціальний набір слайдів, що виводяться на екран за допомогою стандартного засобу перегляду фотографій операційної системи «Windows». Крім того, під час таких лекцій іноді демонструються оригінальні предмети із музейного зібрання. Останнім часом були прочитані такі мультимедійні лекції на тему Великої Вітчизняної війни: «Велика Вітчизняна війна», «Окупація Харкова 1941–1943 рр.», «Підпільний та партизанський рух на Харківщині у роки Великої Вітчизняної війни», «Харків’яни І. І. Бакулін, М. С. Шкарлетова – герої Великої Вітчизняної війни», «Голокост на Харківщині», «Визволення України від німецької окупації в 1943–1944 рр.», «Молоді підпільники на Україні в роки німецької окупації» тощо.
Змінено також характер науково-освітньої роботи під час проведення музейних свят та комплексних тематичних музейних заходів як нетрадиційних форм системи музейної комунікації. Протягом 2009–2011 рр. у Харківському історичному музеї проведена ціла серія музейних заходів та свят, пов’язаних із тематикою Великої Вітчизняної війни. Наприклад, до Дня партизанської слави 22 вересня в 2009 р. в музеї на базі експозиції «Велич подвигу народного» проведений комплексний музейний захід, який включав у себе екскурсію наукового співробітника музею з теми партизанського руху на Харківщині, показ музейних предметів відповідної тематики із фондів, які не представлені у експозиції. Особливий інтерес у гостей заходу – учнів Харківського ліцею міліції –викликала розповідь 90-літньогоМиколи Олександровича Коржа, на той час єдиного партизана і підпільника Харкова. На жаль, весною 2011 р. Микола Олександрович Корж, на 92 році життя помер, а з ним відійшов у вічність цілий пласт усної історії. Перед смертю Микола Олександрович передав у ХІМ свої опубліковані спогади про підпілля Харкова.
У 2011 р. в музеї до Дня партизанської слави також проводився тематичний вечір, який супроводжувався невеликою розповіддю про партизанський рух на Харківщині, показом музейних предметів відповідної тематики із фондів ХІМ. Особливий інтерес серед представлених предметів викликав щоденник Олександра Гордійовича Зубарєва – харківського підпільника, Героя Радянського Союзу. Для гостей заходу – учнів ЗОШ № 109 та школи-інтернату «Обдарованість» –демонструвався документальний фільм про партизанський рух в Україні, а також була проведена екскурсія з теми партизанського руху по експозиції Великої Вітчизняної війни. На цьому заході були також присутні працівники та непрацездатні громадяни Територіального центру соціального обслуговування Ленінського району міста Харкова. Інтерес до цього заходу виявили і журналісти харківської газети «Ізвєстія», що спостерігали за проведенням Дня партизанської слави в Харківському історичному музеї.
У квітні 2010 р. в ХІМ проводився комплексний тематичний музейний захід до 90-ї річниці від дня народження І. М. Кожедуба та Всесвітнього дня авіації і космонавтики, який супроводжувався розповіддю та показом музейних предметів, пов’язаних із життям льотчика-винищувача, ветерана Великої Вітчизняної війни Івана Микитовича Кожедуба – єдиного українця, тричі удостоєного звання Героя Радянського Союзу. Завдяки мультимедійним засобам, курсанти Харківського університету повітряних сил ім. І. М. Кожедуба мали змогу прослухати розповідь І. Кожедуба, записану у 80-ті рр. 20 ст., про його перший повітряний бій. Особливий інтерес у курсантів викликала розповідь запрошеного на захід ветерана Великої Вітчизняної війни, льотчика Валентина Олександровича Бондаренка, який розповів про свій фронтовий досвід та післявоєнну роботу у військовій та цивільній авіації. Валентин Олександрович мав особливий успіх у слухачів, оскільки події Великої Вітчизняної війни ветеран описує без радянських партійно-ідеологічних нашарувань, що відбивається на стилі його віршів і поем про авіацію та космос.
У травні 2010 р. в Україні відзначали 65-ти річчя Великої Перемоги –у Харківському історичному музеї з нагоди цієї дати було проведено чимало музейно-освітніх заходів. Серед них особливо виділяється свято «Поезія Великої Вітчизняної війни», під час якого відділ науково-освітньої роботи ознайомив присутніх із віршами на цю тему в хронологічній послідовності їх появи відповідно до подій війни. На святі прозвучали вірші Костянтина Симонова, Іона Дегена, Дмитра Сучкова та інш. Завдяки використаним мультимедійним засобам відвідувачі мали змогу побачити фотографії усіх вищезазначених авторів, а також почути вірші Костянтина Симонова «Убей его», «Жди меня» автоському виконанні у записі 60-х рр. 20 ст.
Особливу увагу у гостей заходу викликало читання власних творів відомого харківського поета Валерія Болотова, який у віршах «Начало», «Родина! Я человек!» через художньо-поетичні образи передає життя простого солдата на війні, трагедію полону, невиправдано великі втрати СРСР у війні з Німеччиною –проблеми, які за радянської доби замовчували.На завершення заходу декілька запрошених на свято учнів шкіл Харкова прочитали на пам’ять вірші з теми Великої Вітчизняної війни.
Харківський історичний музей з 2011 р. використовує нову форму зустрічей із ветеранами Великої Вітчизняної війни. Так, у травні 2011 р., напередодні Дня Великої Перемоги, на зустріч з учнями Покотилівської середньої школи до музею був запрошений ветеран Великої Вітчизняної війни Приданцев Михайло Гаврилович. Проте, на відміну від традиційної діалогової форми зустрічі, коли ветеран розповідає про свій воєнний досвід, а учні ставлять питання, ця зустріч мала дещо інший характер. Спочатку науковий співробітник музею коротко розповів про події Великої Вітчизняної війни та День Перемоги, за тим учням був представлений М. Г. Приданцев, який розповів про свій фронтовий досвід, а потім діти ставили питання. На завершення розповіді ветерана, дітям було запропоновано намалювати своїми руками листівку для ветерана, що було сприйнято із захопленням учнями Покотилівської школи. На останок присутнім було запропоновано поринути в уяві в роки війни, написати один одному листи і згорнути у т. з. «фронтовий трикутник». Закінчилась зустріч своєрідним «фронтовим чаєм»: учні Покотилівської школи і ветеран війни за святковим столом пили чай та їли солодощі. Протягом зустрічі з невеликою гучністю лунала музика років війни, створюючи певний звуковий і емоційний фон, що надало змогу поринути у ті часи. На пам’ять про зустріч учні школи вручили М. Г. Приданцеву подарунок, листівки та квіти.
Під час проведення музейних вечорів, присвячених Дню захисника Вітчизни, також висвітлюються події Великої Вітчизняної війни, оскільки солдати Червоної Армії в боях із німецькою армією виявили себе як справжні захисники Вітчизни. Наприклад, до Дня захисника Вітчизни 2011 р. одним із пунктів програми була презентація документів та фотографій із фондового зібрання ХІМ, які належали харків’янам – учасникам Великої Вітчизняної війни, двічі Героям Радянського Союзу А. К. Недбайлу, П. А. Покришену, З. К. Слюсаренку.
22 червня в Україні відзначають День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни, у 2011 році цей пам’ятний день співпав із 70-річчям від початку Великої Вітчизняної війни, до якого у Харківському історичному музеї був проведений тематичний вечір під назвою «Усі пішли на фронт». На початку заходу, з метою емоційного впливу, пролунав аудіозапис зі звуком бомбардувань та радіозвернення до громадян СРСР від 22 червня 1941 р., після цього науковий співробітник розповів про роль Харкова на початку війни, що супроводжувалось показом великої кількості фотографій Харкова часів Великої Вітчизняної війни та показом таких експонатів, як повістки перших днів війни, похоронки, листи з фронту. Гостям заходу – курсантам Харківського національного університету внутрішніх справ, які володіли німецькою мовою, – було запропоновано перекласти на українську мову для своїх одногрупників записифронтового щоденника німецького солдата. Особливо емоційно курсанти сприйняли листування часів Великої Вітчизняної війни, прочитані вголос дівчиною-курсантом і хлопцем-курсантом. Окрім того, присутнім були продемонстровані нагороди часів Великої Вітчизняної війни таким чином, щоб вони самі здогадалися, яка нагорода перед ними. Того вечора також був використаний елемент певної театралізації: кожний бажаючий мав змогу одягнути сучасну копію шинелі та фуражки полковника артилерії і відчути себе воїном того часу.
На виконання Постанови Верховної Ради України від 01.11.2011 р. «Про відзначення 70-річчя від дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія»» у Харківському історичному музеї проводився тематичний захід «Молоді герої-підпільники у боротьбі із німецькими окупантами», де учням ЗОШ № 165 м. Харкова розповіли про підпільників Харківщини у роки Великої Вітчизняної війни з показом музейних предметів із фондової колекції, які не представлені в експозиціях ХІМ. Під час цих заходів учням була прочитана лекція про діяльність підпільної організації «Молода гвардія» із мультимедійною презентацією відповідної тематики.
Музейні заходи та свята постійно проводяться у ХІМ до Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників та інших пам’ятних дат, пов’язаних із Великою Вітчизняною війною.
Підсумовуючи, слід зазначити, що в науково-освітній роботі Харківського історичного музею активно висвітлюється тема Великої Вітчизняної війни як традиційними формами науково-освітньої роботи (екскурсії, лекції), так і за допомогою нетрадиційних (тематичні музейні заходи, свята). У науково-освітній роботі ХІМ зосереджується увага на маловисвітлених і замовчуваних за радянських часів сюжетах Великої Вітчизняної війни, популяризується фондове зібрання музею, використовуються новітні мультимедійні засоби та створюються комп’ютерні презентації відповідної тематики. Все це сприяє більш глибокому засвоєнню та вивченню історичного матеріалу, вихованню любові до Батьківщини, рідного краю, вшануванню героїчних подвигів солдат під час Великої Вітчизняної війни, а також бажанню частіше відвідувати музей.