Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Експозиційне моделювання одного з розділів майбутньої експозиції «Україна на шляху до незалежності» (1985-1991 рр.)

Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства

Роман Ірина Олександрівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Для Харківщини, як і для всієї України, період з 1985 р. по 1991 р., був неоднозначним. З легкої руки М.Горбачова, який активно провадив у життя реформаційний процес соціально-економічних і суспільно-політичних змін у країні,  ця доба в історії  отримала назву  «перебудова». За своїми наслідками перебудова була дуже суперечливим явищем, логічною кульмінацією якої став розпад тоталітарної держави і проголошення незалежності України. [3, ст.461]

Наприкінці 1980-х і особливо на початку 1990-х Союз потерпав від низки системних криз, найбільш очевидними з яких стали крах радянської економіки і параліч системи управління, поглиблений боротьбою за владу у Москві. Неспроможність керівництва СРСР впоратися з економічною кризою викликало роздратування громадян, тим більше, що ідеологія вже не виконувала мобілізуючої ролі, а лояльність до влади була підірвана потужними ударами : катастрофою на Чорнобильській АЕС, яку намагалися приховати, та непопулярною війною в Афганістані. Очільники СРСР, не в змозі впоратися з економічною кризою і задовольнити дедалі більші запити республік щодо коштів, товарів тощо, крізь пальці дивилися на  спроби місцевого керівництва вирішувати ці питання самостійно, аж поки це не перетворилося на побудову економічних підвалин для унезалежнення республік. [5, ст.678]

1990-го року в способі мислення правлячої комуністичної еліти в УРСР стався серйозний злам. Мітингова стихія, коли на вулицях міст у 1989-1990-х роках з’являлися сотні тисяч людей, налякала «партократів» - на відміну від 1960-х влада не наважувалася розганяти їх силою. Гласність відкрила правду про злочини радянського режиму, що призвело до розчарування багатьох людей у комуністичних ідеалах.

Економічна криза підштовхувала і істеблішмент, і суспільство до пошуку нових форматів виживання. Спочатку в автономії, а потім і в незалежності стали вбачати спосіб убезпечення від неї.[2, ст.13.]

Звичайно ж що Харківщина була невід’ємною частиною всіх тих процесів, що відбувалися в країні в цей неоднозначний період. Тому головне завдання  - саме через призму тих подій показати у новій експозиції всі нюанси непростого життя у вирі якого перебував пересічний громадянин Харкова.

Для оптимального органічного відтворення цього короткого, але насиченого подіями відрізку часу в новій експозиції «Харківщина 1945-1991рр.» планується створити тематико-експозиційний комплекс, який в свою чергу складатиметься з декількох блоків (відповідно до тематичної структури). Основною базою для побудови стануть фондові матеріали Харківського історичного музею, підібрані в процесі наукового проектування та розробки тематико-експозиційного плану (в якому відображений конкретний склад експозиційних матеріалів з усіма властивими їм науковими характеристиками).[7, с.217.]

 Проблема полягає в тому, що наявність музейних оригінальних матеріалів  для відтворення цих подій і явищ доволі невелика і одноманітна (площинного характеру). Внаслідок чого виникає нагальна потреба у залученні  науково-допоміжних матеріалів, що у поєднанні з виразним нестереотипним  художнім рішенням дозволить створити експозиційну модель адекватну історичним процесам конкретного виміру часу.

Відповідно з  розробленою тематичною структурою  планується висвітлити  етапи перебудовного процесу, їх наслідки  та цілий ряд інших питань цього розділу за такими темами:

     Тема І. Харківщина в період наростання соціально-економічної кризи.

     Тема ІІ. Початок революційних змін. Гласність.

     Тема ІІІ. Національне пробудження українського народу.

Кожна тема в свою чергу розподілена на декілька підтем і комплексів.

Наприклад, тема І присвячена «перебудовній» політиці М.Горбачова, а саме -  «новому етапу розвитку радянського суспільства», який почався після квітневого  Пленуму ЦК КПРС 1985р. До неї входять підтеми, які розкривають наступні питання :

-     «прискорення» - різке підвищення продуктивності праці, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу тощо;

-                    співіснування на Харківщині різних форм господарювання / оренда; кооперативні, змішані, акціонерні, приватні товариства; участь іноземного капіталу/; спад в економіці / середина 1980-початок 1990 рр./;

-           Падіння рівня життя народу / дефіцит промислових та продовольчих товарів /талони, купони/ та крах житлової і продовольчої програм;

-           Соціально-економічні та екологічні проблеми Чорнобильської катастрофи та участь харків’ян у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. 

Цей значний інформаційний пласт проілюструвати в експозиції допоможуть  музейні предмети основного  і науково-допоміжного фондів.

Основне ядро становлять листівки та плакати з новими гаслами «перебудовної» політики (ПЛ-4255-4256, ПЛ-4279-4280, Л-9096, Л-9194-9195, Л-9178); та цілий ряд документів, які характеризують зміни в економічному житті суспільства, наприклад «нові методи господарювання» (Д-28420), накази та листівки які сповіщають про перехід підприємств на госпрозрахунок та самофінансування (Л-9394, НДФ-10995, НДФ-10695), статут приватного підприємства (Д-29818).  Цей комплекс доповнюють також фотодокументи, книги, брошури, газети, грошово-паперові знаки та монети цього періоду. На жаль, з предметів речового ряду репрезентується тільки продукція харківських кооперативів (ТК-5441, ТК-5442).

Більш насичений різноманітними матеріалами комплекс, що висвітлює трагічні події в Чорнобилі та участь харків’ян у ліквідації наслідків аварії:  це документи (листівки, дипломи, картки переселенців), унікальні фотографії подій, плакати, книги, буклети, речі харків’ян, учасників ліквідації аварії. І у музеї і поза ним неодноразово створювалися виставки до річниць чорнобильської трагедії, тому ця тема добре розроблена і має в своєму арсеналі безліч варіантів подання її в новій експозиції.

Щодо висвітлення другої і третьої тем (Початок революційних змін; Гласність та національне пробудження українського народу), постає та ж сама проблема – велика кількість фотографій, документів, плакатів, листівок, газет і практично повна відсутність музейних предметів речової групи.

У зв’язку з обмеженістю музейної площі для створення цього експозиційного блоку, окрім розміщення основної частини документальних матеріалів на банерах, бажано задіяти манекени, столики, невеликі конструкції.  Так, на  банерах планується викласти хроніку основних подій:

І : документи, фотографії, газети, плакати  і численні гасла цього періоду: «Перебудова», «Гласність», «Прискорення», «Нове мислення» тощо;

ІІ : фотографії перших масових мітингів, документи і матеріали (статуси, мандати, посвідчення, листівки, об’яви, газети) які розповідатимуть про виникнення неформальних організацій на Харківщині /  «Спадщина», «Меморіал», «Апрель»/;

- діяльність Народного руху України та зародження багатопартійності;

- Політичну боротьбу у Верховній Раді та вибори;

 - загострення політичної ситуації в країні наприкінці 1990-1991 рр., березневий референдум  1991 р. та прийняття Декларація про Державний  суверенітет України.

  ІІІ :  документи, фотодокументи, листівки, плакати та газети, які висвітлюватимуть:

 -  Національно-культурне відродження в Україні.

/ піднесення соціального статусу української мови. Поява нової символіки/;

  -  Повернення історичної пам’яті / репресовані діячі української культури. Розкриття «білих» плям – Голод 1922-1923, 1932-1933, 1947 років/;

  - Спробу державного перевороту / Москва 19-21.08.1991 р. і Україна/ ,

 проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. та створення самостійної української держави.

У столиках (як приклад), будуть викладені книги, значки, особисті речі харків’ян, грошові знаки, документи / декларації товариств, статуси різних «неформальних» організацій, посвідчення виборців, партійців тощо/, а у вітрині - головні символи майбутньої незалежної держави /прапори України, герби та супровідні до них документи/.

А для того щоб передати глядачеві динамізм цієї епохи - час блискавичних рішень, швидких реформ, становлення демократії,  пошук виходу із економічної та політичної криз, перехід до нового посткомуністичного життя    і весь тягар проблем пересічного громадянина у зв’язку з цим,  - доречно внести елемент театральності, створення символічної картини цього періоду з поворотними моментами перебігу подій, поєднуючи наукову достовірність, контраст  та художню виразність.[1, ст.32] Саме тут  для більш атрактивного та органічного сприйняття подій бажане використання  предметно-художніх інсталяцій, які будуть провокувати глядача на перманентну інтелектуально-творчу співучасть, наприклад :

-           Харківщина в період наростання соціально-економічної кризи - фото колаж численних страйків /робітників, шахтарів, студентів/, мітингів і демонстрацій протесту/, живого  ланцюга від Києва до Львова тощо/ тринога з фотоапаратом, який фіксує події, календар і годинник – символи нової епохи / плакати, гасла, прапори;

-           соціально-економічні та екологічні проблеми - катастрофа на ЧАЕС та вивід військ з Афганістану/ манекени в обладунку учасників у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС  та манекени у військовому спорядженні харків’ян, які виконували інтернаціональний обов’язок в ДРА/ фотографії, документи, муляжі зброї , імітація розбитої машини тощо;                  

-           падіння рівня життя народу - модель пустого прилавку магазина та фото колаж - численні черги до магазинів і банків / нові грошові знаки / корзина – умовний кошик споживача, пуста скляна тара, мішки, авоськи, талони на цукор тощо/;

-           кооператори, фермери, акціонерні товариства/фото колаж , документи, книги/; нові форми господарювання і як контраст – сапка та інший с/г інвентар, ватник, /;

-           шлях до незалежності - карта СРСР розірвана на частини /відділення союзних республік / модель трибуни з мікрофонами/ нові лідери/ - виборча урна, над якими майорять нові прапори, гасла, транспаранти, фото колаж – виборці від Харківщини, нові організації, товариства,  нова символіка, спроба державного перевороту/ фото подій у Москві/ референдум, плакати, постанови,  прапор і герб України;

Створюючи подібні  інсталяції необхідно врахувати сукупність цілої низки чинників, які впливають на процес художнього сприйняття і засвоєння певної кількості інформації глядачем. При цьому, перш за все, треба зберегти диспропорційний баланс між презентацією оригінальних музейних експонатів, справжніх «матеріальних свідків», документів епохи, та спеціально створеними експонатами - ілюстраціями, ефектними копіями, схемами, макетами і муляжами. Тільки у співавторстві, у творчому союзі  художника і наукового співробітника, можна отримати, як результат, сучасну експозицію, яка буде спроможною активізувати співпереживання у глядача до історичних процесів, подій і явищ, які у часі були зовсім недавно і мали глибинні наслідки для суспільства[6, ст.77], а саме:

-           Основна маса населення України в результаті втрати вкладів  в Ощадбанку, падіння зарплати, підвищення цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, зростання інфляції суттєво збідніла.

-           Розпач, невпевненість у завтрашньому дні, втрата соціального захисту з боку держави негативно позначились на духовному стані українського суспільства.

-           Побудувати «гуманний демократичний соціалізм», який мав за задумом М.Горбачова і його прибічників, поєднати ринок з централізаторським плануванням, політичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республіки зі збереженням єдиної союзної держави, так і не вдалося.

-            національно-культурне і духовне відродження українського народу лише означило основні напрямки руху вперед.[4, ст.261].

Таким чином нова експозиція буде створюватись використовуючи досвід попередніх років, доповнена новітніми концептуальними засадами експозиційної творчості.

А регіональний характер підходу та звільнення від ідеологічного пресу  до відображення історичних процесів цього періоду, дозволить людині, яка прийде в музей, не тільки отримати інформацію а й відчути свою причетність до недавнього минулого.

 

Література

1.Зыкова Т. Приметы советской эпохи.// Музей.-2007.-№2.-С.27-33.

2.Балан С., Р.Павленко, А.Дуда, О.Іванов. Криза неспроможності.//Український тиждень. -2011.-№22.-С.12-17

3. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917-2003.-Х.:ХНУ , 2004.-С.436-461.

4. Коріненко П.С., Бармак М.В.,Терещенко В.Д. курс лекцій з історії України ХХ – на початку ХХІ століття. Частина ІІ. – Тернопіль 2010. – С.255 - 261

5. Литвин В.. Історія України. Підручник.-К :«Наукова думка», -2006. – ст.658-684

6. Поляков Т.П.. Смерть музея, или музейная экспозиция как феномен отечественной культуры прошлого века.//Музей .- 2007.-№5.-С.74 - 80

7. Шевченко В.В. Музеєзнавство: Навч. посібник.-К.: Університет, 2007.-С.214-225