Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Портрет П.А. Белявського надійшов на реставрацію до Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України з колекції Дніпропетровського історичного музею, за обліковими даними якого вірогідний час створення роботи – середина ХІХ ст.
На полотні зображений ставний літній чоловік у цивільному костюмі, ґудзики на якому мають зображення герба Катеринослава, груди чоловіка прикрашає медаль на аннінській стрічці. Було очевидно, що портрет за час свого існування поновлювався: втрати живопису були грубо переписані олійною фарбою, рідний підрамник був втрачений і роботу було перетягнуто на новий, менший за розміром. Тоді ж на підрамнику зробили напис: “Прокофій Андрійович Белявський, купець 1 гільдії, народ. 8 июня 1808 р. вмер 8 мая 1870 року”.
Прізвище купця І гільдії П.А.Белявського, благодійника і суспільного діяча, дійсно, знаходимо серед відомих людей Катеринослава. До того ж у 50-ті роки ХІХ ст. він був міським головою.
У ході розчищення записів у правому нижньому куті твору був виявлений напис, що вказував на час створення портрета і називав прізвища авторів: “П.Максименко 1873 Миткина”. Виходило, що портрет був написаний через три роки після смерті Белявського, який пішов з життя у 1870 р.
Знайомство з архівними документами дало змогу з’ясувати, що необхідність у створенні портрета після смерті Белявського виникла у зв’язку з тим, що Міська Дума прийняла рішення на знак пошани до почесного громадянина Катеринослава, колишнього міського голови П.А.Белявського виставити його портрет у приміщенні Думи і щорічно здійснювати молебінь і панахиду на його честь. Та виникла несподівана перешкода: не було портрета, зробленого за життя Белявського.
Можливо, непевність у своїх професійних здібностях змусила художника удатися до нетрадиційної техніки виконання портрета, чи наслідування ним моди на своєрідну техніку тиражування, суть якої полягала у розфарбовуванні фотографії, що поширилася у ІІ половині ХІХ століття, але детальне дослідження твору показало наявність друкованого зображення у області обличчя, частини тулуба, тоді як костюм, волосся і руки портретованого були дописані художником самостійно. Те, що основою для зображення слугувала фотографія, наклеєна на полотно, підтвердив і хімічний аналіз фарбового шару, у якому виявлена незначна кількість срібла. Брунатний колір фотографії зумовив і колористичне рішення портрета.
Незвичайна техніка створення портрета пояснює наявність двох прізвищ у написі, відкритому при реставрації. Вірогідно, це прізвище художника П. Максименко, який виконав живописну частину роботи, і прізвище фотографа В.Л.Миткина, автора фотографії, що була зроблена у 60- ті роки ХІХ ст. і використана при створенні портрета. Слід зауважити, що Василь Леонтійович Миткин (1830-1913) у 1860-70-ті роки був єдиним фотографом у місті і саме він відкрив перший у Катеринославі фотосалон.
Таким чином, при реставрації твору з музейної колекції були здійснені не тільки необхідні заходи для його збереження: укріплений живопис, зведені місця розривів, дубльовані крайки, робота натягнута на новий підрамник, що повернуло їй первісний розмір, видалені записи, у місця втрат підведений реставраційний грунт, потемнілий лак вирівняний і потоншений, а у ході наукового дослідження уточнена техніка виконання портрета, визначені його автори і час його створення.