Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У розвитку російської історичної науки велика роль належить археологічним товариствам. Московське Археологічне товариство організовувало Археологічні з’їзди в Москві, Новгороді, Києві, Одесі, Ярославлі, Харкові, Катеринославі та в інших містах і фактично визначало напрямки вивчення старовини в даних регіонах.
Є.К. Рєдін (1863-1908), видатний вітчизняний історик мистецтва, брав участь у роботі VIII Археологічного з’їзду, який пройшов у Москві у січні 1890 р. 22 січня він виступив із доповіддю «Светская живопись лестниц Киево-Софийского собора». У статті «Церковные древности» Є.К. Рєдін зробив описання деяких експонатів, що були представлені на виставці з’їзду. За описання виставки організатори з’їзду висловили Є.К. Рєдіну вдячність.
2 грудня 1893 р. Є.К. Рєдіна обирають членом-кореспондентом Московського Археологічного товариства. Дійсним членом Московського Археологічного товариства Є.К. Рєдін був обраним 12 лютого 1902 р.
У 1896 р. в Ризі відбувся Х Археологічний з’їзд. Харківський історик увійшов до складу Попереднього комітету з підготовки з’їзду. Університет делегував сюди професорів Д.І. Багалія (1857-1932), В.П. Бузескула (1858-1931) та приват-доцента Є.К. Рєдіна. 10 серпня Є.К. Рєдін виступив з доповіддю «Мозаики равеннских церквей», в якій зупинився на історіографії досліджуваного питання. Про роботу з’їзду вчений склав детальний звіт.
Не зрозуміло, чому Є.К. Рєдін не взяв участі в роботі ХІ Археологічного з’їзду, який відбувався в серпні 1899 р. у Києві. Історик був членом Московського Підготовчого комітету, брав участь у його засіданнях і запропонував для обговорення на з’їзді ряд питань. Він був направлений на ХІ Археологічний з’їзд і зареєстрований як депутат від Харківського університету.
ХІІ Археологічний з’їзд пройшов у серпні 1902 р. у Харкові. Проведенню ХІІ Археологічного з’їзду тільки за останні десять років було присвячено декілька конференцій і написано з цього приводу чимало праць. Про Є.К. Рєдіна, який був обраний секретарем і підскарбієм Харківського Підготовчого комітету з підготовки з’їзду, також написано не мало (Напр. Филиппенко Р.И. Е.К. Редин – секретарь Харьковского предварительного комитета по подготовке ХІІ Археологического съезда // Древности, 2004: Харьк. ист.-археол. ежегодник. – Х., 2004. – С. 13-17 та ін.). Його величезну роль у підготовці з’їзду відзначала голова Московського археологічного товариства П.С. Уварова (1840-1924). М.Ф. Сумцов (1854-1922) говорив, що лишається тільки дивуватись, як вистачило сил у Є.К. Рєдіна підняти на своїх плечах такий кропіткий, тяжкий і відповідальний труд.
Є.К. Рєдін брав участь у діяльності Харківської комісії з влаштування наступного ХІІІ Археологічного з’їзду в Катеринославі. Очолив Харківський Попередній комітет М.Ф. Сумцов, Є.К. Рєдін був обраний секретарем.
ХІІІ Археологічний з’їзд відбувся в серпні 1905 р. На з’їзді Є.К. Рєдін був головою секції «Памятники искусств и художеств, нумизматики и сфрагистики». Під час з’їзду вчений виступив декілька разів, у тому числі і з рефератом «Редакция лицевых рукописей сочинения Козьмы Индикоплова». Після завершення з’їзду історик склав звіт про його роботу та опублікував огляд трудів з’їзду.
Вчений увійшов до складу Московського Попереднього комітету, який розпочав підготовку до проведення XIV Археологічного з’їзду в Чернігові. Тут він також представляв Харківський університет, Харківське історико-філологічне товариство та Московське Археологічне товариство.
Але у квітні 1908 р. Єгор Кузьмич помер. Під час проведення XIV Археологічного з’їзду, за пропозицією голови Московського Попереднього комітету, пам’ять Є.К. Рєдіна, В.Б. Антоновича (1834-1908) та інших учених, які не дожили до з’їзду, делегати ушанували вставанням.
На засіданні 2 серпня 1908 р. виступив Д.В. Айналов, присвятивши свою промову «Памяти Егора Кузьмича Редина». Він характеризував Є.К. Рєдіна як одного з найбільш видатних представників «буслаєвсько-кондаковської» школи, який успішно застосовував історико-порівняльний метод для вивчення пам’яток мистецтв. Доповідач зупинився на найбільш відомих роботах Є.К. Рєдіна, у тому числі і на монографії про мініатюри рукопису Козьми Індікоплова, яка на той час готувалась до друку. На цьому ж засіданні «Воспоминаниями о Е.К. Редине» поділився священик І.М. Корольков (1845-?).
Проведення археологічних з’їздів у Києві (1874, 1899), Одесі (1884), Харкові (1902), Катеринославі (1905) та Чернігові (1908) викликало великий інтерес до вивчення пам’ятників «южно-русской старины». Археологічні з’їзди сприяли розвитку досліджень у сфері місцевої історії та культури. Публікації про художні пам’ятки, статті та розвідки з питань української культури вміщувалися у звітах археологічних з’їздів. Велика кількість зібраних фактів дала змогу мистецтвознавцям поставити питання про національну своєрідність давнього українського мистецтва.