Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Аналізуючи роботу музейних закладів Харківщини у 2011 році доводиться констатувати, що складна економічна ситуація та фінансова криза в державі негативно вплинули на подальший розвиток музейної справи області.
У порівнянні з 2010 роком значно скорочені обсяги проведених ремонтних робіт (якщо в 2010 році ремонтні роботи різної складності проведені у 19 музеях області, то у 2011 поточні ремонти проведені тільки у 10-ти музеях: з них найзначнішим є ремонти даху Харківського художнього музею та Первомайського краєзнавчого музею, а також капітальний ремонт будівлі Таранівського музею гвардійців-широнинців – філії Зміївського краєзнавчого музею. У той же час, щонайменше 16 музеїв області потребують капітального ремонту. У тому числі не закінчено ремонт в Історико-археологічному музеї-заповіднику «Верхній Салтів», будівля музею Меморіального комплексу «Висота Маршала І.С.Конєва» і на сьогодні продовжує підтоплюватися, спостерігається значне протікання крівлі, відсутня система водопостачання, продовжують протікати дахи у Харківському історичному музеї та Сахновщинському краєзнавчому музеї, в Ізюмському, Первомайському, Шевченківському краєзнавчих музеях через відсутність ремонту закриті експозиційні зали.
Продовжують залишатися без опалення Богодухівський та Чапаєвський краєзнавчі музеї, Історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів» та музей Гната Хоткевича – відокремлений відділ Харківського літературного музею.
Тільки для музеїв обласного підпорядкування у повному обсязі виділялися кошти на охоронні послуги. З 24 музеїв районного підпорядкування тільки 3 має охоронну сигналізацію і 10 – сторожову. З 5-ти музеїв, що підпорядковані Харківській міській раді, тільки Харківський літературний музей має сторожову охорону (охоронна та пожежна сигналізація відключені через відсутність фінансування), всі інші музеї зовсім не охороняються, а Музей приватних колекцій не має свого приміщення. Через відсутність належної охорони у минулому році у філії Зміївського краєзнавчого музею – Музеї бойового братерства у с. Соколово та з Краснопавлівському краєзнавчому музеї були скоєні крадіжки музейних предметів, у тому числі із вмістом дорогоцінного металу.
22 музеї потребують повного оновлення існуючих експозицій або й створення нових (через відсутність експозиційного обладнання у виставковому режимі працюють Ізюмський, Куп’янський, Валківський, Первомайський, Зміївський краєзнавчі музеї, Меморіальний музей-квартира сім’ї Гризодубових повністю закритий для відвідувачів). За минулий рік для створення експозиції були виділені кошти тільки Таранівському музею гвардійців-широнинців – філії Зміївського краєзнавчого музею.
Разом з тим, слід відзначити, що на сьогодні музеї Харківщини виходять на новий якісний рівень своєї роботи. Наполегливо ведеться робота з комплектування та наукової обробки музейних колекцій. Протягом року співробітниками музеїв було зібрано 9227 музейних предметів (6393 предмети основного фонду та 2834 – науково-допоміжного), 8137 предметів основного фонду пройшли наукову інвентаризацію. Загалом, кількість предметів основного фонду у музеях Харківської області склала 477310 предметів. За результатами вивчення колекцій та досліджень з історії та культури краю в наукових збірках та ЗМІ надруковано 301 публікацію, що на 13 більше ніж у попередньому році.
Важливим напрямком дослідження та популяризації музейних колекцій залишається виставкова робота. Протягом 2011 року було відкрито 565 експозицій, стаціонарних та пересувних виставок. Однією з найвизначніших подій виставкового життя стало відкриття у Харківському літературному музеї постійного розділу експозиції «Григорій Сковорода: мандрівка за щастям». Автор цієї виставки Т.Пилипчук була нагороджена Харківською міською радою творчою премією імені Григорія Сковороди. Іншою цікавою подією було відкриття виставки «Харків. ХІХ ст. Історичні етюди» у Харківському історичному музеї. Дуже цікавими були міжнародні виставкові проекти Харківської міської галереї ім. С.В.Васильківського: фотовиставки Крістіана Хёна з Німеччини та американського митця Патріка Брестліна. А за виставку комічних фотозйомок з найбільшого телескопу в світі галерея отримала листа-подяку від посла США в Україні. Найбільшу кількість виставок (75) було відкрито Харківським художнім музеєм, Харківською міською галереєю було представлено 35 виставкових проектів. Серед музеїв районного рівня слід відзначити Барвінківський краєзнавчий музей, яким підготовлено і відкрито 38 виставок, 31 виставку відкрито Красноградським краєзнавчим музеєм, по 26 Краснопавлівським та Куп’янським краєзнавчими музеями, 25 виставок презентував Первомайський музей, по 24 Зміївський та Балаклійський.
Розширюються зв’язки музеїв Харківщини з іншими музеями України, міжнародними організаціями. Так Харківський художній музей демонстрував свою виставку «Шлях воїна» у Одеському будинку музеї ім. М.К. Реріха, Харківська міська художня галерея презентувала 2 мистецьких проекти у Мистецькому Арсеналі (м. Київ), за підтримки культурно-освітнього центру «Будинок Нюренбергу» у галереї було проведено відеопокази фестивалю «Cologne», Первомайським краєзнавчим музеєм, з метою розвитку українсько-німецького обміну інформацією про примусову працю часів Другої світової війни, ведеться активна співпраця з Документальним центром вивчення історії порохового заводу Лібенау (ФРН).
Шукаючи своє місце в освітньому просторі, намагаючись
долучити якнайбільше населення до надбань історії та культури, музейні співробітники шукають все нові й нові форми робот з відвідувачем. Тільки Харківським літературним музеєм було проведено 165 літературно мистецьких заходів. Серед них: фестиваль «Йогансен-фест», літературний фестиваль «Авалгард», фестиваль поезії «Лав-in-fest», проект «Поезія в метро», квести за поезією П. Тичини та «Світова новорічна література для дітей», майстер-класи, інсценізації українських народних казок, інтелектуальна гра «Флірт» (на основі поезії І половини ХІХ ст.), тощо. Інтелектуальні квести «Скарби Сковороди», «Пізнай себе, свій рід, свій народ», «Загадка філософа»розроблені співробітниками Літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди. Художньо-меморіальним музеєм І.Ю. Сковороди було презентовано проект «Музейна ніч з Марією Магдаліною», разом з корпорацією «Бісквіт-шоколад» та фірмою «Іріс» проведено благодійне свято для дітей з обмеженими можливостями. У Куп’янському краєзнавчому музеї розпочав роботу клубу «Вихідний день у музеї». Ізюмським краєзнавчим музеєм ведеться активна робота з асоціацією військово-історичних клубів та клубами історичної реконструкції міст Харкова, Києва, Дніпропетровська, Одеси. За їх підтримки було проведено фестиваль військо-історичних клубів.
Традиційно пройшли етнографічні та історичні фестивалі, у підготовці і проведенні яких, брали активно участь музейні заклади Харківщини: «Сковородинівська весна», «Сьогодні Купала – завтра Івана» (Літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди), «Меч Святослава» (Ізюмський краєзнавчий музей), фестиваль ветеранської пісні (Меморіальний комплекс «Висота маршала І.С.Конєва»), фольклорно-етнографічне свято Івана Купала у с.Чемужівка (Зміївський краєзнавчий музей).
Серед найбільш яскравих подій музейного життя у 2011 році стало проведення всесвітньої акції «Ніч у музеї», до якої цього року долучилися 10 музеїв. Ініціатором та координатором проекту виступила Міська художня галерея. Напередодні акції було проведено широку рекламну компанію. Завдяки зусиллям організаторів акція пройшла на високому рівні. У кожному музеї, що брали участь у загальноміській акції були підготовлені спеціальні програми. Між музеями курсували автобуси, і відвідувачі могли або стати учасниками всієї програми або залишитися там де йому найбільш сподобалося. Для зручності відвідувачів роботу метрополітену було подовжено на одну годину. Про популярність акції свідчить той факт, що у багатьох музеях в цю ніч створилися черги на вулиці.
Разом з тим, основною формою роботи з відвідувачем залишаються екскурсії цього року для відвідувачем музеїв Харківщини проведено 12761 екскурсію. Всього з музейними колекціями області ознайомилися понад 1 мільйон 250 тисяч осіб (з них 1134040 – відвідувачі комунальних музеїв).
Урізноманітнилися форми науково-популярної роботи. Крім традиційних публікацій про музейні колекції та події у засобах ЗМІ, видання буклетів та проспектів музеї активно співпрацюють з місцевим телебаченням. Наприклад Зміївський краєзнавчий музей разом із місцевою студією «Зміїв-ТБ» створив фільми присвячені льотчику-космонавту Вовку І.П. та фольклорному ансамблю «Журавка», Краснопавлівським краєзнавчим музеєм у співпраці з Лозівською телекомпанією «Сігма» знято цілий ряд документальних фільмів про роботу народних майстрів. Лозівський краєзнавчий музей є постійним учасником рубрики «Навколо» на місцевому радіо, а разом з місцевим телебаченням знімає цикл телепередач «Давнє місто». Харківським літературним музеєм у проекті «Поезія в метро» на афішах було представлено вірші українських поетів. Літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди створено інформаційно-довідковий центр.
Таким чином 474 музейні співробітники Харківської області провели величезну роботу з збереження, вивчення та популяризації духовної та матеріальної спадщини слобожанського народу, з патріотичного виховання та розширення світогляду молоді, її залучення до кращих народних традицій.
Але ця робота буде набагато більш ефективною за умови підтримки її державою.