Харківський історичний музей

Зброя доби російсько-турецької війни 1877 – 1878 рр. у колекції ХІМ

Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності

Бадаєв Дмитро Володимирович

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Зброя доби російсько-турецької війни 1877-1878 р. у колекції ХІМ представлена зразками як холодної, так і вогнепальної зброї, а саме гвинтівок. Вони не пов’язані безпосередньо з війною на Балканах, але дозволяють створити уявлення про озброєння протиборствуючих сторін, стан військової справи та зброярства 1870-х років. Гвинтівки доби війни 1877-1878 р. можна розділити на дві групи: однозарядні під унитарний набій та багатозарядні, або магазинні. Перші знаходилися на озброєнні регулярних військ, другі – здебільшого в ірегулярних формуваннях та у волонтерів.

Російська імператорська гвардія та гренадери під час війни 1877-1878 р. були озброєні гвинтівкою системи Бердана № 2 зр. 1870 г. калібром 10,67 мм з повздовжно-ковзним затвором. Такої зброї у колекції ХІМ немає, проте наявні два багнети до неї (ОС-565; З-23 та ОС-1009; З-26). Це був перший зразок чотиригранчастого багнета у російській армії, який побутував двадцять років. Колекція ХІМ володіє попередником «берданки», гвинтівкою системи Бердана № 1 зр. 1868 р. (ОС-84), однією з 30.000, виготовлених на російське замовлення у США. Гравірування на казні зброї сповіщає про місце її виробництва: «Кольтовский оружейный завод, г. Гартфорд, Америка». Конструкція гвинтівки належала американському винахіднику Бердану та була удосконалена російськими інженерами Горловим та Гуніусом. Ця 4,2-лінійна (10,67 мм) гвинтівка мала відкідний затвор, так само, як 15-мм гвинтівка системи чеського інженера Крнка зр. 1869 р., так звана «крынка», з якою воювала більшість російських солдатів. У ХІМ гвинтівок системи Крнка немає.

Не могло не вплинути на озброєння ворогуючих сторін сусідство з театром бойових дій такої потужної військово-промислової держави як Австро-Угорщина. З музеїв Львова та Станіслава до колекції ХІМ потрапили карабін (ОС-192) та гвинтівка (ОС-234) системи Венцеля (Венцля) зр. 1867 р., гвинтівки (ОС-102, ОС-201, ОС-975) та карабін (ОС-101) системи Верндля зр. 1877 р.

Турецька армія була споряджена гвинтівками системи Снайдера, близької за конструкцією та основними ТТХ до системи Крнка, та 11,43-мм гвинтівками конструкції Мартіні з гойдальним затвором. Колекція ХІМ володіє двома гвинтівками системи Пібоді-Мартіні зр. 1879 р. австрійського (клеймо «Steyr», 1881 р. ОС-105) та італійського (клеймо «Roma». ОС-115) виробництва, а також обрізом (клеймо «Steyr», 1882 р. ОС-72; З-183) Подібний обріз міг замінити звичний довгоствольний пістолет болгарському партизану-четнику.

Те саме можна сказати про обріз гвинтівки системи Ветерлі-Віталі зр. 1871 р. виробництва 1878 р. (ОС-64; З-178). Ця система є первенцем європейських магазинних гвинтівок. Вона мала повздовжно-ковзний затвор та магазин середнього розташування – конструкцію, що згодом зарекомендувала себе найкращою. Проте у 1870-х роках популярнішими були американські гвинтівки Генрі та карабіни Вінчестера з гойдальним затвором та підствольним трубчастим магазином, поширені серед турецької кавалерії та башибузуків, – такі, як гвинтівка системи Генрі зр. 1860 р. (ОС-203).

Холодна зброя доби війни 1877-1878 р. представлена у колекції ХІМ ятаганами, палашами та шаблею. До 2 половини 19 ст. належать два ятагани. Ятаган (ОС-212) прикрашений коралами і має напис арабською, який відносить його до 1288 р. Хіджри – до 1871 р. Ятаган (ОС-186) має пряму ножеподібну полосу фабричного виробництва. Обидва ятагани зберегли піхви. Шабля (ОС-676; З-56) – один з двох зразків російської армійської шаблі 19 ст. у колекції ХІМ. Вона укорочена і належить до того різновиду шаблі зр. 1841 р., який, з 1868 р. вже під назвою шашки, використовувався пішою артилерією. Шабля була знайдена серед скарбу різнорідної зброї у зруйнованому будинку по вул. Фроловській. Також у колекції ХІМ є два матроські «палаші» зр. 1856 р. – з вигнутими, шабельними полосами (ОС-330, ОС-331).

Трофеєм російсько-турецької війни 1877-1878 р. вважався турецький багнет (ОС-502; З-47), який належав ветеранові війни Михайлові Мифеоровичу Яблонському, мешканцеві Чернігівщини. Однак вивчення предмета засвідчило, що він призначений до 9,5-мм гвинтівки системи Маузера зр. 1890 р. та несе тугру султана Абдул-Гаміда – є трофеєм пізнішої, Балканської війни 1912 р.