Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Вивчення медієвістики в Україні в 1804 – першій половині 1880-х рр. передбачає аналіз археологічних розкопок Херсонесу і музейної діяльності структур, що керували цими розкопками. Головне джерело по даній темі – “Дело о производстве Археологических раскопок в местностях, где находится древний Херсонес” [ДАМС, ф. 19, оп. 1, спр. 10]. Ця справа на 354 аркушах містить десятки документів, дев’ять з яких становлять інтерес для нашої теми.
З 1852 р. право на проведення розкопок у Херсонесі належало Таврійській єпархії. У 1876-1888 рр. керівництво цілком переходить до Одеського Товариства Історії і Стародавностей (ОТІС), що і раніше виявляло до розкопок певний інтерес. Архівні документи дозволяють робити висновок, що значення ОТІС у пам'яткоохоронницькій діяльності в регіоні і до 1876 р. було значним.
Будівництво в 1858 р. храму Св. Володимира в Херсонесі супроводжувалося імператорським рішенням, про яке настоятелю Херсонеського монастиря ігумену Євгену повідомили в листі з Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства. У листі озвучувалася воля Олександра II запросити ОТІС, щоб з його Музею була передана для прикраси новому храму “мармурова дошка, відшукана в 1845 році... із зображенням по обидва боки серед чотирикутних карнизів Візантійського хреста” [л. 2]. У свою чергу в листі Товариства, підписаному секретарем М.Н. Мурзакевичем, говорилося про передачу її в Херсонес [л. 3].
Велике значення ОТІС в музейній діяльності регіону відображує лист 1861 р. Таврійської духовної консисторії настоятелю Херсонеського монастиря ігумену Євгену. У листі повторювався імператорський указ щодо обов'язкової передачі знахідок в ОТІС, яке “не залишить ужити заходів до розміщення нововідкритих предметів у своєму музеї” [Л. 8 зв.]. ОТІС у 1865 р. звернулося і до єпископа Таврійського і Сімферопольського Олексія з проханням до нього, настоятеля Херсонеського монастиря і духівництва Судака, всі археологічні знахідки «доставляти на розгляд товариства..., що має метою збирати і зберігати... у своєму музеї всі місцеві історичні пам'ятки» [л. 9. – 9 зв.].
Багато експонатів Херсонеського музею в 1872 р. було відправлено до Москви на Політехнічну виставку. Зберігся перелік цих експонатів, прийнятих Н.П. Кондаковим від архімандрита Євгена. У переліку експонатів – 145 одиниць, у тому числі “хрестів металевих і інших 20, надписів і надгробних пам'ятників – 16, плит від іконостасу й амвону 17” тощо [л. 18].
Прагнення до створення в Херсонесі нового постійного музею відбите в листі 1879 р. з Канцелярії єпископа Таврійського Херсонеському ігумену Парфенію. Йдеться про гроші (88 руб.), що були передані «для приєднання їх до Фонду на створення у Херсонеському монастирі Християнського музею» [л. 79]. Труднощі збору коштів для відкриття Музею відбиває “Відомість добровільних пожертвувань” за 1879 р. Впливові люди краю явно не поспішали фінансувати це починання. У відомості - 11 чоловік, що зібрали в сумі 131 рублів. Так, контр-адмірал М.П. Швейковський дав усього 3 рублі, стільки ж – статський радник М.Е. Картацці, 5 рублів – генерал-майор М.К. Вейс [л. 127]. Ще гіршими постають з документів труднощі в музеї ОТІС в Одесі. У листі М.Н. Мурзакевича до настоятеля Херсонеського монастиря говориться, що в ніч з 13 на 14 лютого грабіжники викрали з Музею ОТІС понад 5000 монет, у тому числі колекцію генуезько-татарських монет та монет кримських ханів. [л. 89]. Проте нові археологічні знахідки дозволяли поповнювати колекції ОТІС. Наскільки швидко це відбувалося, свідчить лист від Настоятеля Херсонеського монастиря в ОТІС, що датований 1885 р. У переліку знахідок сезону – 275 монет, значна частина яких середньовічні, а також хрести, ключ і зображення святих [л. 277].
Цей перелік – один з останніх звітів про розкопки, що керувалися ОТІС. Як відомо, у 1888 р. розкопки в Херсонесі були офіційно передані з ведення ОТІС під керівництво Імператорської Археологічної комісії, про що в матеріалах ДАМС також є відповідне розпорядження [л. 286-289].