Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У сучасних європейських і світових процесах глобалізації, коли втрачається індивідуальність національних культур та йде формування загальнолюдської цивілізації, надзвичайно важливим видається питання демонстрації тисячолітніх здобутків і досягнень самобутньої культури України, яка є невід’ємною частиною державної незалежності.
Саме музеї є багатофункціональними інститутами соціальної пам’яті, скарбницею духовних і матеріальних цінностей, зберігачем для усіх поколінь реліквій, які розповідають про найважливіші процеси суспільного розвитку нашої держави. З огляду на це, їх обов’язки полягають в оптимальному цілеспрямованому показі пам’яток матеріальної і духовної культури минулого і сучасного українського народу, популяризації фондових колекцій, показі культурно-мистецького життя України влаштуванням комплексних, тематичних, історіографічних, персональних виставок, присвячених здобуткам та визначним сторінкам історії.
Виставкова діяльність музеїв – одна з важливих форм культурно-освітньої та популярізаційної роботи музеїв. Вона належить до пріоритетних напрямів розвитку музейництва, допомагає організувати і структурувати мистецькі, історичні та наукові процеси в українському суспільстві.
В широкому розумінні, виставка – це публічна демонстрація досягнень в області економіки, науки, техніки, культури, мистецтва та інших галузей суспільного життя.
На сьогодні в музейній практиці створено декілька типів музейних виставок – тематичні, звітні, фондові. Багато виставок є відгуком музею на події, що мають велике історичне і культурне значення. Характерним прикладом можуть слугувати ювілейні виставки. Знаменні дати дають привід для виставок, роль яких двояка. По-перше, ювілейна виставка стає частиною широкого суспільного святкування пам'ятної дати. По-друге, вони є своєрідним звітом музею про науково-дослідну, фондову та експозиційну роботу по відповідній темі.
Фондова колекція Харківського історичного музею має велику кількість матеріалів ХІХ ст., а саме: історичних (документи, книги, монографії, фотографії, літографії, тощо) та етнографічних (одяг, взуття, посуд, предмети інтер’єрів, ремісничі вироби). Багато нумізматичних, фалеристичних, меморіальних пам’яток, та предметів, пов’язаних з воєнною історією цього періоду.
Зважаючи на це, протягом останніх десятиліть в нашому музеї була запроваджена система побудови короткочасних виставок, присвячених окремим сторінкам історії Слобожанщини ХІХ ст. («Старий Харків», «Церковна старовина», «Світ минулого», «Харків на рубежі ХІХ-ХХ ст.») [3, с. 93], ювілейних виставок, присвячених роковинам від дня народження видатних українців та харків’ян «Мальовнича Слобожанщина» до 150-річчя С.І. Васильківського (2004 р.) і «Харківщина очима митця пензля. До 150 річчя П.О. Левченка (2006 р.)»; «До 225-річчя з дня народження Г.Ф. Квітки-Основ’яненка» (2003 р.) та «До 230-річчя з дня народження Г.Ф. Квітки-Основ’яненка» (2008 р.); «Моїм землякам» до 155-річчя з дня народження М.Ф. Сумцова (2009 р.) та багато інших [4, с. 98-99].
В минулому році в Харківському історичному музеї була відкрита стаціонарна виставка «Харків. Історичні етюди. XIXст.».Легка і незаангажована вона знайомить харків’ян та гостей міста з часом великих перетворень, викликаних новими реформами (селянська, адміністративна, земська, військова, судочинства та ін.), війнами (Вітчизняною війною 1812 року, російсько-турецькими війнами), соціальними та культурними змінами, ілюструє політичне, економічне, культурне життя нашого міста.
На сучасному етапі експозиційної роботи ХІМ видається доцільним, не руйнуючи і не знижуючи значення найбільш вдалих і цінних експозиційних розділів, комплексів і вузлів діючої виставки «Харків. Історичні Етюди. ХІХ ст.», поступово змінювати, доповнювати її новими. В якості цих доповнень можуть виступати самостійні колекційні та тематичні виставки з військової та економічної історії XIXст., а також виставки, присвячені видатним особистостям Харкова.
Оскільки слобідські гусарські полки приймали активну участь у Вітчизняній війні 1812-1814 рр., актуальним постає питання створення виставки до 200-річчя цієї героїчної сторінки в історії Російської імперії, до складу якої входила і Україна. Домінантами нової виставки «Харківщина у період війни з Наполеонівською Францією 1812-1814 рр.» стануть комплекси пам’ятних знаків (орденів, медалей, хрестів), присвячених Вітчизняній війні 1812 р.; зброя та спорядження тих часів; альбоми, присвячені подіям Вітчизняної війни 1812 р.; яскраво доповнять експозиційний образ поштові листівки з зображеннями визначних баталій та полководців.
Харків посідає одне з чільних місць серед найбільших індустріальних міст нашої країни. В місті розміщені промислові гіганти, час створення яких припадає на ХІХ ст. Враховуючи це, не викликає сумнівів необхідність побудови виставки «Харків промисловий», що буде спиратися на комплекси матеріалів Харківського паровозобудівного заводу, заводу сільськогосподарських машин Гельферіх-Саде, кахляного заводу Бергенгейма. Передбачається і залучення матеріалів, присвячених підприємствам легкої промисловості: фарфоро-фаянсової фабрики Кузнєцова, кондитерської фабрики Ж. Бормана, прянично -цукерової фабрики Крамського та інших.
Розвиток промислового виробництва в XIX ст. сприяв перетворенню Харкова на один з найбільших торгівельних центрів, яким він залишається і до сьогодні. Це стає об’єктивною передумовою до створення цікавої короткочасної виставки «Харків - торгівельний», в основу якої будуть покладені комплекси монет та банкноти Російської імперії XIX ст., а також колаж фотографій та поштових листівок з видами харківських торгівельних і фінансових установ.
В цих виставках передбачається використання спеціальних засобів архітектурно-художнього вирішення, а саме створення зон різнокольорового тентування стінки та стелі.
І науково-експозиційним відділом ведеться планомірна робота по створенню наукового проекту до тематичної виставки «Видатні діячі Харківщини», яка відповідатиме сучасній культурно-історичній ситуації та потребам суспільства.
У 2007 році вже була створена виставка «Сіячі освітянської ниви: просвітителі Слобожанщини кінця ХІХ – поч. ХХ ст.». Вона мала на меті об’єднати непересічних персоналій Харківщини IIпол. XIX ст. за освітнім напрямком. Виставка була орієнтована на огляд учнівською та студентською аудиторією, мала стати цікавою для активних представників місцевої громадськості, людей, пов’язаних з освітньою та культурною працею. Але, на жаль, виставка не користувалася популярністю і згодом була демонтована.
Сьогодні в умовах задекларованого державою євроінтеграційного курсу постає питання про створення нової виставки, присвяченої видатним особистостям Харкова XIX ст., що зробили величезний внесок у розвиток не тільки української науки, але й світової. Науковці Харкова мали неабиякі зв’язки з іншими країнами. Випускники Харківського університету вдосконалювали свою освіту в Європі. Так, професор Л.Л. Гіршман, засновник офтальмологічної клініки, закінчивши Харківський університет, практичні навички здобував у клініці Пагенштехера у Вісбадені (Німеччина). Разом із тим, Європа знайомилася з досягненнями харків’ян, які здобули там визнання. Наприклад, перший гінеколог і педіатр І.П. Лазаревич, друкував свої роботи в багатьох країнах Західної Європи, а сам автор був обраний почесним членом Товариства британських гінекологів [4, с. 49].
Хронологічно виставка охоплюватиме період ХІХ ст.
Пропонується використати комплексну схему побудови виставки, де гармонійно поєднуватимуться комплексно-тематичний метод з ансамблевим. Слушним тут стане відтворення меморіальної обстановки, середовища, де жила або працювала людина . Саме це викликає найбільші емоції, допомагає уникнути умовного відокремлення від відвідувачів, які зможуть стати учасниками інтерпретованого історичного процесу.
У майбутній виставці пропонується висвітлити наступні теми :
«Видатні діячі природознавчих та точних наук у Харкові»
«Видатні діячі гуманітарних наук Харківщини»
«Творчість видатних літературних діячів Харківщини»
«Талановиті майстри пензля Харківщини»
«Діяльність видатних архітекторів Харківщини»
«Видатні фотографи Харківщини»
Провідною ланкою передачі інформації в тематичній виставці «Видатні діячі Харківщини» стане експозиційний комплекс, в якому предмети в їх зв'язках несуть закінчений експозиційний вислів.
Відвідувачі матимуть змогу побачити меморіальні речі І.І. Мечникова, В.П. Воробйова, В.Я. Данилевського, Л.Л. Гіршмана, М.Ф. Сумцова, Г.Ф. Квітки-Основ’яненки, П.А. Грабовського, О.М. Іваницького, А.К. Федецького та багатьох інших.
Передбачається створення виставки, що спиратиметься тільки на оригінальні предмети, переважна більшість з яких має меморіальну цінність.
Багато експонатів, які пропонується використовувати, володіють одночасно атрактивністю і асоціативністю. Предмети ХІХ ст., безперечно, привертають увагу своїм зовнішнім виглядом.В той же час відомості внутрішньої інформації про історію побутування або походження предмету, про людей і події, пов'язаних з ним, про його меморіальне значення і тому подібне, передані в експозиції через етикетаж або розповідь екскурсовода, викликають цілий ланцюг уявлень і з’являється асоціативний зв'язок. У людини, наприклад через музейний предмет або їх комплекс, може з'явитися відчуття причетності до процесів і явищ минулого, сьогодення і майбутнього. Наявність цих особливостей предметів дозволяє їх використовувати у виставці для найбільшої емоційної дії на відвідувача.
Відтворюючи обстановку, експозіціонер сподівається, що так само буде відтворюватися і образ людини: на основі власних речей, спогадів його самого та його сучасників, результатів його праці, архівних матеріалів. В результаті вивчення життя та діяльності людини, у відвідувача на основі його суб’єктивного емоційного уявлення повинен скластися умовний образ того, про що розповідає виставка.
Об’єднуючим образом виставки може стати будинок національних надбань, кожна кімната якого – це кабінет літератора, лабораторія вченого, майстерня художника.
Комплекси речей тих видатних постатей, чиї кімнати не будуть представлені в будинку, можуть бути розміщені як в модернізованих вітринах та столиках, так і в стилізованому обладнанні, що в своїх формах буде повторювати прийоми художньої епохи XIX ст.
Великі можливості для посилення емоційного впливу на глядача краються в майбутньому кольоровому вирішенні виставки. За допомогою кольору можна виділити найважливіші елементи або об’єднати їх в єдине ціле. Пропонується використовувати нейтральні кольори, які перешкоджають швидкій стомленості очей.
В освітленні виставки планується використовувати приховані розсіюючи лампи. Для виділення найбільш крупних і унікальних експонатів передбачається місцеве освітлення, яке включається в ході екскурсії.
Використання аудіо- та відеозасобів про XIXст. між експозиційними комплексами допоможе оживити виставку та сприятиме доповненню її експозиційного та художнього образу.
Передбачається налагодження системи презентаційних заходів для популяризації культурного надбання Харківщини. Серед них – виставка-продаж перевиданих книг видатних вчених, творів літератури, мистецьких альбомів та каталогів, альбомів архітектурних пам’яток.
Таким чином можна дійти висновку, що всі засоби побудови виставки допоможуть «прив’язати» представлені матеріали до конкретного історичного періоду, а також сприятимуть донесенню до глядача значущості культурних надбань України.
Запропоновані виставки можуть стати основою для створення системи пересувних виставок по історії XIXст., що допоможуть на основі представленого матеріалу зацікавити населення і залучити до музею. Таким чином, вирішується питання обмеженості експозиційних площ, розширюється діяльність музейної сфери.
Виставки до ювілейних дат посідатимуть чільне місце серед пріоритетних напрямків роботи Харківського історичного музею, бо пам’ять про події та видатних особистостей, що прославили наше місто, повинна бути вічною і одне з завдань музею – донести це до відвідувача.
Наша держава має величезний за обсягом музейний фонд пам'яток загальнолюдської цінності, різнопрофільну мережу музеїв, безліч оригінальних культурно-історичних об'єктів, які підлягають музеєфікації, досвідчених і талановитих фахівців-практиків, давні традиції музейництва, певні вартісні новації. Усе це разом становить реальну основу для розвитку самобутньої національної школи музеєтворення, здатної активно сприяти самоствердженню українського суспільства в умовах незалежності та спроможної гідно презентувати образ України світовій спільноті.
Література
1. Аламбре Б. Культура, коммуникация и музейное дело / Б. Аламбре // Museum. – 1992. – № 172. – С. 27–28.
2. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Ф. Вайдахер. – Львів: Літопис, 2005.–632 с.
3. Желтобородова О.А. Особливості висвітлення та нові аспекти музейної інтерпретації історії Харкова ХІХ ст. / О.А. Желтобородова / Сімнадцяті сумцовські читання. – Х.: Майдан, 2011. – С. 90-97
4. Конюшенко Ю.А. Досвід експозиційної роботи ХІМ з історії Харкова ХІХ ст. і пріоритетні напрямки розвитку / Ю.А. Конюшенко. – Х.: Майдан, 2011. – С. 97-103
5. Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи: 36 тез доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., присвяч. 150-літтю від дня заснування Дніпропетр. іст. музею ім. Д.І. Яворницького. – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.
6. Музейные термины. Сборник научных трудов. – М.: ЦМРСССР, 1986. – 512 с.
7. Потапов А. Музейный предмет и его эмоциональное восприятие /А. Потапов, Ю. Максименко // Мир музея. – 2004. – № 10. – С. 18–21
8. Рутинський М.Й. Музеєзнавство: Навч. посіб. / М.Й. Рутинський, О.В. Стецюк. – К.: Знання, 2008. – 428 с.
9. Харків – моя мала Батьківщина: Навчальний посібник з народознавства / Харк. дер. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди / За ред. Г.Ф. Прокопенка. – Х.: ОВС, 2003. – 544 с.