Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності
Тези наукових доповідей (повідомлень)
На початку 90-х років ХХ ст. в нашому суспільстві відбулися кардинальні зміни, що не могли не відбитися на стані музеїв і розвиткові музейної справи в Україні взагалі. Разом з радянською епохою пішли у минуле туристичні поїзди, обов'язкове відвідування музеїв школярами, студентами, курсантами. А відтак. у кілька разів скоротилася музейна аудиторія. У цих умовах музеї вимушені шукати нові, прогресивні методи науково-освітньої роботи. Все більше українських музеїв у своїй роботі із шкільною аудиторією йде шляхом створення музейних програм. орієнтованих на різні вікові категорії.
Активно запроваджує нові форми роботи з аудиторією Чугуївський художньо-меморіальний музей І.Ю.Рєпіна. Співробітники музею починають працювати вже з дошкільнятами. Для цих дітей проводиться цикл занять “Абетка мистецтва”. Метою цих занять є знайомство із жанрами мистецтва та народними промислами, що представлені в колекції музею. Кожне заняття обов’язково містить практичну роботу. Дітям пропонується самостійно розписати, зображену на папері ложку елементами хохломського розпису, чашку – візерунками Гжелі, виконати орнаментальний розпис димківської іграшки. Співробітники музею налагодили тісний зв’язок із Чугуївським центром туризму і краєзнавства. Для дітей, що займаються у гуртках центру, підготовлений цикл лекцій “І оживають речі”, кожне заняття якого проводиться на основі музейних колекцій. Наприклад, лекція "Історія світла" починається у повній темряві. Далі запалюється лучина, потім глиняний каганець, свічка, керосинова лампа… На лекції "Історія утюга" відвідувачі можуть самі попрасувати кожним з предметів, про які їм розповідається: від дерев'яної праски до сучасного електричного утюга.
Під час святкування дня народження І.Ю.Рєпіна до музейних заходів залучаються члени військово-історичного товариства, які одягають уніформу чугуївського козацтва, що дає змогу відвідувачам відчути “дух епохи”.
Дуже цікавим є досвід Барвінківського краєзнавчого музею. До дня українського козацтва на місці, де колись була заснована фортеця, співробітниками музею проводиться театралізований захід з елементами козацьких змагань. У святі беруть участь музейні співробітники, працівники районного будинку культури та школярі м. Барвінкове. Заздалегідь розробляється та роздається школам, та командам, які виявили бажання взяти участь у святі, програма змагань, щоб учасники мали можливість підготуватися. Напередодні заходу на Чумацькій горі музейники встановлюють систему подачу сигналів – так звану фігуру, як колись це робили козаки. Свято розпочинається у центрі міста біля пам’ятника засновника міста – козака Барвінка. Потім всі учасники свята переходять на Чумацьку гору, де й розпочинаються змагання. Причому організатори змагання намагаються, щоб конкурси якнайбільше нагадували традиційні козацькі змагання. Одним з найцікавіших є конкурс, коли двоє учасників зображають коня та вершника. Вершник на “коні” із зав’язаними очима повинен об’їхати навкруги козацьких списів, що увіткнуті в землю, та познімати з них стрічки. Крім цього, школярі змагаються з перетягування канату, підняття ваги тощо. Завершає конкурсну програму приготування кулешу.
Іншим дуже цікавим почином Барвінківських музейників є велотуристичні маршрути по історичних місцях району, до яких залучаються всі бажаючі.
Співробітники Зміївського краєзнавчого музею разом з фольклорним ансамблем “Журавка” організують та проводять свято Івана Купала на березі р. Мож у с. Чемужівка.
У Краснопавлівському сільському краєзнавчому музеї розповідь про етнографію краю ведеться біля “бабусиної скрині”. Один за одним з’являються з чарівної скрині предмети одягу, який носили бабусі та дідусі школярів, предмети, що їх оточували у житті.
Шукає свої шляхи у цьому напрямку Харківський історичний музей. Заслуговує на увагу цикл зустрічей під рубрикою “День родини”. На цей захід запрошуються різні за своїм статусом родини. Для кожної зустрічі розробляється свій окремий сценарій. Наприклад, до Дня дитини в музеї демонструвалася виставка дитячої творчості. Після її закінчення учасники виставки з батьками, бабусями та дідусями були запрошені на зустріч, присвячену темі “Символи українського народу”.
На зустріч, присвячену початку навчального року були запрошені представники династії вчителів. У травні 2007 р. до Дня матері було вперше проведено свято “Ми з бабусею – друзі”, на який зібралися бабусі та дідусі учнів школи №86. Під час цих заходів проводилися інтелектуальні ігри: “Кращій оратор”, “Оживи вітрину”, “Знайди експонат” “Вдягни героя”. Учасники зустрічей брали участь у постановці міні-сценок за темою “Байки-харківські” Г.С.Сковороди тощо.
Дуже цікавим напрямком в роботі музею є співпраця з гуртком юних археологів при Міському будинку дитячої творчості. Вже кілька поколінь гуртківців (починаючи з 1999р.) виїжджає на археологічні розкопки під науковим керівництвом співробітників відділу археології Харківського історичного музею. Протягом року діти проходять теоретичну підготовку, а літом виїжджають на розкопки. Наприклад, під час експедицій 2005-2007р. проводилися розкопки стоянки пізнього палеоліту, розташованої поблизу с. Кам’янка Ізюмського р-ну. Під час роботи гуртківці не тільки знайомляться із давньою історією Харківщини, але й набувають навичок польових археологічних досліджень.
Заслуговує на увагу також проведення на базі музею семінарів-практикумів для керівників міських гуртків художнього мистецтва та народної творчості. Під час семінару завідувач відділу етнографії Харківського історичного музею розповідає про один з видів традиційної народної культури або декоративно-ужиткового мистецтва. Після цього учасники семінару на практиці опановують мистецтво виготовлення вишиванок, писанок, саморобних ляльок.
Підводячи підсумок, можна сказати, що саме в останні роки музеї Харківщини перейшли на зовсім інший рівень спілкування з відвідувачем, поступово поєднуючи освітній процес з виховним та роблячи його більш цікавим і змістовним.