Харківський історичний музей

Зайцева балка – одна з ланок великого ланцюга німецько-фашистських злочинів на Харківщині

Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності

Савеленко Ірина Юріївна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Майже 70 років відділяють нас від Великої Вітчизняної війни, та з пам’яті людства не знищити страшні злочини гітлерівців. Не можна без болю читати про звірства фашистів та їх спільників, які замучили, розстріляли, задушили в газових камерах мільйони  людей. Бабин яр в Києві, Дробицький яр в Харкові - це місця масового знищення людей під час окупації, відомі багатьом громадянам. Проте, масові розстріли були не тільки в великих містах, але і в селах, селищах, містечках. Одним з таких є місто Лозова.

Лозова - невелике містечко з важливим стратегічним залізничним вузлом. 23 лютого 2006 року саме тут на місці масового розстрілу було встановлено і  відкрито пам’ятний знак. На чорній гранітній стеллі викарбовано: “Пам’яті безвинно розстріляним жертвам фашизму. Підпільникам, полоненим воїнам Радянської армії, мирним громадянам, в’язням концтаборів загиблим від рук німецько-фашистських загарбників. Не забуті голодні, люті, темні зими 1941-1943 років. Ваш героїзм та подвиг ні з чим незрівнянна ціна за життя нинішнього та майбутніх поколінь”.

В жовтні 1941 року німецькі війська окупували м. Лозова і відразу ж видали наказ, в якому вимагали від осіб єврейської національності зареєструватись в місцевій управі і носити спеціальні пов’язки на рукавах із «зіркою Давида». Згодом гітлерівці зібрали всіх євреїв і розстріляли декого в концтаборі на воєнбуді, а декого в Зайцевій балці.

Зайцева балка розташована в південній частині міста Лозова, і тягнеться вздовж 4 мікрорайону. В роки Великої Вітчизняної війни це була околиця міста, де стояли лише декілька хат.

Саме в цій балці з 1941 по 1943 роки окупанти проводили масові розстріли спочатку євреїв, а потім червоноармійців, партизанів, підпільників, мирних громадян. Нажаль, точна кількість жертв Зайцевої балки невідома, німецькі війська не вели облік своїх злочинів. Після звільнення  м. Лозова у вересні 1943 р. були складенні  “Акти збитків нанесених німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни під час тимчасової окупації території Лозівського району”. В Лозівському архіві є лише дві такі довідки, датовані вереснем-жовтнем 1943 року, квітнем-травнем 1944 року. В одному із документів розповідається про слюсаря депо П.О. Рюму, якого запідозрили в тому, що він є партизаном. Оскільки під час арешту він був хворий і не міг ходити, то його на ношах віднесли до Зайцевої балки і 16 вересня 1942 року в числі 22 інших радянських громадян розстріляли лежачим.

27 жовтня 1943 року слідчим Лозівської прокуратури за участю свідків було здійснено ексгумацію поховання, де знайдено 22 трупа.  Всі жертви були з розбитими черепними коробками і передньою частиною обличчя. У другій могилі знайдено 8 трупів з аналогічними ушкодженнями. Всі жертви померли від пострілів в голову. Останки розстріляних були перевезені в центр міста і поховані в братській могилі.

Комісією, за допомогою добровольців, були зібрані 114 свідчень громадян про знущання фашистів над місцевим населенням.

У другому акті згадується розповідь жителя м. Лозова Г.Д. Григор’єва: “У грудні 1942 року німці викликали на роботу близько трьохсот громадян, і відвівши їх у балку, яку називають Зайцевою, всіх розстріляли”.

Згадані документи доводять факти масових розстрілів в Зайцевій балці, але не вказують точну кількість загиблих, адже під час окупації реєстрація смерті не здійснювалася.  Відразу після звільнення міста були складено списки загиблих під час окупації. Проте, вони були далеко неповними. Нажаль, нам вже ніколи не буде відома точна кількість жертв Зайцевої балки.